Для чого деякі інтелігенти Львова закликають відзначити день Листопадового Зриву разом поляками?

Для чого у центрі Києва розміщують плакати, які мають демонструвати лояльність України до Польщі. Чого тільки варте гасло «Одна родина — дві нації».

Що змінилося в українсько-польських взаєминах, зокрема у питаннях національної пам’яті?

Може, поляки вибачилися за сплюндровану могилу у Грушові, яку зруйнували виключно тому, що там поховані герої УПА?

Може, скасували дикі закони, які дозволяють їм переслідувати українців за їхню підтримку ОУН і УПА? Може, вже не має законів, які прирівнюють український націоналізм із нацизмом?

Може, поляки вибачилися за злочини на Волині?

Врешті, може, поляки звернулися до нас із таким проханням?

1 листопада 1918 року — день, коли у Львові почалася українсько-польська війна, в якій українці перемогли та проголосили свою державу — Західно-Українську Народну Республіку.

Це день, який демонструє силу української зброї, перемогу над польськими окупантами, волю нації до незалежності та соборності.

На героїчному чині «1 листопада» виросло покоління героїв ОУН і УПА.

Цей день нічого спільно з «українсько-польським примиренням» ніколи не мав.

Це день нашої сили, величі та державності. І саме так його треба святкувати!