Громадськість та «Свобода» пікетували Міносвіти з вимогою припинити потурання угорському сепаратизму

Сьогодні, 5 червня, Міносвіти запланувало провести консультації з представниками угорської громади щодо мовних статей українського закону про освіту. У цей час під стінами міністерства громадськість та представники політсили ВО «Свобода» організували пікет із вимогою не допустити потурання угорському сепаратизму в українських школах.
ФОТО: прес-служба ВО "Свобода" ФОТО: прес-служба ВО "Свобода"

Організатори заходу заявляють, що, незважаючи на численні поступки української влади для навчання угорської нацменшини, ті продовжують висувати вимоги, які межують із сепаратизмом.

«Цього дня в міністерстві відбуваються переговори з представниками угорської нацменшини. Їм не подобається, що, будучи громадянами України, їм треба вивчати українську мову. Ми переконані, що зрештою це призведе до того, що сталося в окремих районах Донецької та Луганської областей. А українська влада є по суті угодовською, постійно іде на поступки, зокрема, тому що для багатьох «українських» урядовців наша мова не є рідною. Будапешт відкрито виступає союзником Кремля у війні проти України, а наша влада відмовляється відстоювати національні інтереси», ‒ цитує слова заступника голови Київської «Свободи» Олександра Солонька прес-служба політсили.

Разом з тим, у ексклюзивному коментарі «Вголосу» організаторка пікетування Лариса Ніцой повідомила, що закликала долучитися до пікетування різні партії, проте її пропозицію проігнорували – долучилася тільки «Свобода» та небайдужі кияни.

«Латвія як один із найбільш зросійщених регіонів Балтії, ухвалила закон про освіту, яким наблизила свої досі слабенькі норми вивчення державної мови до норм, які працюють в Естонії та Литві вже давно.

Йдеться про те, що дитина-представник нацменшини повинна вивчати державну мову ще із садочку. Потім із першого класу вона повинна навчатися мовою меншини, а частину предметів – вивчати державною мовою. Згодом кількість предметів державною мовою у її розкладі має поступово більшати, з тим, щоб у 9-му класі дитина на 80% навчалася державною мовою, а у 10-му – повністю перейшла на 100%-ве навчання державною мовою.

Лілія Гриневич на початку року обіцяла, що запровадить в Україні оцю латвійську модель, але через нападки угорців на Україну вона опублікувала проект закону про середню освіту, у якому прописала набагато слабші норми – тільки 60% державної мови у старших класах (замість 100%, як у Латвії). Тобто переходу меншин на українську мову не передбачається взагалі», – зазначила Лариса Ніцой.

«Тому ми вимагаємо, щоб Лілія Гриневич виконала те, що обіцяла. Щоб вона стала пліч-о-пліч з Латвією, яка подібно до України зараз відбивається від нападків сусідів, у їхньому випадку – росіян, і відстояла свої позиції», – додала громадська діячка.

Разом з тим, за словами Ніцой, сьогодні пікетувальники просили, щоб до них вийшов представник Міносвіти, аби озвучити йому вимоги і вручити звернення. Проте ніхто так і не з’явився. 

«Нам доведеться виходити ще. У липні відбудеться велике засідання Україна-НАТО. Угорщина блокує цю нараду і наш рух у напрямку Північноатлантичного Альянсу. Більше того, Угорщина звернулася до усіх представників Альянсу з тим, щоб він переглянув свою політику щодо України. Альянс відповів, що Україні як допомагали, так і допомагатимуть, а Угорщина повинна свої проблеми з Україною вирішувати сама. Я це розцінюю як позитивний момент для нас, який дозволяє навести лад у мовних питаннях на своїй землі самим. Ми будемо максимально доносити угорцям нашу думку. Бо ми пропонуємо їм зважений, м'який, гнучкий, толерантний, демократичний, десятирічний перехід на українську мову», – наголосила Лариса Ніцой.

 

«Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram