Про це повідомляє Рахункова палата в середу, 12 вересня.

У відомстві зазначили, що в минулому році, відповідно до показників оцінки бідності за абсолютним критерієм і показниками, що характеризують доходи населення, в цілому відбулися позитивні зрушення в ситуації з бідністю в Україні. Однак показники бідності за відносними критеріями демонструють тенденції до зростання.

Як пояснив член Рахункової палати Василь Невідомий, в Стратегії подолання бідності до 2020 року розширено розуміння бідності до немонетарних аспектів і соціального відчуження. І з 2015 року в Україні здійснюється оцінка рівня бідності немонетарним критерієм за чотирма з дев'яти деприваціями згідно з методологією ЄС. Держстатом, і досі проводиться оцінка за 4-ою з 18-ти ознак поневірянь.
«Класичний підхід – монетарний, коли межу бідності проводять в грошах. Якщо у людини немає таких поточних доходів, вона бідна. Нові підходи, які Європа давно застосовує, не монетарні. Все вимірюється не грошима, а певним набором благ. Країни ЄС визначили дев'ять позицій благ. Якщо з них відсутні три – це люди депривовані (позбавлені можливості задовольняти основні потреби – ред.). Якщо чотири – це крайня депривація. Для порівняння рівень матеріальної депривації для 28 країн ЄС за підсумками 2016 року склав 16%, а глибокої <span title="материальной депривации – 8%. В Украине эти показатели в 2017 году составляли 42% и 27% соответственно" ,="" –="" рассказал="" Невидомый.="" "="" style="outline: 0px">матеріальної депривації – 8%. В Україні ці показники у 2017 році становили 42% і 27% відповідно», – розповів Невідомий.
Зазначається, що в Україні населення найбільше страждає від неможливості дозволити собі несподівані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів. Значення цього показника в Україні було в 1,6 раза вище (60% проти 36% в країнах ЄС). За іншими ознаками депривація населення в Україні була в 2017 році в два-сім разів більша, ніж в країнах ЄС.
Найбільше потерпали від економічної напруги особи, що входять до складу багатодітних сімей, населення у віці 60 років і старше, сільське населення.

Аналіз Рахункової палати показав, що в 2017 році 9% населення страждало від всіх трьох форм бідності – за відносним критерієм за видатками, за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму і ознаками депривації.
Частка депривованих осіб за чотирма з 18-ти ознак поневірянь в 2017 році була найбільшою за останні 10 років майже в усіх групах домогосподарств.
Переважна більшість українців не могли дозволити собі здійснювати непередбачені витрати, більше половини не мали можливості відпочивати разом з родиною принаймні протягом одного тижня в рік.
Третьою за поширеністю проблемою українців є недоступність якісних послуг охорони здоров'я. Так, 31,7% населення не мали коштів для купівлі призначених ліків і медичного приладдя, а 30% – для оплати послуг лікаря і лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції.