Дні невмирущого духу ЗУНР

Дні невмирущого духу ЗУНР

Заслужений вчитель України, засновник групи аналітиків "Галицький аналітичний центр"
Наближається 97 річниця Листопадового Зриву, проголошення ЗУНР та cтворення УГА.

І понині ЗУНР – вважається найбільш демократичною державою українців. Реалізація національної ідеї консолідувала галицьких українців і ті національні меншини, що теж встали на захист ЗУНР, поповнюючи лави УГА. Ми лише фрагментарно відтворимо деякі моменти цієї епохи, що завжди житиме у серцях галичан, незважаючи на чорний морок московсько-більшовицької окупації. ЗУНР та УГА завжди будуть прикладом чи зразком національного поступу для українців. І для нинішнього покоління теж. В часі існування ЗУНР не було тотальної корупції, олігархів, непотизму, антинаціональних партій, незважаючи на цілковите оточення території ЗУНР ворожими державами. Тоді ніхто не оглядався на Кремль, як сьогодні.

{C}-        Листопадовий Чин чи Зрив у Львові здійснили старшини нижчих рангів, що ввійшло в історію як «революція четарів».

{C}-        Нашим нинішнім політкам слід би пам’ятати, що Листопадовий зрив здійснили молоді офіцери, що поверталися  з фронту. Тодішні відомі галицькі політики не встигали за подіями, що наростали у світі та Австро-Угорщині, тому ініціативу на себе взяла талановита військова молодь.

{C}-        Відносний лібералізм Австро-Угорської імперії дозволив українцям перетворити Галичину в український П’ємонт, незважаючи на тиск поляків.

{C}-        Першого листопада 1918 р. у Львові українські військовики захопили владу. Український Військовий комітет, що складався переважно з молодих вояків, разом з українцями з австрійської армії, реалізували свою національну мрію. В цей же день поляки почали у місті заколот, що переріс в польсько-українську війну. Підтримка Польщею заколотників у Львові за мотивами мало чим відрізнялася від нинішньої підтримки Росією сепаратистів на Сході.

{C}-        Львів 21 день був столицею ЗУНР. І наше національне знамено майоріло над ратушею. Поляки мали величезну перевагу над українцями і всесторонню допомогу країн Антанти, особливо Англії та Франції.

{C}-        Найважливіші бої з польськими «ополченцями» у Львові розгорнулися на залізничному двірці, за казарму Фердинанда, за будинок Галицького сейму, будинок Головної пошти, за Львівську цитадель.

{C}-        Чи не за тиждень галичани зуміли організувати УГА, яка вже на 21 листопада 1918 р. налічувала 161 офіцера та 4517 стрільців.

{C}-        Парламентом ЗУНР стала Українська Національна Рада

{C}-        Прийняття Конституції ЗУНР зайняло Українській національній раді 13 днів. (Для порівняння, Центральна рада приймала Конституцію УНР більше, ніж рік)

{C}-        У владі ЗУНР такого поняття як корупція, махінації, непотизм, олігархат – не було. Офіцери та стрільці УГА були єдиним цілим, скріпленим глибоким усвідомленням збереження та побудови національної держави, так як нинішні добровольчі з’єднання.

{C}-        І тоді було волонтерство. В містах збирали їжу, гроші, медикаменти. Допомагала діаспора. Селяни, аж до р.Збруч, привозили харчі на фронт, а назад на своїх возах везли вбитих і поранених своїх синів та братів. Це підтверджують архівні матеріали ДАЛО.

{C}-        В ЗУНР законодавчу та виконавчу владу очолили найавторитетніші галицькі політики. Українську Національну Раду – д-р Євген Петрушевич, а Тимчасовий Державний Секретарський – д-р Кость Левицький. Військовим секретарем став керівник листопадового чину – сотник Дмитро Вітовський.

{C}-        Всі галицькі політичні середовища підтримали Листопадовий Чин, а їх члени формували місцеві органи влади і масово вливалися в лави УГА. Ніяких антиукраїнських партій в ЗУНР не було.

{C}-        В момент захоплення влади українцями на Львівській ратуші замайорів наш національний прапор. Його встановив на ратуші 16-річний січовий стрілець Степан Паньківський. В часі атаки на польські позиції під Городком Герой загинув.

{C}-        Творцем і виконавцями Листопадового Чину були сотник Д.Вітовський, поручник І.Рудницький, чотар В.Баб’як, чотар А.Огоновський, підхорунжий Д.Паліїв та інші. Майже всі вони віддали свої життя за незалежність України.

{C}-        За неймовірно короткий час було створено усі бойові та тилові підрозділи УГА. Командувачами УГА були ген.М.Омельянович-Павленко, ген.О.Греков, генерали В.Курманович, М.Тарнавський, О.Микитка.

{C}-        З інших націй в лавах УГА з найбільше воювало євреїв. Десь біля трьох тисяч добровольців і серед них герої – Сальцьо Ротенберг, сотник Соломон Ляйнберг, стрілець-санітар Карло Бельке, Мортко Грігоріца, д-р Давид Фасташ, Блейн Цілєр, Маркс Лобув та тисячі інших. Сотні з них, як і вище названі полягли за волю України.

{C}-        Серед офіцерів-чужинців, найбільше в лавах УГА було австрійців. Це генерал Ґ.Ціріц, підпоручник Бем, полк. Альфред Бізанц, капітан Льобховіц, капітан Льонар, капітан Нетукгайк, Арнольд Вольф, ген.А.Кравс. Десятки з них загинули в боях, були розстріляні більшовиками або померли від тифу в «чотирикутнику смерті».

{C}-        В УГА було чимало і наших братів-наддніпрянських українців. У Львові, північне крило фронту захищав отаман А.Долуд. Перші артилерійські батареї, що окопалися на Високому Замку і в Сихівському лісі, прибули з Великої України.

{C}-        Жодна із західних країн не допомогла ЗУНР, лише чехи виділили трохи зброї, в обмін на нафту. Натомість Антанта, в особі Франції та Англії надали Польщі усесторонню допомогу, вишколивши у Франції 70-ти тисячний корпус генерала Галлєра, який був перекинутий проти УГА. Проти ЗУНР виступила і більшовицька Росія і сусідні європейські держави.

{C}-        Від утворення УССів і до окупації ЗУНР в лавах УГА воювало чимало жінок-патріоток і серед них – Гандзя Дмитерко, Ольга Підвисоцька, австріяки Міцці Лянценберг, Гертруда Нізе, Гільда Мюллєр, єврейка Сальця Цукерберг, полька Розалія Гумен, дочка письменниці Уляни Кравченко – Нуся Нєментовська. Полягли в боях за Україну Марія Городицька, медсестра-монахиня Килистина ЧСВВ, Марія Колесса, ще у Львові була важкопоранена польськими боївкарями Варка Кунда, Ольга Підвисоцька, Гільда Мюллєр, Гертруда Нізе, Стефанія Рибчак та інші. Всього в УГА воювало понад 90 жінок.

{C}-        Кращий цвіт галицької інтелігенції добровільно пішов в УГА. Тут воювали поети і композитори, художники і лікарі, священики і вчителі. Серед них Петро і Тарас Франки – сини Великого каменяра. Поети-піснярі Р.Купчинський, Л.Лепкий, Ю.Некрумеляк, С.Чорнецький, письменника А.Лотоцький, М.Голубець, майбутній археолог Я.Пастернак, художник Л.Гец, Назарук, Ю.Бульманюк, практично всі молодомузівці.

{C}-        Митрополит Андрей Шептицький підтримав Листопадовий Чин. В ході боїв за казарму Фердинанда від ледве не загинув. Після війни Митрополит вів активну дипломатичну боротьбу за визнання ЗУНР. В лавах УГА було чимало капеланів та польових духівників із священства УГКЦ. Батько провідника ОУН с.Бандери – о.Андрій Бандера, о.д-р Лаба, о. В.Галицький, о.В.Демчук, о.М.Їжак, о.д-р Ермі Карло. В цілому, понад 100 священиків УГКЦ були капеланами та польовими духівниками УГА і чимало їх загинуло або ж померло від тифу, бо священики допомагали лікувати хворих, сповідали їх і хоронили. Померли о.В.Ганицький, о.д-р Т.Гординський, о.В.Гинилевич, о.М.Їжак, о.П.Кашуба, о.д-рД.Колтун, о.В.Опарівський, о.М.Романюк і багато інших. А ті, що залишилися живими, пізніше були винищені більшовиками чи фашистами, як о.О.Ковч. В УГА також перебували монахи та монахині-студити та василіяни.

{C}-        Тисячі галичан і чужинців, що служили в УГА віддали свої життя за те, щоб Україна була вільною. В більшовицьких концтаборах і польських таборах інтернованих загинуло тисячі стрільців і серед них – генерали Осип Микитка, Густав Ціріц, Євген Мишковський.

{C}-        Вся українська Галичина опікувалася інвалідами-усусами. Тоді було важче, бо в краю утворилася Польща, а Наддніпрянська Україна опинилася в лабетах більшовиків. Для опіки над пораненими був створений «Дім Українських Інвалідів» у Львові, а при Горожанськім Комітеті створено секцію Опіки над Інвалідами». Найбільше відзначилися в організації допомоги інвалідам Марія Білецька, радник Зіновій Лукавецький, Людмила Лукавецька. До Комітету опіки над інвалідами входили і такі відомі галицькі діячі, як Лев Лепкий, Олесь Бабій, Зенон Пелянський, Євген Коновалець. Чималі кошти на опіку над інвалідами переказували українці із США та Канади. Саме за їх кошти був куплений будинок «Дім Українських Інвалідів», що на вулиці Потоцького, 48. В архівах ДАЛО зберігаються документи і світлини інвалідів-усусів. На Радянській Україні всі колишні УССи і в тому числі стрільці, що стали членами КПЗУ були знищені.

{C}-        З приходом «червонозорих визволителів», а заодно універсальних садистів і вандалів з НКВД і КПРС, меморіали УСС та УГА на Янівському та Личаківському кладовищах, як по всій Західній Україні, були знищені танками і тракторами. Червоний молох проти наших національних героїв діяв до 1991 р. До речі, ні поляки, ні фашисти цих меморіалів не руйнували.

Ігор Федик

P.S. Матеріали цієї статті зібрані у власних краєзнавчих матеріалах, архіві ДАЛО та із збірника Українська Галицька Армія» в 3-ох томах, виданого Д.Микитюком. 

Теги: ЗУНР

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram