Важкий шлях до волі

Заслужений вчитель України, засновник групи аналітиків "Галицький аналітичний центр"
В боротьбі за волю України мільйони українців платили найдорожчим — своїми життями та волею в чужинських тюрмах та концтаборах

Так було за часів Козаччини, так було і в період нашої нової та новітньої історії. Поки що великі і малі держави Єврони не хочуть розуміти нашого тернистого шляху до свободи, а дехто з них і сьогодні, зокрема Угорщина, Польща, Румунія ніяк не можуть забути своє імперіалістичне минуле і висувають до України і територіальні, і мовні проблеми, використовуючи  важку ситуацію в Україні,  в часі, коли ми знову мусимо боронитися  від московської агресії
    Нашим завданням у цій статті є спроба, на прикладі  героїчної долі однієї людини, розкрити нашій молоді той тернистий шлях, яким пройшло все покоління українців у першій половині ХХст., тобто показати те, що нинішні наші герої мали своїх предтеч в боротьбі за незалежну Україну.
    Нині мова піде про галицького патріота Михайла Качмара, який чи не все своє життя поклав не вівтар свободи. Я довгі роки знався  з цим унікальним чоловіком, але і мені він нічого не оповідав про свій шлях в поступі боротьби за свободу. Ми з ним працювали на заводі у Зимній Воді, зрештою були земляками- руднівчанами. Михайло Качмар запам”ятався мені завжди струнким, рухливим, з вишколеною офіцерською фігурою і навіть його хода була військовою. Ще ми всі знали його, як інтелектуала найвищої проби, інтелектуала старої проби, знавця класичних та багатьох європейськиїх мов. Ніхто не посмів випитувати його про його освіту, чи де він її здобув. Зате студенти та й не тільки вони, ходили до Михайла Григоровича з проханням допомогти перекласти університетські тексти з грецької чи латини, з німецької чи англійської. Мене п. Михайло теж підучував відмінювати латинські слова. Ніхто на підприємстві не міг краще розібратися із складним кресленням, ніж Михайло Качмар. Мені часто здавалося, що він міг замінити сам все технічне відділення заводу. А працював звичайним майстром. На вище не брали. Ми тоді не знали з яких причин.
    Михайло Качмар народився у 1914р. В с. Черневе, Мостиського району, що на Львівщині і уже в школі та гімназії виявляв у навчанні блискучі здібності. Далі він вступає у Берлінський політехнічний інститут, де вивчає аеродинаміку та літакобудування, а згодом була і аспірантура, але вихор війни і важкий шлях в боротьбі за волю, змінили його науковий шлях.
    Членом  ОУН Михайло стає від початку створення цієї підпільної української організації і він виконує найважливіші доручення Проводу, пов”язані з європейськими державами і відомими політиками, що були досить прихильними до української справи. І все ж,  незважаючи на глибоку конспірацію, польська поліція заарештовує Михайла, а далі тюрма і концтабір Береза Картузька. За браком значних доказів він опиняється на волі і Провід ОУН доручає йому налагодити зв”язки з урядом Карпатської України та особисто з її  лідером о. А. Волошиним.
    З окупацією західних земель і Польщі, німці, як відомо, почали переслуідування ОУН і діяльність Михайла Качмара попадає в поле зору гестапо і НКВД і в 1941р. німці його заарештували. Навіть у польській чи німецьких тюрмах, вороги рахувалися з феноменальними здібностями цього непересічного українця. І він знову виходить на волю. А в цей час йде формування Дивізії “Галичина”, і по вказівці Проводу ОУН, Михайло вступає у її ряди а, пройшовши офіцерський вишкіл, він направляється в дивізійну групу Байєрсдорфа, яка була сформована для боротьби з радянськими і польськими партизанами на Холмщині. Качмар, у званні ваффен-оберштурмфюрера, стає адютантом полк. Байєрсдорфа. Про цей період діяльності Володимира Качмара маємо інфрмацію з книжки молодого українського вченого Романа Пономаренка  “Бойова група “Байєрсдорф” Згадує відомий дивізійник і громадький діяч Л. Стеткевич” Був це молодий, інтелігентний наш старшина Він любив службу і був вимогливим, але при цьому надзвичайно товариським і культурним. Ніхто ніколи не чув від нього ординарного слова. Він ставився з особливою пошаною до інтелігентів — стрільців або підстаршин. Качмар був рівночасно нашим заступником перед свавіллям німців”. Так, навіть німці мусіли рахуватися з високоосвіченим  українським офіцером, який розмовляв німецькою мовою краще ніж самі німці. За участь у цій бойовій групі він отримав Залізний Хрест 2-го класу. Після повернення дивізійників, Михайло Качмар стає ад”ютантом командира 30 полку Дивізії “Галичина”. А далі були Броди і золочівські поля і вже досвідчений військовик, Качмар командує 2 батареєю 2 бивізіону артилерійського полку. Його гармати стримують шалені атаки ворога. І важкопораненим, він попадає в руки руки більшовиків. Сталося це 25 липня 1944р. І лише якимсь чудом більшовики не розстріляли його на місці. Як і всі дивізійники, Володимир Качмар отримав 10 років виправно- трудових таборів і був відправлений в Іркутську одласть.
    Навіть в умовах строгого режиму, більшовики мусіли рахуватися із знаннями та інтелектом молодого ваффен-гауптштурмфюрера і активного члена ОУН. Одного разу, на золотому приїску сталася пожежа і вийшли з ладу всі механізми. Ситуація стала загрозливою, бо ж припинилося добування золотоносної руди, а Москва таких речей не пробачала. Місцеві інженери не могли собі дати раду із складним обладнанням. І тоді згадали про Качмара. За короткий час він налагодив усю роботу і механізми... З того часу він стає нештатним головним інженером великої території Сибіру.
    Повернувся Володимир Качмар в Україну у 1966р. І поселився у нашому Рудному, де збудував собі хату і проживав у ній до самої смерті. Ми часто зустрічалися з ним  і обмінювалися якоюсь інформацією. Навіть у свої 70 років він виглядав струнким і підтягнутим і далі був подібним до вишколеного офіцера. Правда, я на цей час уже знав, де проходив вишкіл, і де воював Михайло Качмар. Він помер 8ффф січня 1999р. І спочив на руднівському цвинтарі, неподалік могил двох сотників і вояків УПА і неподалік могили  ще однієї героїні, яку міг знати по ОУН чи Карпатській Україні- Євгенії Зелінської.

 


КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram