УПА перемогла: у просторі і часі

Заслужений вчитель України, засновник групи аналітиків "Галицький аналітичний центр"
Наближається 75-та річниця створення Української Повстанської Армії, Армії Нескорених, Армії, що не здалася ворогові, перш за все комуністичній Москві, зрештою і її сателітам
Майже до початку 60-их років окремі боївки ще чинили опір московським карателям, що дуже дивувало червонозору Москву, в мисленні якої міцно засіла ідея опанувати світом. Переможено велетенську фашистську потугу, а тут якась УПА...
    Підпільна армія воювала без фронтів, бо ж фронти були довкола неї, фронти були всюди... Була і чорна зрада, і зневіра, але вистояла УПА. ЇЇ командування і бойовий склад не здалися ворогові, а продовжували боротьбу до останнього патрона. І все ж вистояли. І принесли свою незламну ідею в Європу, яка зніяковіло дивилася на вояків сотні Громенка, що прорвалася крізь комуністичні, здавалося б, непрохідні заслони, і вийшла у вільний світ.
    УПА перемогла. Перемогла у просторі і часі. Нині героїкою УПА захоплюється молодь чи не всієї України, хіба що за винятком політичних дегенератів, і зденаціоналізованих манкуртів.
Іменами героїв УПА названо  вулиці, проспекти, заклади чи не по всій Україні. А клич повстанців:”Слава Україні- Героям Слава” лунає нині в кожному селі і місті, як рівно ж і на фронті. Він став всенародним. Національним. Уявімо собі і те, якби сьогодні хтось вітався:” Слава КПРС”- вкликали б спеціальну санітарну машину.
    Сучасна українська молодь уже сприйняла героїку УПА, як національну, всеукраїнську і з таким же героїзмом сміливо встала на боротьбу з тим же російським агресором, що знову напав на Україну. За цих кілька років бойових дій, наші вояки- герої, що є носіями націоналістичної і національної ідеології, ні на крок не поступилися мілітарній силі Москви.
    Імена творців українського націоналізму і творців його бойової сили -УПА, зокрема, Є. Коновальця, С. Бандери, Р. Шухевича та інших, перестали бути комуністичною страшилкою.
    УПА перемогла, бо це була народна армія, яку всесторонньо підтримував народ. Навіть в далеких концтаборах і радянських тюрмах системи ГУЛАГу, полонені вояки УПА сміливо встали на двобій із всесильною караючою та ідеологічної машиною наддержави, що іменувалася СРСР і довгі роки диктувала світові свою ідеологію, і свій вплив. Найстійкішими повстанцями в Кінгірі чи Тайшеті були саме українські вояки УПА. Вони залишалися ними на все життя і витримали випробування радянською системою і часом. Нещодавній художній фільм “Червоний” підтвердив правоту написаних цих слів. Пів століття  велетенська мілітарна та ідеологічна сила воювала з УПА. І навіть після припинення організованого опору на початку 60-их років ХХст. Проти народних месників Москва кинула свої кращі і добре навчені  і добре озброєні каральні та армійські дивізії, десятки псевдозагонів, військові сили Польщі та Чехословаччини, загони зрадників, так званих істребків, яких народ в Галичині та на Волині назвав “ стріпками”. Влучно назвав. Весь радянський ідеологічний апарат теж був спрямований проти цих, в основному сільських хлопців, що волю України поставили вище ніж власне молоде життя. Проти них більшовики організували творчу і наукову інтелігенцію, вчених, і в тому числі львівських, які на шпальтах газет, через радіо та в усних виступах закликали “націоналістично-фашистських пособників” припинити опір і здаватися радянській владі, яка принесла “щастя” на Західну Україну. І тут не вийшло. Ми ще сьогодні не називаємо прізвища тих вчених і митців, стидливо опускаємо очі, коли бачимо, що їхніми іменами названі вулиці , аудиторії, та інше.  Вони, щоб заслужити ласку нових господарів, виступали і паплюжили УПА та УГКЦ. Не всі, звичайно. А ці хлопці та дівчата- вояки УПА-що билися в горах, лісах, криївках чи в підпіллі в містах, останній патрон чи гранату тримали для себе. То кого ж треба ставити вище- цих радянських пособників- професорів чи героїв УПА, які вмирали за волю України?.
    УПА перемогла, бо була сильна духом і сильна вірою в досягненні своєї мети- здобути незалежну Українську державу. Їх боротьба і звитяга тому і заполонила нині серця і думки молодого покоління, яке усідомило велич цієї звитяги і самопожертву во ім”я національної  ідеї.
    Москва знову терпить поразку на нашому ідеологічному фронті, бо не може перемогти сили духа українців, які встали під стяги ОУН та УПА. Нинішня путінська Росія, що є наступницею колишнього СРСР не хоче усвідомити того, що не зможе поставити на коліна українців, які вважають себе наступниками героїв УПА. Вона продовжує багатовекторний наступ на історію і чин УПА, на незламний дух і патріотизм нинішніх українців, що встали на захист своєї Вітчизни і тому щербляться та відскакують від чину та ідеології УПА кремлівські пощерблені мечі.
    Хто ж сьогодні в Україні продовжує більшовицько- московський похід проти УПА, проти наших національних героїв? Їх ще чимало! Це колишні партфункціонери та їх нащадки, ті кого на гнобленні народу годувала КПРС, суб”єкти з притупленим світоглядом і відсутнім національним мисленням, вся пануюча олігархічна орда та їх адепти. Їх ще багато
Всіх їх разом можна назвати здеградованими, зденаціоналізованими моральними тітушками.
    УПА, а властиве її історичний поступ, впевнено йде по Україні, йде вперед до свого східного кордону. Це переможна хода і цього поступу зупинити не можна.
    ОУН та УПА ненавиділи і наші сусіди на заході, бо була це єдина політично- мілітарна сила, що виступала за соборну, самостійну Україну. А це лякало німців, поляків, мадярів, румунів і навіть чехів. І тому знову і цих країнах лунають антиукраїнські гасла і висуваються територіальні претензії до України.
    І все ж УПА перемогла і ми з великим пієтетом відсвяткуємо  75-ти річчя її творення.

 


КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm