Хто переможе: світовий хаос чи демократичні сили.

Заслужений вчитель України, засновник групи аналітиків "Галицький аналітичний центр"
За останній рік, особливо в часі російської агресії в Україні та Сирії, а також вибори у США, підсилили зміну глобальної міжнародної політики.
Вона на сьогоднішній день починає набирати чітких обрисів, перш за все, узв`язку із заявами новообраного президента США Д. Трампа, діями президента Туреччини Ердогана, приходом до влади в кількох країнах Європи пропутінських кандидатів, небажання самого Путіна робити бодай якісь кроки на шляху до започаткування

справді мирного процесу, посилення на цьому тлі міжнародного впливу Китаю і одверту слабкість української влади на фоні назріваючих світових та європейських проблем. Перш за все, небажання української влади активніше впроваджувати реформи, посилювати боротьбу з корупцією та олігархами, і як наслідок посилення хаосу узв`язку із загибеллю пяти чи шести поліцейських під Києвом, що ще раз підкреслило процес злиття мафії та представників державної влади. Новообраний президент США Д. Трамп,формуючи свою команду , націлений змінити набутий світопорядок під лозунгом: “Спочатку Америка”, чи “Зроби Америку знову великою”, тобто він більшу увагу звертатиме на двоcторонні об`єднання. Д.Трамп бере курс на руйнацію глобальної економічної архітектури, за влучним висловом американського професора Майка Спенса.

Для України зміна пріорітетів не обіцяє, на нашу думку, нічого доброго. Країна, за чверть століття своєї незалежності, не змогла вирішити ключові проблеми своєї внутрішньої політики та активізувати і зовнішній її вектор. Російська агресія лише посилила цю непевну ситуацію. В результаті цього, авторитет української влади невпинно падає. Особливо кульгає українська дипломатія, яка проявила повну нездатність визначити кардинальні проблеми у країнах, які мають вагомий вплив на захист українських міжнародних пріорітетів. Яскравим прикладом є пасивність чи очікуваність нашої дипломатії у США, під час тамтешнього виборчого процесу. Єдиною втіхою і сподіванням для української влади є те, що до команди Трампа прийшли люди, які тверезо оцінюють дії російського президента Путіна, особливо щодо нашої держави і це вже привело до того, що кремлівське керівництво перестало потирати руки і вийшло із стадії ейфорії , яка заполонила російські вищі органи влади. Керуючись тим, українській дипломатії слід негайно активізувати свою діяльність в даній ситуації і чітко сформулювати американській владі найгостріші проблеми українського внутрішнього життя і перспективи спільних взаємовідносин.

Європа. Тут ситуація, що складається за останні дні, теж не є обнадійливою для України та її керівництва. Путін, розуміючи, що з лівими йому не подорозі, усю увагу сконцентрував на потепління взаємин з правими політичними середовищами, якщо їх ще так можна назвати, адже так звані “праві” перетворилися в московських адептів і йдуть у фарватері політики Кремля. Вмінню створити європейський та світовий хаос, Путіну не відкажеш. Це його політика і його стихія. При нормальному світопорядку -режим Путіна буде приречений на гірку поразку. В країнах Європи, перш за все впливових, Путіну вдалося посилити свої позиції, що сконцентрувалося у заявах і діях лідерів правих партій. Правда, українське керівництво ще може жити надією на свою підтримку, після того, як в Австрії 4грудня ц. р.

вибори закінчилися повним провалом симпатика Путіна-Норберта Хофера, який є прихильником повної руйнації ЄС, що для України є абсолютно не сприйнятим, особливо в умовах російської агресії. Але Путін ще живе сподіванням. І не безпідставно. В Нідерландах 15 березня 2017р. може перемогти на виборах Партія Свободи Герта Вілдера, який теж є євроскептиком і палким прихильником та симпатиком Путіна. Аналогічна ситуація уже склалася в Італії, де нещодавно на референдумі програв діючий прем`єр Маттео Ренці, що посилило вплив популіста Беппе Грілло з “Руху П`яти Зірок”і Маттео Сальвіні з Ліги Півночі, які теж не є в захопленні від ЄС і ощасливлено споглядають на червоні зорі Кремля та російські нафтодолари. Ми вже писали про те, що українському керівництву уже доведеться

шукати якогось компромісу у стосунках з Болгарією та Словаччиною, де перемогли на виборах симпатики ВВ і поборники зняття санкцій з Росії. Складною для України, залишається ситуація у Франції, де в квітні наступного року пройдуть президентські вибори.

Найбільш вирогідними кандидатами на найвищу посаду у цій великій єворейській країні є Марін Ле Пен та Франсуа Фійон, які повністю влаштовують володаря Хаосу- президента Росії В. Путіна. Ф. Фійон уже заявив, що у разі його перемоги, буде ініціювати вихід Франції з ЄС і закликав французів дружити з Росією та скасувати санкції проти неї. І це в умовах, коли Україна веде боротьбу за вступ у цю континентальну організацію. Відразу ж згадується непоступливість Януковича і небажання нині діючого Президента України Петра Порошенка прискорити реформи і подолати корупцію, непотизм та всесилля олігархів, що в нинішніх проблемах Європи -теж заважає прискореній ході України на шляху до вступу в ЄС. Прикладом є неприємний політичний присмак для українського керівництва -відмова з боку

ЄС надати Україні право безвізового режиму, що викликало і розчарування з боку українського електорату.

Є дещо обнадіюючі моменти для України та її керівництва Тільки що прем`єр -міністр Франції, соціаліст Мануель Ваньє заявив про вихід у відставку і про те , що він буде балотуватися на пост президента цієї країни. І ще. Президент Туреччини Ердоган наказав турецьким військам, разом з Вільною сирійською армією, перейти сирійський кордон, щоб створити там буферну зону для біженців, окрім того, він заявив про те, що Башар Асад має піти, який разом з росіянами , причетний до великих жертв серед мирного населення.Такі заяви лідера Туреччини не входять у розрахунки Путіна і чи не є це причиною нещадного бомбардування мирних обєктів в Алеппо і масової загибелі мирного населення і в тому числі великої кількості дітей, за що ще прийдеться відповідати архітекторові світового хаосу. Виходячи є цієї ситуації, українське керівництво та українська дипломатія мусять негайно шукати найбільш оптимальний варіант співпраці з турецьким керівництвом і посилення діалогу з президентом Ердоганом.

Україна і українці з надією дивляться на ситуацію в ФРН. Недавня заява фракції ХДС-ХСС про те, “що мир у Європі перебуває під загрозою, тому співдружність європейськиї держва не може миритися з агресією Росії у Східній Європі”. Впливові лідери цієї найбільшої політичної сили Німеччини закликають також посилити боротьбу з російською дезінформацією і закликають розробити ефективну оборонну стратегію НАТО. Одночасно країни ЄС, в особі Єврокомісії, теж закликають створити значний оборонний фонд, бо сьогоднішній , у розмірі 200 млрд.доларів -уже не відповідає реальності. Увага буде зосереджуватися на найновіших технологіях, які, як відомо, є дуже вартісними і Росія не може собі, в нинішніх умовах, змагатися з НАТО у цій сфері. Згадаймо, до чого привели рейганівські “зоряні війни”. Ці заяви вселяють надію на те ,що відвертають увагу агресора і викликають у нього серйозне занепокоєння і реального відчуття того, що агресія в Україну є для нього непосильною ношею.

Ще одним позитивним моментом для нашої держави є рішення ради ОПЕК прогнозувати

видобуток нафти в розмірах 32-33 млн.барелів , при сумі 46.82 долари за барель. Така сума не влаштовує російське керівництво і викликає подальший страх за стан нафтодобування в Росії. А ще слід врахувати і те, що всі ведучі автомобільні компанії світу все інтенсивніше переходять на нетрадиційне паливо для автомобільних моторів, що теж лякає ВВ і його

кліку, бо нинішня Росія не може зайняти належне місце серед країн з передовими технологіями. У зв`язку із зміною пріорітетів зовнішньої політики США, в деяких країнах Європи лунає думка про створення Європейського оборонного союзу. На нашу думку, ця ідея є зайвою, при існуванні НАТО. Правдою є і те, що майбутнє цього військово-оборонного союзу залежатиме від позиції США, яка є найбільшим її донором. І ще. Мимовільним союзником України у стратегічно-економічному плані стає КНР. ЇЇ урід,враховуючи заяви Трампа, про обмеження стратегічних зв`язків з міжнародними глобальними організаціями, заявив про перспективу створення Азіатського торговельного пакту і вже створив Азійський банк інфраструктурних інвестицій, а це на практиці означатиме кардинальне зростання китайського впливу не тільки в Південно- Східній Азії, але у всій Азії, що боляче вдарить Росію. Все ж, на деякий час, ситуація у світі буде розвиватися під впливом дій володаря хаосу- Путіна та його дегенеруючої вотчини- Росії.

Перспектива війни Путіна з Україною-вичерпала себе. Його стратегія в даному напрямку зазнала поразки. Щось подібне вимальовується і з Сирією. Тільки нова війна на Близькому Сході ще може на деякий час втримати на поверхні політичної активності і світової загрози для демократичного світу володаря всесвітнього хаосу. Але не надовго!

 

 

 


КОМЕНТАРІ 0 +

КОМЕНТУВАТИ


волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram