Як Львівська обласна рада землю ділить…

На чергову сесію обласної ради, яка відбудеться у вівторок 20 березня, внесено ряд проектів рішень щодо права власності на земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області.

Даними документами постановлено «оформити за Львівською обласною радою право власності» та «забезпечити реєстрацію речових прав»  на відповідні земельні ділянки.

Одним із знакових трендів теперішньої Львівської обласної ради став інтенсивний розпродаж об’єктів комунальної нерухомості – приміщень, будівель, споруд тощо. Чим, до речі, дуже пишається керівництво обласної ради.

         Наразі цей процес гальмується через відсутність документів, які  посвідчують права на землю під нерухомістю. Без цих документів відокремлені будівлі, яких в обласної ради чимало по всій Львівщині, продати не можна. 

         Зайве натякати, що за нинішніх часів володіння правом на земельну ділянку буває ціннішим від самого об’єкта,  на ній розташованого.

         Форсуючи оформлення прав на землю, Львівська обласна рада не гребує   втіленням законотворчих новацій власного ґатунку,  що вказують на своєрідне, на межі правового невігластва,  трактування  положень чинного законодавства.

         Важливо нагадати також про раніше  ухвалені обласною радою  ряд рішень про надання самій собі дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок.

         І один, і другий  випадки  ухвалення рішень - і про  надання дозволів на виготовлення документацій із землеустрою, і про оформлення права власності на земельні ділянки - свідчать про самоуправне розпорядження обласною радою  землями,  які є власністю конкретних територіальних громад області.     Зазначену тезу спробую обґрунтувати наступним.

         По-перше.

          Відповідно до  статей 78,  83 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) земля в Україні може перебувати у приватній, державній та комунальній власності; у комунальній власності є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст. 

         Згідно статті 140 Конституції України територіальну громаду складають  жителі села чи об'єднані у громаду жителі кількох сіл, селища, міста.

         Акцентуємо – лише територіальні громади сіл, селищ, міст. 

         З викладеного слідує два висновки:

         -   закон не відносить обласні та районні ради до суб’єктів права комунальної власності на землі;

         -  поняття «територіальна громада  області чи району»  не існує.

         Відтак, оформлення Львівською обласною радою права власності на комунальні землі є нонсенсом, оскільки законом до комунальної  власності  віднесені землі, які є власністю  певних територіальних громад сіл, селищ, міст.

         І вже реально правовим невіглаством віє від оформлення   права власності на землю за Львівською обласною радою, яка є органом місцевого самоврядування, тоді як закон наділяє статусом власника землі територіальні громади конкретних сіл, селищ, міст.

         По-друге. 

         Автори  оформлення за  обласною радою права власності на  земельну ділянку покликаються на розміщення на такій ділянці об’єкта нерухомого майна спільної власності територіальних громад області. 

         А оскільки обласна рада здійснює функції уповноваженого власника такого об’єкту, то і земельна ділянка під цим об’єктом має, на їх думку,  бути у власності обласної ради,  в силу статті 83 ЗКУ.

         Однак тут має місце банальна підміна понять, породжена спотвореним уявленням про правову природу комунальної власності на землю.

         Дійсно, відповідно до статті 83 ЗКУ у комунальній власності перебувають  земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, незалежно від місця їх розташування.

         Однак у цій статті  ЗКУ йдеться знову ж таки про комунальну власність на землю, під якою розуміється власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а не обласних чи районних рад.

         Іншими словами, наявність на земельній ділянці нерухомого майна обласної ради  ніяк не дає для  неї права власності на цю ділянку. Закон не відносить земельні ділянки з об’єктами нерухомості спільної власності територіальних громад до власності районних чи обласних рад. 

         Тобто, якщо певний об’єкт нерухомості Львівської обласної ради розміщений на земельній ділянці умовно в  м. Турка, то власником такої ділянки все одно буде залишатись Турківська територіальна громада  як суб’єкт комунальної власності на землю.

         І саме до цієї громади в особі відповідної міської ради має звернутись обласна рада з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для передачі такої ділянки у постійне користування відповідній установі, закладу обласної ради.

         Цим власне і забезпечуються засадничі принципи Європейської хартії місцевого самоврядування, згідно з якими муніципальні функції здійснюються,  як правило, тією владою, яка має найтісніший контакт з громадянином.

         Тобто, розпоряджатися землями має той, хто несе відповідальність за комплексний розвиток території. Якщо за розвиток території села, селища, міста відповідає місцева рада, то і розпоряджатися землями має вона.

          По-третє.

         Іще апологети  оформлення за обласною радою права власності на землю  покликаються, як на мантру, на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», що набув чинності 1 січня 2013 року. І  затято обґрунтовують свої рішення пунктом 3 розділу ІІ цього закону. Однак і тут, як і  у  згадуваному випадку зі статтею 83 ЗКУ,  йдеться про спотворене розуміння правової природи комунальної власності на землю.  

         Згідно з вказаним пункто 3 з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, на яких розташовані   об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади.

         Відтак, жодних якихось нових підстав для легалізації права власності обласної ради на комунальні землі згадуване положення закону не містить.

         Можна лише ще раз повторити, що і тут йдеться про комунальну власність на землю та нерухоме майно  конкретної територіальної громади і аж ніяк не про майно спільної власності територіальних громад області чи району.

         По-четверте.

         Автори ідеї  оформлення за  обласною радою права власності на землю покликаються також на статті 8, 122 ЗКУ, згідно з якими до повноважень обласних рад належить розпорядження землями, що перебувають у спільній власності територіальних громад на  території відповідної області.

         Однак тут пішла маніпуляція вже  іншим  поняттям, а саме -  поняттям земель спільної власності територіальних громад.

         Закон містить достатньо повне і чітке нормативне визначення поняття, підстави виникнення і режиму здійснення права спільної власності на земельні ділянки, в тому числі і спільної власності на землю територіальних громад.  

         Відповідно до змісту статей 83, 86- 88 ЗКУ районні, обласні ради можуть бути суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад сіл, селищ, міст, об'єднаних ними на договірних засадах.

         Важливо підкреслити, що законом встановлено лише один спосіб формування та розпорядження земельними ділянками спільної власності територіальних громад, а саме - на підставі договору між відповідними територіальними громадами.

         Тобто  власниками цих ділянок залишаються   територіальні громади, які  договором делегують  право управління ними обласним радам. 

         Відтак з абсолютною вірогідністю можна стверджувати, що у Львівській області немає жодної земельної ділянки, сформованої як спільна власність територіальних громад, відповідно до вимог законодавства.

         Львівська обласна рада вчинила геніально просто: по-македонськи хвацько розрубила Гордіїв вузол  хитромудрих вимог Земельного кодексу.

         Вона своїм рішенням від 19.09.2017 р. № 497 без зайвих докорів сумління  визнала спільною власністю територіальних громад Львівської області всі земельні ділянки на території області, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна обласної ради.

         Хоча, пальма першості в такій законотворчій потузі належить Івано-Франківській обласній раді, яка на кілька днів раніше рішенням від 15.09.2017 р.  № 628-17/2017 так же просто затвердила переліки земельних ділянок спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

         При цьому обидві обласні ради як підставу до прийняття своїх рішень називають положення ЗКУ, які передбачають виключно договірні засади формування земельних ділянок спільної власності територіальних громад.

         Закон не передбачає виникнення права спільної власності на земельні ділянки на підставі рішень обласних чи районних рад.

         Відтак, такі рішення як і похідні від них рішення про надання дозволів на виготовлення землевпорядної документації на відповідні земельні ділянки і оформлення на них права власності за обласною радою, є протиправними.

         І по-п’яте.

         Відповідно до статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на земельні ділянки комунальної власності проводиться з обов’язковим урахуванням пункту 3 розділу II  Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

         Нагадаємо, що  згідно вказаного пункту 3  землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, на яких розташовані   об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади.

         Тобто, реєстрація права власності на земельні ділянки здійснюється за «територіальною громадою» (в однині) – за сільською, селищною чи міською.

         І це логічно, адже суб’єктами  права комунальної власності на землю є територіальні громади сіл, селищ, міст, і аж ніяк не обласні  чи районні ради.

         А право спільної власності на земельні ділянки відтак може бути зареєстровано лише за конкретними територіальними громадами з визначенням частки кожної з них у цій власності.

         Іншими словами, програма реєстрації прав на земельні ділянки не передбачає реєстрації  права спільної власності територіальних громад  на земельні ділянки за обласними чи районними радами.        

         Як і за яким правовим титулом вдається і чи вдається Львівській обласній раді зареєструвати саме за обласною радою право спільної власності на земельні ділянки територіальних громад – велика загадка. 

         Особливо зважаючи, що підставою виникнення такої власності є договір між відповідними громадами.

         І наостанок.

         Спеціалісти, які  в темі, розуміють, що яким би шляхом оформлення зазначених ділянок не йти, результат  однаковий - земельна ділянка передається в постійне користування комунальній установі, яка на ній розташована.

          Яке тоді має значення, хто здійснює таку передачу? 

         Має значення.

         В подальшому не виключена наприклад ситуація, коли установа ліквідовується, будівля і земельна ділянка, чи право користування нею  виставляються на продаж. Або ж розмір такої ділянки дозволяє здійснити її поділ з наданням виділеної частини у власність чи користування третім особам.

         В кожному разі долю такої ділянки, дохідність від передачі її у власність чи користування третім особам вирішуватиме  власник цієї ділянки.

         Звідси – прямий інтерес місцевої територіальної громади у такій ділянці.

         І чому це громада має потерпати від не в міру спритних і підприємливих чиновників і просто так, мовчки поступатися своїми законними правами?

         Але це вже зовсім інша тема…

 

 


КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram