Популярно про децентралізацію

В управлінні змінами на рівні держави, як от реформування територіального устрою, або перерозподіл управлінських функцій від центральних органів на місцевий рівень, не все так просто, як може видатись на перший погляд.

В управлінні змінами на рівні держави, як от реформування територіального устрою, або перерозподіл управлінських функцій від центральних органів на місцевий рівень, не все так просто, як може видатись на перший погляд. Бо якщо зважити на набутий людством досвід, то можна сміливо стверджувати, що це і наука, і мистецтво. Стаття в першу чергу призначена для тих хто встав біля «керма реформ» не в силу тих чи інших управлінських компетенцій та інтелектуальних здібностей, а внаслідок певної політичної кон'юнктури.

Ампер, Макіавеллі і управління державою.

Якщо, наприклад, почати свою розповідь про Андре-Марі Ампера, то в пересічного читача виникне в уяві асоціативний ряд, пов’язаний з електро- чи радіотехнікою. Та фундаментальною працею цього французького вченого є філософський твір, в якому вводиться поняття кібернетика. Термін, який прийнято вважати надбанням ХХ століття, в трактуванні Ампера є наукою про управління державою, і ставив він цей термін в один рівень з «політикою». Хоча Ампер висловлювався не так доступно як Макіавеллі, але усі посили абсолютно правильні.

В ширшому трактуванні «кібернетика» сьогодні - це наука про управління системами. Підійдемо до розгляду сучасної держави, міста та навіть села як до складної системи. Нескладно передбачити, що якщо запитати чиновника найвищого ґатунку, починаючи з Адміністрації Президента чи Кабінету Міністрів, не кажучи вже про весь депутатський корпус від ВР до районних рівнів, то мало хто дасть чітке визначення на перший погляд, простого терміна «управління». Тобто політикою займаються усі кому не лінь, а от політикою, як мистецтвом управління державою на практиці ніхто.

Про тенденції сучасності

Історія знає чимало випадків, коли, застосовуючи новітні технології в управлінні, «малі» перемагали «великих». До прикладу, битва при Марафоні, а ми пам’ятаємо, що територіально Древня Греція – це міста-поліси. Але що це все має до реформ в Україні, до процесів, які ми називаємо децентралізацією?

А усе достатньо просто. В широкому розумінні «управління» - це зміна параметрів системи відповідно до змін оточуючого середовища. Не обтяжуватимемо читача доповненнями про зворотні зв’язки та адаптаційні механізми, скажемо коротше - це своєчасне реагування на виклики сучасності. 

Виклики сучасності – глобалізація, повсякденне застосування ІТ-, біо-, нанотехнологій, а для України це ще вплив такого фактору, як демографічна криза, призвели до потреби по-іншому поглянути на управління територіями. Починаючи з 1970-х років в нашій державі з більшими, меншими коливаннями розпочались процеси зменшення народжуваності, збільшення смертності, скорочення тривалості життя. Ці негативні тенденції пришвидшились на початку 90-х. Якщо прослідкувати територіальну організацію управління, то побачимо, що при збільшенні кількості населення території подрібнюються, а при зменшенні - укрупнюються. Тут, як приклад, можна привести Данію.

Проза про реформи поляків

Поляки, за рахунок вчасно проведеної реформи територіального устрою, змогли стабілізувати зміни в структурі населення і втримати ситуацію, що в подальшому трансформувалось в «економічне диво». В принципі, тому, що поляки станом на сьогодні живуть заможно та майже не відчули впливу та наслідків кризи 2008 року, передує багато факторів, їм просто пощастило. Це і допомога Заходу як фінансова, так і політична, це і вступ до ЄС з величезними преференціями. Вступивши до ЄС, поляки водночас не ввійшли до зони євро, що, своєю чергою, дало змогу грамотно провадити політику девальвації місцевої валюти. На відміну від поляків, економіка греків, будучи міцно прив’язаною до євро, зазнала значних збитків.

Отже, коли деякі експерти посилаються на реформи в Польщі щодо територіальної організації влади і порівнюють теперішній економічний стан, радячи копіювати один до одного, як це зробили сусіди, ми маємо усвідомлювати, що це лише половина справи.

Українські будні

Автори та ініціатори реформ в Україні пішли шляхом, проторований Польщею, Данією – укрупнення на найнижчому рівні місцевого самоврядування. Не з усім можна погоджуватись особливо, щодо сільських територій, але про це в подальших дописах. Лише зважимо, що в нас саме на цьому рівні залишилась рудименти часів радянської епохи. В дискусіях, особливо серед сільських, селищних голів, люди часто згадують як були організовані колгоспи, радгоспи, висловлюють думки, що може знов так об’єднатись. Сьогодні потрібно розуміти інші виклики, інші реалії, більш того, зважати на фактор скорочення населення, що набув катастрофічних масштабів.

Будемо відверті, країна пограбована. Держборг за часів режиму зріс на понад 30 млрд. доларів США, золотовалютні резерви, від яких залежить курс гривні, зменшились на 20 млрд. доларів США. Військовий бюджет України приблизно у 2,5 млрд. доларів США порівняно з «чорним» військовим бюджетом Росії у 100 млрд. доларів США виглядає просто мікроскопічним (це для тих, хто горлає про негайний наступ та швидку перемогу).

Країна в боргах, без стабілізаційних механізмів щодо гривні, з мінімальним забезпеченням війська, без потужних реформ, особливо на місцевому рівні, приречена на поразку. Запобігти цьому можна лише зробивши наші громади економічно спроможними. Усі передумови для цього є. Поки що…

 

Далі буде …

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram