Назву лише його показові дії:

1) знищення Української Національної Держави через ухвалення освітніх законів (закон Про вищу освітуст. 46: право під час ЗНО тестуватися мовами нацменшин; закон Про освітуст. 7, що зберігає школи з навчанням мовами нацменшин, і проєкт закону Про середню освітуст. 5, що запроваджує навчання мовами нацменшини від першого до випускного класу, а в п. 8 цієї статті передбачає “відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою” (див. більше про це: Мова освіти — це мова влади: https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b01c1b774b81/).

2) Зміна навчальних планів та програм у середній школі, найпоказовіші з яких полягають у вже здійсненому злитті Історії України зі Всесвітньою історією та вилучення з 5-го класу Історії України взагалі (те ж стосується злиття природничих дисциплін: математики, геометрії, фізики, хемії, біології, астрономії та ін.) (див. більше про це: Зливання національного складника освіти у післямайданний часhttps://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/587def865db52/.

3) Диктаторське порушення прав науковців із вимогою публікуватися винятково у глобалістській антинаціональній мережі “Скопус” чи “Веб оф сайнс”, стажуватися своїм коштом за кордоном і своїм коштом складати іспит Б 2 зі знання мов ЄС при повному нехтуванні навчального процесу державною мовою у вишах України (див. більше про це: Відкритий лист міністрові освіти Л. Гриневич про денаціоналізацію освіти та науки: https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5a9478ac25e51/. та зареєстрована петиція https://www.petitions247.net/203462.).

4) Створення так званої антидискримінаційної експертизи (див.: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10216615784137142&set=pcb.10216615865539177&type=3&theater) на підручники середньої школи, під прицілом якої винятково дві царини нашого життя: національна та стАтева. Саме вони опинилися під забороною. Приклад дії цього останнього диктаторського припису Міносвіти я і розгляну на окремому “Висновку антидискримінаційної експертизи на електронну версію проекту підручника “Вступ до історії” для 5 класу закладів загальної середньої освіти”, який здійснила “експертка з антидискримінації в освіті”, аспірантка кафедри педагогіки й менеджменту освіти КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти” Л. В. Остапенко.

Проте передусім нагадаю, що Міносвіти уклало угоду з німецьким ліволіберальним фондом Белля — антиідеологічного, антимілітарного, антиродинного, лівацького марксистського спрямування, що вирішив разом із Л. Гриневич і П. Хобзеєм повчити українців, як через школи знищувати національний світогляд українських дітей і готувати з них інгредієнти для глобалістсього місива. Цей фонд відомий своїм москвофільством, а для самого Белля улюбленим сувеніром була московська матрьошка. У часи совка Белль не вилазив зі свого улюбленого місця перебування — СРСР. Саме цей сирисири і повернувся в Україну через конкретні інституції при Міносвіти, зокрема Інститут модернізації змісту освіту, НА педагогічних наук України, Інститут педагогіки НА ПН України, бо саме під їхнім грифом вийшли “Інструктивно-методичні матеріяли з антидискрімінаційної експертизи підручників для 1-го класу” так званої нової школи (колектив авторів Дрожжина, Дубовик, Єрко, Забуга, Малахова, Марущенко, Михайловська, Салахова, Селіваненко).

Відповідно до цієї експертизи: а) хлопчик не має поводитися як лицар, а дівчинка як панночка, бо це “несучасні поведінкові стандарти”; б) дівчинка з лялькою; хлопчик, що допомагає нести вудочки; чоловік, що прагне офіцерської служби чи чоловік, що ремонтує майданчики, — це “погані гендерні стереотипи”; в) мама, що миє дівчинку чи нарізає капусту, і тато, що робить полички в гаражі, — це “хибні гендерні стереотипи”; г) найсвятіші номени “мама”, “тато”, “батьки” — це “дискримінація за сімейним станом”, тому тепер можна вживати лише субстантиви рідні і близькі; ґ) гасло “здоров’я дитини — багатство родини” виявилося “дискримінацією щодо інвалідів”; д) люди на тлі пейзажів — це “гендерне навантаження”, якого слід уникати…і врешті вершина “експертизи” — це, як завше, мовне питання: “мова наша — солов’їна” — це “дискримінація за етнічною ознакою”, бо, як знають експерти, носії інших мов не називають їх солов’їними… І цей перелік, панове, не має меж…

Водночас за цим експериментом над нашими дітьми стоїть і політична партизанка, себто Громадська організація “Крона. Гендерний інформаційно-аналітичний центр”, а також спільнота (чи ліпше – секта за бабло) EdCamp Ukraine. Ідеологом цього хворого гендеризму є Олена Малахова, радниця міністерки освіти (чи нац. і сексменшин Гриневич), доцент Харківського національного педуніверситету ім. Г. Сковороди.

Отож про “антидискримінаційну експертизу” в окремо взятому “Вступі до історії” для 5-го класу (див: https://drive.google.com/file/d/1iAvnIPEhKFZMW0sp9AdlQ93Ebh6b8821/view). Що досліджує експертка, аспірантка з Херсонської академії неперервної освіти Л. В. Остапенко? Її цікавить співвідношення чоловічих і жіночих образів, випадки вживання фемінітивів, порушення паритетности обох статей, переважання андроцентризму і винятковий термінний винахід у соціолінгвістиці “дискримінаційна мова” (вибачте, всі терміни взято з експертизи!). Експертка має суттєві зауваження до малюнків, де зображені чоловіки та жінки за притаманною для них працею: чоловіки працюють технічними знаряддями, жінки готують їсти та жнуть серпами — це обізвано “гендерною стереотипізацією та сегрегацією” та рекомендовано “прибрати” (хоч, прибрати, звісно, можна хіба в хаті чи гаражі, наприклад). Зображення корінного племени сивої давнини експертка потрактувала як “прояв сексизму”.

