Московська Жакерія Пінчука

Заслужений вчитель України, засновник групи аналітиків "Галицький аналітичний центр"
Стаття відомого українського олігарха Віктора Пінчука в іноземному виданні із закликом до компромісу з бандитами і, очевидь з Москвою, радше знайшла негативний відгук навіть серед ліберальних і провладних структурах України і різко негативну реакцію в українській діаспорі.
Про патріотичні і націоналістичні кола -особливо різко! Я не буду цитувати зятя Л. Кучми, бо читаюче суспільство уже ознайомилося з нежданним творінням Пінчука, яке здивувалося з того, що чи не один з найбатших людей України, який до того не був дуже публічним і тут раптом взявся за перо. Ніхто з вітчизняних представників мас медія не звернув на це уваги у своїх численних аналітичних та інформаційних статтях. Українське суспільство знає Пінчука, як олігарха і “філантропа”, але не як державного діяча чи відомого політичного аналітика. В чому ж річ?

Як тільки наближаються вибори Президента чи вибори до Верховної Ради-відразу ж спливає “справа Гонгадзе” і це викликає певне занепокоєння родини Кучми.Як відомо, замовники вбивства журналіста не покарані по-сьогодні. Трьом українським президентам, до сьогодні, вдавалося завуалювати цю важливу для суспільства кримінальну справу. Що буде далі- поки що невідомо. Очевидно , що сам Кучма боїться “ зміни віх” у часі виборів. Нинішня влада, захищаючи екс-президента, відрядила його у Мінськ-репрезентувати Україну, на переговорах в питанні припинення війни на сході України, тобто нашам влада

побачила у Кучмі видатного” дипомата ще більшого “патріота”. В українському суспільстві

це викликало лише обурення або ж гомеричний сміх. Віктор Пінчук, як і його покровитель і тесть, заздалегіть готують зондування суспільства і підготовку до певних несподіванок на час підготовки до президентських виборів. Враховуючи стан війни, глибоке розчарування українського суспільства нинішньою владою- то чому ж не випробувати долю!

На нашу думку, стаття В. Пінчука несла у собі подвійну мету: підготувати українське суспільство до думки, що Пінчук міг би стати президентом і пришвидшеними темпами міг би закінчити війну на сході України і своїми “компромісами” з імперіалістичною Росією здав би національні інтереси нашої держави. Пінчук не займався публіцистикою і до того тримався в політичній тіні, а стаття його наголошує на тому, що цей період в його житті закінчився і нині діючому президентові та його політичній силі слід серйозно задуматися., хоч можливий і іншиій варіант. Олігархічні кланові кола домовлятимуться про спільну нову постать на президентське крісло. Час покаже. Політичні варіації і вектор зовнішньої політики, виходячи з твердження Пінчука, без сумніву, перемістилися б у східну сторону, до нашого одвічного ворога, або ж, за висловом Кучми, знову б запанувала багатовекторність у зовнішній політиці України, що є абсолютно на користь Росії. Такі постулати цього політика з неукраїнськими коренями, стали б загрозою для нашої незалежності і, без сумніву, стаття викликала суцільні негації в середовищі українських патріотів і ...в адміністрації Президента Петра Поршенка.

Бутафорія Пінчукового компромісу з ворогами України- очевидна. Це одна з варіацій, які чи не щодня пропонує Кремль і сам російський властелин -В. Путін.Такі варіації встановлення миру в Україні — це чергова промосковська кампанія “п”ятої колони” в нашій державі.Типова цинічна брехня, прикрита плівкою гейби турботи про Україну та її народ.

Апологети Москви, політична генерація антиукраїнських сил проробляють, як уже згадувалося вище, чергову варіацію підпоряткування України зловісним кремлівським силам, які несуть пряму відповідальність за агресію, окупацію і вбивство наших гормадян. Зрештою, тут нічого дивного нема. Для Москви іншого бути не може. Ця країна є агресивною за своєю суттю і сам Путін вбачає в Україні лише колонію, державу, яка “не состоялась”, а тому інспірує різні варіанти свого зловісного плану. Типовий вульгаризм і імперіалістичний оскал

у політиці, що притаманна Російській імперії на протязі всієї її історії. Стаття Пінчука- завуалювати, а потім реалізувати ідею щодо найвищої державної посади в Україні. Угодовство з путінським режимом теж -очевидне.

Дивує безпардонність висунутих його пропозицій, зокрема його “компромісний” варіант, за висловом кореспондентів ”Дня” Івана Капсамуна та Валентина Торби. Ці так звані пропозиції

ображають не тільки думаюче і патріотичне українське суспільство, а перш за все тих, хто сьогодні на фронті протистоїть московській агресії, а також тих, хто втратив своїх рідних у цій загарбницькій, з боку Москви, війні.

Наші мас медіа, як і представники владного Олімпу, мали б одверто назвати речі своїми іменами, хоч перші спроби уже зроблені.

Україна не може вести перемовини з бандитами, які озброєні і фінансовані Росією і які чинять розбій на нашій священній землі. Реальні перемовини можливі лише тоді, коли Путін виведе свої війська і бандформування з частини окупованого Донбасу, поверне Україні загарбаний Крим, заплатить компенсацію за руїну і заплатить компенсацію цим родинам, де загинули їх рідні. Таких вимог до Москви, герой Давосу чомусь не наважився озвучити на сторінці своєї статті. Ілюзію миру стаття Пінчука не викликала, а навпаки. Іменитий зять шефа і творця олігархічної системи в Україні, не здобув потрібних дивідентів, хоч, без сумніву, привернув до себе, бодай негативну, але увагу. В цілому, такі спроби Кремля є черговою примітизацією і мають на меті завадити подальшому поступу України у Європу, прив”язати її до російського імперіалістичного воза, задовільнити чорні мрії російських жириновських та їх прихвоснів в Україні. Нікому не слід дивуватися. З наближенням виборів

в Україні, вочевидь, українське суспільство ще не раз почує і побачить іммітацію та афектацію з уст проросійських діячів, а тому мусимо бути пильними і дати гідну відсіч всім творцям антиукраїнськиї сюжетів.

І не тільки Кучма, Пінчук, але й інші одіозні олігархи будуть шукати шляхів і засобів збереження своєї влади в Україні, і висуватимуть на ключові державні посади осіб, що є

противниками сильної України, європейської України, яка сміливо дистанцюється від московських “ясновидців” і місцевих яничарів.

 

Примітка: Жакерія- це повстання селян у Франціїв 1358р. Під проводом Гійома Каля. Назву отримало від презирливої клички дворянами селян “Жак-простак.”

 


КОМЕНТАРІ 1 +

КОМЕНТУВАТИ

  • цитата25 січня 2017 20:02 Відповісти IP:  109.86.241.--- Субдомінантна позиції олігархів та олігархічної влади в Україні якраз і полягає у тому, щоб відмовитися від частини суверенітету – стратегічної влади – в обмін на тактичні гарантії продовження олігархічного дерибану всередині України.

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://pix.my/Yo8xxrhttp://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm