На 90-му році життя, у Києві помер дисидент і співзасновник Української Гельсінської групи, автор Акту про Незалежність України, герой України –  Левко Лук’яненко.

Відомий український політичний діяч, колишній народний депутат України, в цілому, за підпільну антирадянську діяльність провів у неволі 27 років свого життя.

Не було менe більш цікавого співрозмовника про державність України, ніж Левко. Ми не один раз обговорювали власні візії щодо майбутнього нашої країни. Ввечері в робочому кабінеті Левка, або проголюючись парком біля обласної клінічної лікарні чи за кавою у «Три сходинки».

Розмови з Левком наче виривали з сірої буденності, надихали. Ми розуміли один одного. Дещо він розказував і про своє минуле. Зокрема, одного разу він сидів разом з радянським маршалом Шапошніковим. Останній практично в наказовому тоні вимагав від Левка дістати олівець і папір та записувати прості, житейські, але дуже практичні істини. Звісно, окремі з них в сучасному суспільстві не такі вже й актуальні. Для прикладу: «Горілку пий, але роботу знай».

Напевно перший, хто підтримав мою ідею висуватися у 2014 році у Верховну раду само висуванцем був Левко, інші ж радили мені звернутися до провідних політичних партій. Він вважав, що краще навіть програти чесним перед собою, ніж перемогти в команді злодіїв і марнотратів. Як оптиміст, він вірив, що скоро в Україні з’явиться нова еліта і буде чесна влада, що незабаром в Україні – рівень життя підніметься до європейського.

Останніми роками, здоровя і справді підводило Левка. Хвора підшлункова залоза, постійно холодні руки, худорлявість. Але завжди блискучі від енергії життя очі!

лукяненко