Під наступним прицілом тов. Остапенко опинилося слово “батьки“, яке вона потрактувала як “дискримінацію за сімейним станом” і запропонувала вжити субстантиви “рідні та близькі“: умова завдання “підготувати разом із батьками коротку розповідь про події, які відображені на фотографії” перетворилася у таке знеродинення: “Підготувати разом із рідними та близькими коротку розповідь про події, які відображені на фотографії”. Відтак нищівного удару від Остапенко зазнали українські прислів’я: “Без здоров’я немає багатства“, “Нема щастя без здоров’я“, які вилучено. В уривкові “Важливе значення для виховання та здоров’я мали колискові пісні, уміння правильно дихати, а також купання, рухливі ігри…” експертка вилучила наш національний феномен і нашу національну фольклорну неповторність “колискові пісні“… без жодного обґрунтування!

Проте свій найбільший гнів ставлениця Міносвіти скерувала на національний складник у розвиткові нашої держави. Пропонований текстовий уривок: “Однак всі ці труднощі не привід скоритися долі. За гідне місце у світі потрібно боротися, як колись боролись за незалежність. Своєю працею ми мусимо робити кращою нашу державу”, — потрактовано як “Вислів надто емоційний. Має націоналістичне забарвлення”. І запропоновано ось таке глобалістське твориво: “Як свідчить історичне минуле, чимало труднощів вже позаду. Сьогодні, Україна це європейська країна. І саме від нас залежить майбутнє нашої держави” (розділові знаки зберігаю, бо лише ця обдарована експертка розуміє, чому стоїть кома після слова сьогодні і нема тире перед часткою це).

До надто емоційних висловів із націоналістичним забарвленням долучено і цей уривок, що стосується мовної проблематики: “Із якою метою відбувалося знищення української мови та культури за радянських часів?”. Відтак запропоновано “перефразувати більш нейтрально”: “Які причини репресій української мови та культури за радянських часів?”.

Проте вершиною антиукраїнського ідеологічного регулювання політичної мови (Орвел, панове, зі своїм романом “1984” відпочиває) стало таврування уривка про взаємини між Росією й Україною часів Януковича. Пропонований уривок названо “дискримінаційною мовою, не коректною мовою. Хибними твердженнями. Дискримінацією за національністю” (правопис частки не з прикметником збережено!): “Найбільшого розмаху зловживання набули за часів президентства Віктора Януковича, за якого не тільки розграбовували країну, а й нехтували її національними інтересами на користь Росії. Україна стрімко втрачала свою самостійність, звужувалася сфера вживання української мови. Українському народу нав’язувалася ідея спільного життя з Росією”. Цю розлогу тезу експретка скоротила ось до такої “коректної мови” без “дискримінації за національністю”: “За часів президентства Віктора Януковича посилився вплив на зовнішню і внутрішню політику з боку Росії”. Це названо “кращим перефразуванням”. Від характерного і дуже потрібного текстового уривку “Тим часом керівництво Росії, розуміючи, що воно втрачає контроль над Україною, відважилося на відкриту агресію” зосталася ось така редукція: “Тим часом керівництво Росії відважилося на відкриту агресію”, позаяк попередній уривок — це “дискримінаційна мова, не коректна мова. Хибні твердження. Дискримінація за національністю”.

Показовою характеристикою цього висновку “антидискримінаційної експертизи” від аспірантки Остапенко є кількість допущених граматичних помилок: мова завше виказує свого мовця. Мабуть, тяжко недовчилася ця згендеризована істота, коли пише про “вклад жінок” (замість внесок), захоплюючий спосіб (замість захопливий), рекомендовано прибрати (замість забрати, вилучити), привести перелік (замість навести перелік), так як (замість оскільки, бо, тому що), підростаюче покоління (замість юнь, молодь). Про правописні помилки рівня початкової школи і не йдеться: аспірантка не знає, як писати не з прикметниками у відповідній позиції і ставити розділові знаки у простому реченні. Воістину прекрасна опора для міністра-плагіятора, денаціоналізатора, захисниці нац. і сексменшин Л.Гриневич і головної гендеристки доцента Харківського національного педуніверситету ім. Г. Сковороди О. Малахової — радниці Гриневич із гендерної політики.

Отже, експертні висновки таврують два напрями нашого з вами буття: родинний і національний. Саме ці два напрями є апотеозом нашого природного існування і дають людині найбільшу силу, щастя і насолоду. Руйнівний фонд Белля, що за своєю суттю є ПРОТИІДЕОЛОГІЧНИЙ, ПРОТИМІЛІТАРНИЙ і МОСКВОФІЛЬСЬКИЙ, у спілці з Міносвіти здійснюють план роззброєння українців під час ВІЙНИ і запроваджують космополітичну ідеологію, деморалізують традиційні родинні взаємини та убивають національну сутність нашої держави. В українців через їхніх дітей слід забрати дві базові опори: традиційну родину, де батько – воїн, мати – виховниця світогляду, а також засадничу національну ознаку: Україна для українців. Чому ці потвори це роблять? Тому що вони побачили колосальну силу українців під час Майдану і ВІЙНИ. Вони розуміють, що в центрі Европи рано чи пізно постане потужна національна україноцентрична Держава…, і цей процес треба спиняти на рівні наступних поколінь. Себто творити з них позастатевих виродків, безнаціональних сотворінь з релятивною мораллю. Отже, те, що не зробив Табачник із Януковичем, успішно разом із ліволіберальним шмельцом з-за кордону творить львів’янка Гриневич. Свої вігуки про антидискримінаційну експертизу пишіть на адресу: nondiscrimination.wg@gmail.com. Помножмо їх на нуль!