Поетичним словом про Галицького Прометея

Заслужений вчитель України, засновник групи аналітиків "Галицький аналітичний центр"

Маю щастя вважати своєю духовною наставницею відому поетесу, письменницю та громадську діячку в Канаді - Лесю Храпливу-Щур - дочку галицького громадсько-політичного діяча Євгена Храпливого, дружину колишнього дивізійника, який навчався у моїй школі ім. М. Шашкевича. Знаючи мене як бібліофіла, поетеса передала мені всю свою унікальну бібліотеку, за що я їй буду вдячний усе своє життя.

Леся Храплива - Щур авторка багатьох поезій, оповідань і повістей, а ще вона дитяча письменниця і її вірші, присвячені українській дітворі, є у кожній читанці.

Письменниця ще з міжвоєнного періоду зналася особисто майже з усіма  видатними галицькими письменниками і громадськими діячами. Її широке коло знайомств розширила Академічна гімназія, де вона навчалася.

Але найбільшим щастям для поетеси було особисте знайомство з Митрополитом Андреєм Шептицьким. Разом з батьком, вона часто бувала на зустрічах з Владикою на Святоюрській горі і про ці хвилюючі  зустрічі пам’ятає понині.

Митрополитові Шептицькому поетеса присвятила свою поему »Слуга Божий Андрій Шептицький Митрополит Києво-Галицький». Поема має присвяту під назвою: «Віршовий життєпис і примітки на вшанування пам’яті Святця із Свято-Юрської гори у 45-ліття Його смерті присвячує авторка».  Ми

 все зробили,  що  змогли, щоб ця маленька книжечка стала широковідомою, бодай у нашій Галичині. Для мене вона двічі є дорогою,  бо на одному з примірників поетеса написала: «Від Авторки ВШ. Панам І. І. Федикам. Канада 2001».

У поемі авторка змалювала всю життєву дорогу нашого Прометея і віршем веде читача від щасливого дитинства малого Романа у Прилбичах і аж  до смерті Владики у Митрополичих палатах:

Лине осінь чужою землею,

Українських шукає людей

З жезлом праведним Архиєрея

Понад нами встає наш Андрей

Він крізь бурі та війни суворі,

Нашу Церкву безпечно провів

Піднесімо ж серця у покорі

І згадаймо з далеких країв.

Авторка в поемі описує страшні 30 - 40 роки ХХ ст. І великий Ісход  галицької інтелігенції:

Львів. Роковий сорок четвертий

Давній спомин пряде листопад.

На вершку, у бою, аж до смерти,

Зустрічаються: Юрій і гад

Гад уже знову прямував із - за Збруча. І про це читаємо в поемі:

І простори знімаються гордо

Юр над городом вірного Льва,

А долиною - з Півночі орди,

Розлилася неволя нова.

Поема написана в плані ретроспективи. Митрополит на смертному одрі відтворює свій земний шлях і авторка йде у поемі разом із Митрополитом по його нелегкому життю, фотографуючи думкою основні віхи життя і творчості Галицького Прометея:

Смутком осені думи нависли

Підкрадається сумерк кінця.

У минуле зриваються мислі

Жовтим листом у серці ченця.

Привид Прилбич дитячих зоріє

У затишній , ясній повноті:

Батько,браття і Мати Софія

Поривання юнацькі святі…

Вільна Українська Держава завжди була ідеєю та чином Митрополита і заради неї він дійсно, як Мойсей, «горів і страждав» все своє життя

Усусусам стяги малинові

Посвятив, як рушали у змаг,

І з народом остався у Львові

У Бобринського хижих руках

Як з руїни вставала Держава

Над Дніпром, на завітних горбах,

Дужим словом, в завії кривавій

Він промощував Єдності шлях.

Митрополит встав на захист православних церков, які на Холмщині та Підляшші руйнували польські шовіністи. І в поемі читаємо:

Як на Холмщині та на Підляшші

На церкви православні без прав

Нападали руїнники ляші-

Він їх словом суворим карав

Друга світова війна принесла незліченні страждання Україні і тим,  хто у ній жив. Шептицький став на захист і українців  і євреїв:

Не злякав його в люту годину

Навіть велет тевтонський, грізний:

За жидів, християн, за Людину

Кинув виклик катам: »Не убий».

Скільки ж скрилось у Доброго Ребе

Чоловіків, жінок і малят!

Помагав безборонним, де треба;

Кожний був йому в Господі-брат

Неможливо в короткій статті дати всесторонній аналіз поетичному літопису життя та діяльності Митрополита Андрея Шептицького. Прочитана поема Лесі Храпливої – Щур – це знання життєвого подвигу Митрополита, це перемога в боротьбі за його Ім’я. Це доказ всеохоплюючої любові до ближнього. Сьогодні ще чимало тих, хто ганьбить Митрополита, замість скласти шану за його подвиг во ім’я звеличення і захисту Бога і Людини:

Покидаю дочасне й тілесне…

Вам кажу ще крізь земні уста:

Наша Церква у славі воскресне

Схід осінить знаменням Хреста.

«Більше вже говорити не буду,

Мої діти духовні до вас

Прощавайте – до Вічного Суду…»

Впали кучері срібні… і згас…

Пророчими виявилися останні слова Митрополита. УГКЦ витримала важкий сталінсько-брежнєвський удар і вийшла з підпілля загартована і …вірна Святому Престолові. Нема з нами Митрополита, але:

Осінь спомин далекий розносить,

На весь світ, де живе наш народ

Вічним зором просвітленим досі

Наш Андрей стереже нас з висот.

Поклонімо ж серця у покорі,

До небес молитви вознесім,

Щоб Святим і Прославленим скоро

Засіяв Він на радість усім.

Ніхто з українських поетів в діаспорі чи в Україні з такою філігранною точністю не передав поетичним словом  життя та діяльність Митрополита Андрея Шептицького. Напрочуд чітко це зробила Леся Храплива-Щур. Очевидно, її надихала до написання поеми сама маєстатична  фігура Митрополита та ЙОГО величні земні діла. І ще особисте знайомство з ним.

Поема Лесі Храпливої - Щур знайшла широке схвалення і відгук в діаспорі та в Україні. На її основі складено сотні літературно - мистецьких композицій  та сценаріїв у школах, вишах,мистецьких та релігійних центрах, що засвідчили про великий талант поетеси і всенародну шану до Митрополита Андрея.

 

 


КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm