Альтернативно про безвіз.

Товариство „Мале Коло”
Прочитав статтю заслуженого вчителя України, засновника групи аналітиків "Галицький аналітичний центр" пана Ігора Федика „Безвіз Україні і реакція Росії” http: http://www.vgolos.com.ua/blogs/bezviz_ukraini_i_reaktsiya_rosii_269076.html і вирішив викласти альтернативне бачення цієї події.
Єдине в чому погоджуюсь з автором – „Успіхи України - могила для Росії.”  Підґрунтя всіх інших висновків, мені, м’яко кажучи, не зрозуміле. Воно скоріше з розряду бравурно-імпульсивного ніж розсудливого чи аналітичного.  Часовий лаг імпульсу короткий. А що по тому???  

Не бачу підстав для ейфорії від „безвізу”.  Факт,  90% українців живуть за межею бідності – відгадайте в якості кого вони поїдуть у Європу? Але  якщо розглядати заробітчанство, як засіб вирішення проблем в економіці України, тоді можемо пострибати від радості. Щоправда ціна цих ”покращень уже сьогодні” є дуже високою – руйнування сімей, соціальне сирітство, деморалізація суспільства. До позитиву заробітчанства в Європі можна віднести хіба що скорочення заробітчанства в Росії, ставлення до праці і фаховість. В Європі це вимагають.   

Замість того щоб чекати 26 років на безвіз потрібно було дзеркально ввести візи для громадян Європи. І так, до речі, якийсь період було.   Натомість нас нагодували байками про інвесторів котрі не приїдуть, бо потрібно платити за візу. Ці інвестори, що не в стані заплатити за візу, нехай краще не їдуть. А тим часом українці роками наповнювали бюджети європейських держав.  

Не розумію, як безвіз наблизить нас до ЄС  а особливо до вступу в НАТО?  Сумнівним є факт, що заробітчанство якось допоможе Україні вступити в ЄС. Не допоможе, навіть якщо кожен українець 365 раз у рік відвідає Брюссель. ЄС, в свою чергу, не потрібен новий член в такому стані в якому  є Україна. Та зрештою, чи вартує кудись вступати в ролі пасинка?

На мою думку, для вступу в НАТО Україні потрібна озброєна новітніми засобами і добре вишколена в всіх відношеннях армія. Для цього, що найменше, нашу державу має на це стати.  І тут не зайвим буде гасло Єзуїтів.   Хочу наголосити, що в поняття „добре вишколена” я вкладаю також мотивацію: в першу чергу моральну, матеріальну звичайну теж. Воїн повинен бути впевнений, і не тільки з усних обіцянок тих головнокомандувачів, що обіцяли за кілька днів війну виграти,  що в разі  загибелі чи каліцтва, про  нього і про його родину подбають.  А от що до морального вишколу, то тут повне протиріччя з безвізовим заробітчанством.  Бажання чкурнути у Європу погано поєднується з бажанням захищати вітчизну.  Зрештою, я не осуджую тих хто віддає перевагу Європі, очевидно їм нічого захищати в Україні окрім своїх злиднів. До землі потрібно вклонятися тим, хто сьогодні воює на сході.    

Моя бабця була активним членом  Союзу Українок і часто  нас нетерплячих в „любові до визволителів” повчала: „Чеши дідька зрідка”. Тож яка користь нам від того як шалено лютують російські шовіністи? Особливо в оточені російського царя? Чи це робить нас сьогодні кращими ніж ми були учора???  Для чого Ви жонглюєте контроверсійністю: неприхована радість українців і особлива лють Москви. Ця лють може коштувати життя українського воїна при сумнівній користі безвізу для його родини.  
 
Українці не тільки „більше не хочуть повертатись”, вони і ніколи не прагнули бути в лоні імперії, і навіть, коли підписували угоди з Московією, то це були угоди на паритетних засадах, а не імперських з боку Московії. Та ми добре знаємо чого варті угоди з Росією. „Старша сестра” відразу потому запускала в тіло України хробака, який підточував її сили з середини. Такими хробаками були кріпацтво, нищення української культури. Потім комуністична ідеологія з війнами та голодоморами. Вони були націлені  на нищення нашої нації. Без нації держава повстати не може.  Сьогодні таким хробаком є соціалізм, що дістався Україні у спадок. Саме його дія не дозволяє Україні випрямити спину. Сказати ”Прощай немитая Россия” так само не складно як пообіцяти швидко закінчити АТО, чи позбутися власного бізнесу в Росії.  Шлях „геть від Московії” є вірним, але спадковий соціалізм піде разом із нами і буде прислуговувати московському імперіалізму допоки ми не позбудемося всіх його догматичних засад. Парадоксальним є те, що Європа позбутися соціалізму нам не допоможе – вона є його колискою. Цю роботу нам доведеться робити самим. Покластись в цьому питанні можемо хіба що на США, але з ними в нас ще немає безвізу. :)   

Заперечую шановний авторе Ваш вислід:  „Безвіз продемонстрував зростання національної свідомості…” Ми виклянчили у Європи цей безвіз лише ціною життя героїв Небесної сотні. Бо влада України так і не спромоглася на справжні реформи в державі, які б забезпечили гідне і швидке скасування віз. Але першою волає про якусь свою в цьому заслугу. І все що він продемонстрував, то поблажливо-принизлеве ставлення Європи до нас і аж ніяк не зростання національної свідомості. Український націоналізм і сьогоднішня Європа – антагонізми.

Чи безвіз це велика перемога України? Так, велика перемога! Але лише для тих, хто віддав своє життя за європейський вибір України! Для всіх нас – це виклик для праці і боротьби.   
 
                            25.06.17                                         З. Бокійчук

 


КОМЕНТАРІ 0 +

КОМЕНТУВАТИ


Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://pix.my/Yo8xxrhttp://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm