На орбіті Проксими Центавра – найближчої до нашого Сонця зірки – обертається планета, яка дивовижним чином схожа на Землю.

Її виявили у серпні 2016 року, і вже тоді стало зрозуміло, що Проксима b знаходиться в так званій “зоні Златовласки” – на такому відстані від зірки, що теоретично там можуть існувати умови, придатні для життя, передає ВВС Україна.

Відтоді вчені в усьому світі спробували перевірити, чи це так насправді.

Спочатку розрахунки не дуже обнадіювали. Відразу кілька дослідників дійшли висновку, що сонячна активність Проксими Центавра занадто велика, аби на планеті могли зберегтися атмосфера або вода в рідкому вигляді.

Однак тепер вчені NASA оголосили, що Проксима b все ж може виявитися придатною для життя. І більш того, це навіть дуже ймовірно.

Взагалі в планет на зразок Проксими b – тих, що обертаються навколо червоних карликів, – не надто багато шансів зберегти придатні для життя умови.

По-перше, така близькість до зірки з великою ймовірністю має спровокувати так званий безконтрольний парниковий ефект та призвести до випаровування океанів. Саме це відбулося колись з Венерою.

По-друге, в цій зоні планета має бути під безперервним впливом жорсткого випромінювання та сонячного вітру, що також з часом має призвести до втрати води та атмосфери.

Однак наразі ми занадто мало знаємо про історію Проксими b, і останні розрахунки показують, що існує щонайменше кілька сценаріїв, за яких планета могла зберегти придатні для життя умови.

“Можливо, Проксима b спочатку сформувалася без атмосфери, або атмосфера була присутня, але в самій зоряній системі було дуже мало води. А може, атмосфера була розріджена, але з великою кількістю води. Або навіть не розріджена, а дуже щільна. Цього ми поки що просто не знаємо”, – пояснює один з авторів нової роботи Ентоні Дель Дженіо.

Проксима Центавра належить до типу червоних карликів. Зірки цього типу менше та холодніше, ніж наше Сонце, тому планета має знаходитися на досить близькій відстані, аби отримувати достатньо тепла.

Однак на початку свого життєвого циклу червоні карлики більш яскраві та гарячі. Тому, навіть якщо спочатку на Проксимі b й були придатні для життя умови, планета могла вже занадто нагрітися до того моменту, коли там теоретично могло зародитися життя.

І тим не менше, як зазначається в дослідженні, існує безліч сценаріїв, за яких планета могла стати – і досі залишитися – населеною.

Наприклад, можна припустити, що Проксима b сформувалася якомога далі від зірки та лише згодом перейшла на нинішню орбіту – тоді планета цілком могла уникнути перегріву й жорсткого випромінювання молодого світила.

Ба більше, судячи з розрахунків, не можна виключити варіант, що спочатку на планеті було дуже багато води – ймовірно, в 10 разів більше, ніж на Землі. Тоді, навіть якщо Проксима b втратила 90% вологи, її буде все одно досить для того, щоб вистачило на цілий океан.

Є ймовірність і того, що з самого початку планету оточувала щільна воднева хмара, яка взяла на себе основний удар молодої зірки та “випарувалася”, залишивши під собою придатну для життя атмосферу.

Зробивши припущення, що на Проксимі b є вода та атмосфера, вчені створили кілька тривимірних моделей планети з різними варіантами атмосфери – в тому числі схожою на земну (де переважає азот) або марсіанську (вуглекислий газ).

Варіювалися й інші дані: товщина атмосфери та її щільність, рівень солоності та глибина океанів, а також різне співвідношення суші та води на поверхні планети.

Як пояснює Дель Дженіо, він та його колеги вперше включили в модель “динамічний океан” – тобто океан, в якому присутні морські течії, які переносять теплу воду в більш холодні регіони.

Всі попередні моделі виходили з того, що вода на планеті лише нагрівається й остигає, але нікуди при цьому не рухається.

І картина зовсім змінилася. З урахуванням морських течій у всіх перелічених варіантах на поверхні Проксими b має зберегтися вода в рідкому вигляді.

Більш того, в разі синхронного обертання (найбільш відомий приклад такого обертання – наш Місяць) передача тепла між темною стороною планети та стороною, яка була розгорнута до зірки, мала зробити придатною для життя всю її поверхню – навіть ту, що ніколи не бачила сонячного світла.

“Тож якщо на Проксимі b є атмосфера і вода, у планети дуже непогані шанси бути придатною для життя”, – підсумовує Дель Дженіо.