NEW від Autechre, Athlete, N.O.H.A і Balmorhea

Autechre "Quaristice" (2008)

9-й альбом британських суперстарів Autechre. 20 пазлів з безбашеним саспенсом, традиційним ламаним бітом, глітчем, космічними стрілялками та більшим акцентом на індастріел, ніж на амбієнт чи IDM. Хоча про стилі тут краще мовчати. Мелодія може змінитись кожної секунди, або й 2-ва рази за секунду. В деяких штуках "Quaristice" нагадує альбом "LP5" (1998), хоча "Quaristice", крапаль легший, ніж "Tri Repeat" (1995) та "Chiastic Slide" (1997).

При усій своїй космічній відмороженості (в позитивному сенсі) та автоматичності, більшість треків зроблені з величезними штанами стьобу, які ну дуже важко не помітити. Особливо, це стосується треків з модними зараз стрілялками з 8-ми біток. Такі треки як "The Plc" демонструють класний симбіоз індастріелу, IDM і стрілялок. І під це можна ще й танцювати. Не забувати про саспенс і забути про стилі.

При усій цій стріляльності, "Perlence" вводить в нормальний транс. "plyPhon" зносить своїми басами. Чимось схожим до перших альбомів є "Simmm" з хором крейзанутих молоточків та буддійськими мотивами. "paralel Suns" – це вже штука десь з області drone ambient. "Steels" – чудне електронне мочілово з глітчем на тлі монотонного стуку серця.

"Tankakern" – це оцинковані танці на тлі контуженого гулу в вухах. Жирна "rale", з індустріальним запльотом, організовує перекличку з 1-м альбом Burial. "Fol3" – тотальний глітч і шум, крізь які намагаються прорватись коронні ламані біти. Трек не для менів з фіговими нервами.

Після " fwzE" на альбомі, на декілька треків, з'являється грув і торжествує IDM, хоча й не варто забувати про останнє речення 1-го абзацу ("90101-5l-l", "bnc Castl" (з штучками з 80-х)). "Theswere" знову розвертає альбом знову на територію індастріелу і амбієнту. Прикладом останнього є 5-ти хвилинна "WNSN".

"chenc9" – є ще один приклад стьобу над стрілялками на далеких безлюдних планетах. "Notwo" – взагалі, заносить на територію dark ambient. Після "Outh9X" на цих планетах, взагалі, вже нічого немає. Фінальне продовження "paralel Suns". Передсмертна пульсація будь-якого, мінімального життя. Очі закриваються. Серце зупинилось. Піздєц.

Солідно. Сильно. Круто. Як і завжди.

1. Altibzz
2. The Plc
3. IO
4. plyPhon
5. Perlence
6. SonDEremawe
7. Simmm
8. paralel Suns
9. Steels
10. Tankakern
11. rale
12. Fol3
13. fwzE
14. 90101-5l-l
15. bnc Castl
16. Theswere
17. WNSN
18. chenc9
19. Notwo
20. Outh9X

Athlete "Beyond The Neighbourhood" (2007)

3-й і найкращий альбом лондонських індірокерів і атлетів. Прикрашений електронними штучками. Безпантовий, драйвовий, крапаль нойзовий, денсовий і звичайно ж, сумний. Вже рідний голос Джоела Потта. Кодплеям і Старсейлорам варто потіснитись. Новий альбом Стереофоніксів в далекому тумані.

3-й та повноцінний альбом, на відміну від абсолютно однохітових 2-х попередніх. "Beyond The Neighbourhood", відрізняє від "Vehicles & Animals" (2003) з його "El Salvador" і "You Got the Style" та "Tourist" (2005) з його шикарною "Wires", цілий трек-лист з обоймою сильних речей.

Від електронно-радісного інструменталу "In Between 2 States" до автентично-підривального "Hurricane" зі зрозумілою денсовою атакою. Від зазубреного фортепіанно-гітарного "Tokyo" до заглюченого електронікою і закрученого нойзом до повного потемніння хіта "Airport Disco".

Від кульної "It's Not Your Fault" зі своїм живим перкусійним наслідуванням брейк-біту до давнтемпової "The Outsiders" з семплами зі старих платівок. "The Outsiders" – є 1-ю вершиною альбому. З "криком" Мунка. З голосом і талантом Джоела Потта. 10 балів.

Від дитячої індітроніки "Flying Over Bus Stops" до бомбової 2-ї вершини альбому – "Second Hand Stores". Від R.E.M.-оподібної "In The Library", де голос і талант Потта залишає усі ілюзії на старших камарадів десь далеко, до семпльованої і нойзової "Best Not To Think About It".

Постпанковому звучанню "This Is What I Sound Like" пораділи б і Editors, і Interpol зі своєю "Lighthouse".

Атлети нарешті дострибнули до вищої ліги британського саунду. Жирне аранжування. Класне виконання. І вже рідний голос Джоела Потта.

