"Ті, хто голосував, наприклад, за "Опозиційний блок" були менш схильні спілкуватися з інтерв’юерами. А виборці "Свободи", ймовірно, були більш відверті, і серед них відсоток тих, хто відповів, був більший" (УП http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/28/7042507/).
    Ось так намагалася керівник фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна виправдати різницю у ВО «Свобода» між екзит-полами і повідомленнями ЦВК. Подивіться, якими винятковими стали для неї всі виборці "Свободи"! Наче виборці інших партій (НР, БПП, "Самопоміч"…) теж не були відверті, чогось соромилися. Адже показники їхніх екзит-полів мало різняться з даними ЦВК. Таке нелогічне твердження навряд чи пасує статечному соціологу.
    Певна річ, які б не були помилки партії "Свобода", вона не могла втратити більшість своїх виборців. І правильно сказав Ігор Мірошниченко, що "Свобода" не подобається ні Москві, ні Вашингтону, тож, зрозуміло, нейтралізувати її як політичну силу взялися тутешні приятелі обох тих центрів. І вже зовсім відкрито й підло били по "Громадянській позиції", зокрема по її керівнику Анатолієві Гриценку.
    «Свободу» просто використали. Отримали її надійні 35 голосів, і цією частковою присутністю партії у владі дали їй «замазатися» об здачу Криму, об катастрофічне недбальство на Сході. Тепер «Свобода» владі вже не потрібна: одні її вичавлюють із політичного життя, інші дозволяють це робити. І хоч нашим великим інтеграторам було б вигідніше мати дисципліновану "Свободу" у своєму таборі, органічна неприязнь до неї бере своє. Так складаються передумови для 3-го Майдану. А для «Свободи» нехай це буде уроком на все життя, доброю наукою з ким треба дружити, кому довіряти.
    Впевнений, недалеко той час, коли й наш легковірний виборець навчиться обирати собі надійних захисників та друзів. Бо як можна забути, скільки «свободівців» полягло на Майдані, скільки досі воює за нього в АТО?!

    Олекса Палійчук.