Усі на вибори!

У переддень мерських виборів 2002 року один із кандидатів на посаду міського голови Львова запально переконував, що тільки він гідний стати бургомістром, тому що у нього найкраща передвиборча програма, яку не буде складно виконати після перемоги.

При цьому, він роздавав брошури, обсягом під сто сторінок, і наполегливо радив прочитати їх і тільки після цього приймати рішення про підтримку того чи іншого кандидата. Часу на прочитання “найкращої програми” виявилося у небагатьох, а за тиждень її автор поповнив ряди розчарованих у політиці ідеалістів, набравши менше однієї тисячі голосів.

Напередодні теперішніх президентських виборів таких кандидатів важко знайти. Сьогодні всі політики усвідомили, що реальністю і практичною відповідністю передвиборчих програм узагалі не потрібно турбуватися. Хоча серед виборців усе ще є громадяни, які намагаються знайти у програмах кандидатів раціональний привід для голосування, більшість приймає політичні рішення під впливом інших обставин.

Із таких обставин можна скласти чималий список, але найважливішими, незалежно від їхньої впливовості на виборця, видаються наступні (окрім грошової винагороди):

Байдужість. Це обставина, яка зумовлює бажання не брати участі в голосуванні, бо жодні вибори не варті того, аби витрачати на них зусилля. Це той випадок, коли виборець не прийняв рішення, хоча, насправді, негативне рішення – це також рішення. Окремі представники цієї групи навмисне псують бюлетені, а найсвідоміші з них обирають пункт “не підтримую жодного кандидата”.

Особиста традиція. Цей чинник проявляється як звичка: на кожних виборах голосувати за одну й ту саму партію, за одного й того ж кандидата. Це може бути активна позиція партійного діяча чи волонтера, або ж інерційна байдужість. Нею керуються виборці, переконані у правильності задекларованої ідеології, або ж консерватори за складом характеру.

Ефектність кандидата. Ця обставина є зовнішньою, вона зумовлюється байдужістю або нерішучістю виборця, який приймає рішення емоційно. Для нього важливі образ кандидата, його зовнішній вигляд і мова, його вік, одяг, візуальний і вербальний стиль. Уявна відповідність кандидата майбутній посаді. Для такого важливе значення має телевізійна картинка.

Політична спадковість кандидата. Для окремих виборців важливий зв’язок кандидата з чинною владою, правлячою партією чи урядом. Якщо впродовж попереднього терміну ця влада була доброю, то за неї варто голосувати, якщо поганою – потрібно підтримувати інших.

Обіцянки передвиборчої кампанії. Велика частка виборців завжди намагається виокремити для себе того кандидата, який запропонує найкращу послугу за відданий голос. Вони, як і абсолютна більшість, не читають програм, а прислухаються до виступів або інформаційних коментарів. Для них не важливий комплекс пропозицій, а один спеціальний месидж, який можна реалізувати впродовж короткого терміну. Наприклад, серед виборців перевагу здобуде той кандидат, який запропонує, зменшення ціни на газ відразу після виборів, а не той, хто відстоюватиме реформування всієї енергетичної системи країни. З точки зору кандидатів, це боротьба між конкретними й абстрактними обіцянками.

Навколишнє середовище (суспільний вплив). Тут ідеться про загальну налаштованість суспільства або ж жителів окремого регіону напередодні виборів. Незалежно від бажань партійних активістів, велика кількість виборців не цікавиться політикою, а бере участь у виборах і голосує “як усі”, як правило, за загальновідомого кандидата.