1. In Between 2 States
2. Hurricane
3. Tokyo
4. Airport Disco
5. It's Not Your Fault
6. The Outsiders
7. Flying Over Bus Stops
8. Second Hand Stores
9. In The Library
10. Best Not To Think About It
11. This Is What I Sound Like

N.O.H.A "Dive In Your Life" (2007)

Стьобний, агресивний, безжальний саунд ейсід-джазу та етнозамісу від прописаної в бундесі банди N.O.H.A. Релаксійність попереднього альбому "Next Plateau" (2005) забуто назавжди. Брейк-біт не дає розслабитись і попити водички. Заповіти Red Snapper завжди з собою. Контрабас і грув – форева! Напевне, найкраща денсова штука цього сезону.

Банда зажигає так, що струни плавляться, каблуки відвалюються, а труби і сакси перетворюються на картини Далі. За винятком місячних сонат "Float" і "Lunatica" з вокалом Мінерви Перез Діаз та привітами джазу і танго, вся інша конкурсна програма ковбаситься без кінця і краю.

"Dive In Your Life" з вокалом Мінерви Перез Діаз та "More Pepper" з MC Chevy без питань відносять в пампаси своїм драйвом. Іспаномовна (Мінерва Перез Діаз все ж) "Tu Café" породжує такий стьобний розковбас, що у всій тій хороводній круговерті, самтаймс, виникає враження, що співають не іспанською, а українською. Враження підсилює звучання, чогось подібного на цимбали. Скретчі і контрабас віддаляють саунд від України по той бік кордону. В Україні такого ще довго не будуть грати.

Хава-нагільну "Gipsy Valley" чомусь (?) не рятує ні брейк-біт, ні грув. Чомусь такий бомбовий трек хочеться слухати тільки раз. Мейбі, в тому винні запливи в попсянку Брєговіча. Усе зфіговане враження від попереднього треку рятує "Saxomat" з фрі-джазовим саксом, бешеним рубаловим і голосом MC Chevy. Іспанські хороводи Мінерви в стьобній "Pijama" залишимо для чіл-ауту.

На закуску братва лишає найкраще і найжирніше. Контрабас, драм-машина, труба і MC Chevy створюють такий дикий ураган в "Base From Above", вихід якого, хіба що знайдеться в кінці світлого тунелю.

Мінерва бадяжить такі польоти на мітлі в "No Es Perfecta", що відьомські шабаші за усю історію людства – то бульки з носа 5-ти місячної дитини. Мухер, вона і в бундесі мухер. Супер!

Ну й найжирніше – початок "Smell Of Spring" з акустичними гітарами та повільним вступом барабанних тарілок та контрабасу, який виливається відірвану брейк-бітову нон-стопну карусель.

Якщо Ви доживете до світанку, Ви полюбе – труп. Принаймні на декілька днів. Найкраща денсова штука цього сезону. Без слова напевне.

1. Dive In Your Life
2. More Pepper
3. Tu Café
4. Gipsy Valley
5. Saxomat
6. Float
7. Pijama
8. Base From Above
9. No Es Perfecta
10. Smell Of Spring
11. Lunatica
12. Lunatica In The Live Version

Balmorhea "Rivers Arms" (2008)

Магічна техаська акустика Balmorhea з Остіна. Пост-рок без апокаліптичних стадіонів і зубодробильного джанглу. Море алюзій щезають перед світлістю живого виконання. Звуків вулиць, купання, дитячого сміху, церковного дзвону. Скрипки, гітари, віолончель. Саунд не самотньої зірки. Атмосферний кайф.

Казка? Сон? Неофолокові запливи "San Solomon". Contemporary classical music в "Lament". Далекий привіт Максу Ріхтеру. Тільки набагато чистіший і прозоріший. Ідеальна гітарна акустика "The Summer".

Початок "The Winter" навіяний кращими роботами Explosions In The Sky, переходить на територію "Амелі", щоб закінчитись тихою радістю. Вагонний "Greyish Tapering Ash" – і ще краще опрацювання території Calexico.

"Baleen Morning". Тільки так прилітають ангели. І тільки так плачуть від щастя. 101 % ніжність. "Barefoot Pilgrims" з початковою алюзією на Стінгову "When We Dance", виявляється вже й не такою вальсованою штукою, швидко перетворюючись завдяки віолончелі та фортепіано на ескадрилію диких бджіл.

"Context" – звичайна підготовка оркестру до концерту з наступними ударами церковного дзвону і розмовами піплів в партері, які переходять в "Process" з радіоперешкодами і світанням нойзових гітар. "Divisadero" – виявляється звичайним стукотінням дощу об дах і гітарним перебором та скрипкою.

"Limmat" знову приносить меморіальні уламки Explosions In The Sky і безбашений віолончельний саунд. "Theme No.1", як і "Barefoot Pilgrims" є найтрагічними речами на альбомі. Спогадами про минуле без жалю і сподівань.

Бризова акустика "Wind and Sea" і ангельський хор "San Solomon (Reprise)", якщо й не здивують, то принаймні розкажуть про один з найгарніших альбомів 2008 року. Не найдрайвовіший, найденсовий чи найексперементальний. Про найгарніший. Ще є північносяйний амбієнт Near The Parenthesis зі своїм "Of Soft Construction". Але про то наступного разу.

1. San Solomon
2. Lament
3. The Summer
4. The Winter
5. Greyish Tapering Ash
6. Baleen Morning
7. Barefoot Pilgrims
8. Context
9. Process
10. Divisadero
11. Limmat
12. Theme No.1
13. Wind and Sea
14. San Solomon (Reprise)