Світ на порозі третьої світової

Світ на порозі третьої світової

Світ вже давно на порозі третьої світової і широкомасштабні бойові дії лише питання часу. Наша цивілізація поволі та перманентно скочується до чергової катастрофи.
 Війна це продовження політики, але іншими засобами

Карл фон Клаузевіц

 

Куди котиться світ?

Світ вже давно на порозі третьої світової і широкомасштабні бойові дії лише питання часу. Наша цивілізація поволі та перманентно скочується до чергової катастрофи. Після розпаду Радянського Союзу світ з біполярного в один час перетворився на одно полярний. І це наклало свій відбиток на подальший розвиток подій. Розпочалась конкуренція за силу що здатна протистояти США. В боротьбі за світове домінування з’явилось ряд потужний центрів. Це в першу чергу Китай, Росія, ісламський світ, включаючи Іран з його ядерною програмою.

До поки не продумали бойових роботів як у фільмах «Робокоп» чи «Аватар» калаші та F -16 доводиться тримати простим смертним. От сьогодні і є та передвоєнна фаза коли потужні країни займаються збиранням земель, а вірніше людей що проживають на цих територіях. Україна з 45-и міліонним населення надзвичайно лакомий кусочок для східного сусіда. В Росії одна, але величезна проблема – надзвичайно мала кількість населення, в тому числі і для оборони від того ж таки Китаю, чи експансії ісламської цивілізації.

Ще про одне. Фінансово-економічна криза що мала місце розпочатись у 2008 році навіть і не думала завершувалась. Завдяки монетарним заходам ряду провідних країн вдалось зробити відчуття, що все нормально. Це лише тимчасові відчуття. Тому є нагода нагадати, що Перша і Друга світові війни були наслідком власне потужних фінансово-економічних криз.

Куди котиться Україна?

Харківські угоди Януковича і різні там знижки на газ для доморощених олігархів, це фактично продаж українців оптом. Такий собі сучасний вид работоргівлі. Не виключено, що дехто вже з новітніх політиків не проти і зараз прикластись до цієї брудної справи.

Те що Росія захопила частину нашої держави є наслідком планомірного розвалу Януковичем-Азаровим нашої армії. Про яку обороноздатність можна говорити якщо військовий бюджет взірця початку 2014 року складав всього 2,0 млрд. дол. США і становив приблизно 1,2 % ВВП. При цьому «білий» військовий бюджет Російської Федерації складає 75 - млрд. дол. США, а «сіро-чорнинй» - понад 100 млрд. дол. США. Військовий бюджет РФ в 50 разів більший українського! Дохід на душу населення в Україні (4,2 тис. дол. США) найнищий в Європі і в чотири рази менший ніж в Росії. А ще зовсім недавно все було не так. Хтось свідомо робив з українців жебраків.

В чому проблема українського політикуму? В тому що там на «верху» не чують і не бажають чути висновки експертів, аналітичних груп, напрацювання окремих дослідників. Вже давно всім і «малим» і «великим» українським політикам слід зрозуміти, сьогодні ера інтелектуально-інформаційних технологій і приймати рішення «на око», без обговорення з експертним середовищем це рівноцінно самогубству.  Трагічних подій що відбулись в Україні можна було багато в чому уникнути. Ледь встигли розвіятись хмари над Майданом, як з високих трибун почали лунати висловлювання про недоцільність приєднання до Європейського Союзу, нейтральний та позаблоковий статус, про закріплення такого статусі в Конституції. Доцільності/недоцільності проведення референдуму по вступу в НАТО. Бо це бачите як розгнівило північного сусіда.

Нейтральний статус – між чорним та білим

Нейтралітет в міжнародному праві ? це відмова в участі у військових діях, а у мирний час – відмова від участі в військових блоках. Міжнародне право нейтралітету накладає три обмеження на дії нейтральної країни під час війни між іншими державами:

·                     не надавати власні збройні сили воюючим сторонам

·                     не надавати свою територію для використання воюючим сторонам

·                     не дискримінувати ні одну з сторін в постачанні зброї та товарів військового призначення.

Реально, на сьогоднішні нейтральними є лише декілька країн в світі: Австрія, Ірландія, Коста-Ріка, Ліхтенштейн, Мальта, Туркменія, Швейцарія, Швеція.

На злобу  дня доцільно згадати сумний досвід нейтральності такої європейської країни, як Бельгія. В 1830 році, коли було проголошено суверенітет, було також проголошено вічний нейтралітет цієї невеличкої держави. Нейтралітет Бельгії було проголошено на Лондонській конференції і визнано, зокрема, Великобританією, Францією, Росією, Австрією та Прусією.

Незважаючи  ні на які нейтралітети фактично з  вторгнення німецьких військ на бельгійську  територію у 1914 році розпочалась Перша світова війна. Офіційна причина окупації німецькими військами була простою ? захистити нейтралітет бельгійців від начебто посягань французів. Зрозуміло, що необхідний був лише привід, оскільки наступати на Париж німці спланували з бельгійської території. В результаті введення військ загинуло приблизно 80 тис. мешканців цієї невеликої європейської країни. Меншою є хіба територія Ватикану, Люксембургу та Монако.

Вдруге з «нейтралітетом» довірливі бельгійці «попеклись» на початку Другої світової. Окупація тривала до вересня 1944 року. Ще раз хочеться нагадати ? нейтралітет Бельгії був гарантований навічно.

В день нападу Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року, незважаючи на збройний конфлікт з СРСР, фіни оголосили про свій нейтралітет. Нейтралітет Фінляндії визнали Німеччина, Великобританія, Швеція й Радянський Союз. А вже 25 червня авіацією СРСР було піддано масовому бомбардуванню вісімнадцять фінських міст та селищ.

Під час Другої другої світової війни в Європі було три, а фактично дві нейтральні країни – Швейцарія та Швеція. «Нейтральність» Швеції та Швейцарії була вигідна Німеччині: одна постачала такі цінні в час війни природні ресурси, а інша ? високоточну механіку для оснащення зброї.

На особливу увагу серед шереги нейтральних держав заслуговує «найнейтральніша» Швейцарія. Ні з ким не воює, в оборонних блоках та союзах участі не бере, така собі взірцева модель зовнішніх відносин.

Операція  «Танненбаум».

План захоплення Швейцарії військами Німеччини та Італії розроблявся Вільгейлом фон Менгесом у 1940 році. Але, зважаючи на гірську, важкодоступну місцевість (в Україні практично рівнина), значну лісистість території, понад 25 % (в Україні лісистість 10 %) та скільки німецьких дивізій тут можна запросто похоронити, воюючи з гірськими стрілками та гвардійцями, то з такою ідеєю вирішили не поспішати. Це був би далеко не бліц-кріг. Як говорили німецькі генерали, «ми візьмемо це «товстеньке поросятко» (Швейцарію), як будемо повертатись назад», маючи на увазі Східну Європу.

Так само, незважаючи на сприяння у постачанні ресурсів, існував план по захопленню німцями «нейтральної» Швеції взірця середини 1940-х.

 

Позаблоковість чи нейтральний статус – для кого це?

Історія людства  засвідчує, що договори про нейтралітет, або брутально порушуються, або  «нейтральні» країни мають проявляти  майстерну лояльність до ситуативного переможця.

Бути незалежними  можуть дозволити собі або бідні, або дуже заможні держави, що мають особливе розміщення (складний рельєф, важко прохідна територія, гори або значна протяжність берегової лінії), і як свідчить історія, не завжди за власної волі, а скоріше за обставин, що склались.

Багаті нейтральні країни витрачають на озброєння значно більше коштів ніж блокові, а бідні значно менше, ? вони просто немають армії.

Для прикладу, позаблоковість Коста-Ріки зумовлена тим, що це невеличка гірська країна, фактично суцільний природний заповідник. Існують лише воєнізовані формування у вигляді поліції, прикордонної служби та загону громадської гвардії. Межує усього з двома країнами ? Панамою та Нікарагуа. Основний прибуток від туризму, високотехнологічної продукції, сільського господарства.

До речі, всі європейські нейтральні країни беруть участь в співпраці з НАТО в програмі «Партнерство заради миру». Фактично всі європейські нейтралітетники (окрім Мальти) ? дуже заможні держави.

Варто також пам’ятати, що нейтральні держави ? це просто-таки клондайк для діяльності різноманітних спецслужб з цілого світу. Згадаймо Штірліца з «Сімнадцяти миттєвостей весни», а в умовах безвізового (та навіть і візового) режиму і для терористів з сусідніх держав. Нейтралітет в таких країнах як Лаос та Камбоджа взагалі закінчився затяжними громадянськими війнами.

Наслідком економічних криз кінця ХІХ ? початку ХХ століть була Перша світова війна, наслідком економічних криз в 20-х – 30-х роках минулого століття була Друга світова війна.

Далеко невідомо ще коли і як закінчиться теперішня світова фінансова-економічна криза. Тому, оголошуючи та декларуючи позаблоковий статус, це те саме, що свідомо нехтувати безпекою українців, або, можливо, шанс не бути втягнутими у всесвітні військові конфлікти. А ще видається на те що даремно ми позбулись без’ядерного статусу. Обставини вказують на те, що свій ядерний потенціал ми повинні відновити, бо ніхто ніколи не прогарантує нам нашої безпеки окрім нас самих.

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram