Серйозний попса-панк гірше таракана. Постмодерне цитування кухонних драм-машин піндосних студіків. 8-й альбом роздолбаїв Offspring на якому літають тіні незабутніх предків і соплі гітарних бойз-бендів.

Оффспрінги шота перемудрили. Стьоб стьобом, цитування цитуванням, але в альбомі немає такого пізданутого на голову треку як "When You're in Prison", немає драйвовості "The Kids Aren't Alright" чи просто дурнуватого "Why Don't You Get A Job?". Все вилизано і запаковано в акуратненькі коробочки. Попсовий панк а-ля хуйня, тіпа, Blink-182, Sum 41, чи ті ж Green Day. Ну на крайняк, Нікельбек чи Саліва і ім'я їм легіон.

Та й впринципі, Offspring ніколи чимось таким не відрізнялись. Записані в параграфи панк-року вони лабали свій мейнстрімовий поп-панк, збивали капусту з інфантильних студіків, які дрочили на постери Памели Андерсон в своїх кампусах та рівнялись на NoFX + море інших запозичень зі скарбнички світового муз архіву.

"Rise And Fall, Rage And Grace" переповнений вже вищезгаданими алюзіями, самоповторами і цитуваннями, які, по ідеї, мали нести на собі якесь стьобне навантаження, яке підривало б на хароший слем і літнє калбасіво на канікулах. Але чомусь такого немає. Є такий собі красвордік для гімнастікі ума, розрахований, напевне, на ботанів і целочок. Або просто на збивання бабла з дурнуватих піндосних стручків.

Тільки басова партія Грега Крісела рулить в межах запломбованого альбомчику, в той час коли Декстер щось там пафосно співає про високі матерії. Штампи літають табунами, лєкала пасуться козами, алюзії плавають зграями.

Попсова баладка "A Lot Like Me" пасеться місцями на "God Give Me Everything" Міка Джагера. "Hammerhead" рифує згадки про Doors і Металіку. Підсвідомі закосіки під якусь психоделічну бойзбендність "Takes Me Nowhere" рифуються з хітіком Joan Osborne "One Of Us". Саунд "Stuff Is Messed Up" колупається в граунді кінця 70-х.

Бойз-бендний соплячок для тупих піндосних тьолок з універів "Kristy, Are You Doing Okay?" дрочиться з соковижималкою Jet "Look What You've Done" та розбавляється "Листопадовим дощиком" Guns N' Roses. "Let's Hear It For Rock Bottom" салютує славним і незабутнім Ramones.

Сльозоточива баладка в стілє колдплєй-соплєй "Fix You", мейбі, є креатівним закосіком під колдпєйний органний екстазік "Fix You" з альбому "X&Y". Мейбі. Найкраще б вона батутилась в фільмі про якогось пєдіка-спайдерменчика. Іскорками на ній фоллінгають звучки Matchbox Twenty "If You're Gone". Над тим і над іншим, якось так дивно літає тінь альт-кантрі банди Calexico.

Пісенька в параметрах треку попсо-кантрі запливів Rascal Flatts "What Hurts The Most" , але це точно не "Fix Me" Black Flag.

Цитувальний стьоб якось би мав наповнюватись якимсь драйвом. А так і стьоб якийсь кросвордний, і драйв відсутній. Ні послемитись натурально, ні розколбаситись канікулярно. Штучний і неживий альбомчик з соплями, які до панку мають таке відношення, як і франківський Фліт.

Карочє, Beat On The Brat, брателла. Kick Out The Jams, motherfuckers!

1. Half-Truism
2. Trust In You
3. You're Gonna Go Far, Kid
4. Hammerhead
5. A Lot Like Me
6. Takes Me Nowhere
7. Kristy, Are You Doing Okay?
8. Nothingtown
9. Stuff Is Messed Up
10. Fix You
11. Let's Hear It For Rock Bottom
12. Rise And Fall