«Хто бореться за ідеали – досягає неможливого!», – Олег Тягнибок на Бандерівських читаннях

09.02.2018 12:18
Зображення 1 / 5 Використовуйте клавіші для перегляду
Будь-яка сила у світі починається зсередини – з Духу, Волі, з внутрішньої сили і з порядку в себе вдома. Не навівши порядку всередині власної держави, не здобудемо сили для експансії.

Лише монолітна, згуртована нація, керована великою ідеєю, а не приземленими калькуляціями, зможе стати геополітичним лідером. Бо той, хто контролює простір між Балтійським і Чорним морями, домінує в Східній і Центральній Європі, впливає не лише на Європу, але й на цілий світ. Це доведено історією. Це підтвердить майбутнє. І маємо зробити все, щоби цією потугою була Україна!

Про це 9 лютого 2018 року на урочистому відкритті V Бандерівських читань заявив лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок, – інформує прес-служба політсили.

Далі подаємо текст виступу повністю:

«Від імені Всеукраїнського об'єднання «Свобода» вітаю організаторів та учасників V Бандерівських читань.

Народжені під час Революції Гідності (бо саме тут, у революційній Київраді, ми їх вперше провели), Бандерівські читання витримали випробування воєнним часом, заряджаючи своїм духом на боротьбу й даючи дороговкази на шляху побудови Української держави на засадах соціальної, національної та історичної справедливості.

Шляхетність, мудрість і мужність – основні риси українського націоналіста у визначенні Дмитра Донцова. І саме ці риси є у всіх, причетних до Бандерівських читань.

Мужність – дивитися твердо у вічі викликам, які стоять перед Україною, і не повторювати за тимчасовими керівниками нашої держави, що «альтернативи Мінську немає», як це робить безголова маса.

Мудрість – проглядати вперед крізь товщу часу і креслити нашу національну перспективу. І доказом цього є теми Бандерівських читань. Як наприклад сьогоднішніх: Місія України та національні інтереси в глобалізованому світі: візія націоналістів.

Шляхетність – робити це задля всієї Української Нації – «і мертвих, і живих, і ненарожденних», а не заради «золотого батону» чи «мальдівської засмаги».

Останніми днями бачимо велике людське піднесення від запуску Фалькона, здійсненого Ілоном Маском. Але до захоплення від цього грандіозного проекту домагається частка гіркоти. Бо саме українці – Сергій Корольов, Валентин Глушко, Володимир Челомей – зробили величезний внесок в освоєння Космосу. Але їхню працю і славу присвоїла, в тому числі й енкаведистським терором, чужа держава, яка досі смертельною хваткою тримається за Україну.

Уже один цей факт вказує на те, що Україна має сама реалізувати свій геополітичний проект. Нам і раніше не бракувало великих ідей. Але реалізувалися вони в інших (як виявлялося, чужих нам) інтересах. І Річ Посполита і Московська імперія в усіх її іпостасях – згадаймо хоча б роль Феофана Прокоповича, натхненника політики кривавого Петра – це, за великою мірою, результат зусиль величезної кількості українців, які ополячувалися і змосковщувалися.

Питання геополітичної стратегії, українського місця у світі вже у ХХ столітті ґрунтовно опрацювали  українські націоналісти. Концепція Юрія Липи щодо Балто-чорноморського альянсу після початку московсько-української війни вийшла за межі кола націоналістів, показуючи вихід із ситуації вибору-без-вибору, де єдина альтернатива московської колонії – відстала периферія Заходу.

Сьогодні вже для багатьох стає очевидним, що проголошена Бандерою мета – знищити Москву – це не якісь фантазії. Знищити московський «Мордор», розбити цю тюрму народів і поховати нарешті того Ґолема, якого українці вільно чи невільно створили собі на біду – місія України. Це покаже усьому цивілізованому світу нашу силу й потугу. Це засвідчить нашу історичну тяглість: бути щитом Європи й убезпечувати  європейську цивілізацію від навали зі Сходу. По суті те, що роблять наші Герої, четвертий рік стримуючи навалу московської орди на Сході України.

Як казав Іван Мазепа, «ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути».

Націоналісти підтримали євроінтеграцію, бо це був шлях від Москви. Ми перетворили Євромайдан на Революцію Гідності, ми поверталися туди, де завжди було наше місце – в Європу. І що ми тут зустріли? Ми зустріли ту саму Москву, інтереси якої обстоюють «торгівельні партнери Путіна». Ми зустріли Москву, бо саме на її користь працюють брутальні випади проти нашої держави з боку Польщі, Угорщини, Румунії – тих, хто в ХХ столітті і раніше живився з розтерзаної України. І не важливо: чи вони агенти Москви, а чи її корисні ідіоти!

Ситуація з нашими західними сусідами – цими самозваними адвокатами – вкотре підтвердила, що не можна надіятися на добру волю сусіда, не можна жити в ілюзіях. У світі панує закон джунглів, і про це треба пам'ятати. І вже зараз бачити загрозу чергового колоніалізму – в ліберальних шатах.

То який же шлях? Передусім повірити у своє призначення. Бо не можна досягти результату, не маючи мети. Бо коли хочеш великого – прагни неможливого.

Але хто бореться за ідеал, досягає й неможливого!

Будь-яка сила у світі починається зсередини – з Духу, Волі, з внутрішньої сили і з порядку в себе вдома. Не навівши порядку всередині власної держави, не здобудемо сили для експансії. Лише монолітна, згуртована нація, керована великою ідеєю, а не приземленими калькуляціями, зможе стати геополітичним лідером. Бо той, хто контролює простір між Балтійським і Чорним морями, домінує в Східній і Центральній Європі, впливає не лише на Європу, але й на цілий світ. Це доведено історією. Це підтвердить майбутнє. І маємо зробити все, щоби цією потугою була Україна! Заради майбутнього наших дітей! Заради нашої Нації!».

Як уже писав «Вголос», сьогодні, 9 лютого, у Колонній залі Київської міської ради десятки політиків, науковців, політологів, дипломатів, філософів, студентів та ветеранів російсько-української війни зібралися на футуристичну бесіду про виклики, які стоять перед Україною.


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram