З нагоди цього свята «Вголос» підготував добірку вершин українських Карпатах, які вразять вас своєю величчю. 

Гора Парашка (Параска) – 1268,5 м

Гора Парашка, що розташована в Сколівських Бескидах, відкриє кожному мандрівникові мальовничі краєвиди Львівщини і Карпат. У погожий день з вершини можна побачити м. Стрий та навіть Львів.

Також гора має свою особливу легенду, згідно з якою на ній колись у бою загинула княгиня Параска – дружина князя Святослава Володимировича.

Переваги:

Маршрут вдасться пройти в обидві сторони за 1 день.
Близькість до мальовничого водоспаду Гуркало.
Легке добирання до підйому.

Недоліки:

Відсутність води: дорогою до хребта є джерело, проте в спекотні дні води там може бути обмаль.

Дорога: піднятися на Парашку можна з м. Сколе Львівської області маркованим маршрутом або від водоспаду Гуркало, що поблизу с. Корчин Сколівського району.

Гора Пікуй – 1408,3 м

Пікуй – це найвища вершина Львівської області, розташована в Турківському районі на межі зі Закарпатською областю. Гора вразить вас величними гірськими пейзажами. На скелястих виступах і урвищах Пікуя під гірськими вітрами найкраще пізнається воля.

На 200 м нижче від вершини розташований давній перевал «Руська Путь», через який пролягав давній шлях. Ним тисячі років переходили зі Заходу на Схід торговці та військові, зокрема під час походів цим безпечним маршрутом користувалися король Данило Галицький з дружиною та його син Лев Данилович.

Переваги:

Близькість до водоспаду Воєводин – місця захованого від туристичного ока, проте зі складною дорогою.
«Їдкий» сир – делікатесна бринза, яку виготовляють бойки, котрі мешкають в підніжжі Пікуя, в селі Біласовиця.
З водою проблем також не виникне, адже дорогою траплятимуться струмки і джерела, проте воду з собою завжди варто мати.

Недоліки:

Довге добирання до початкової точки сходження.

Дорога: 1. Підйом з с. Біласовиця, куди найзручніше буде добратися автотранспортом, проте є ще варіант рейсових автобусів зі Львова, Луцька, Івано-Франківська та Ужгорода.

2. Підйом з с. Либохора Турківського району є особливо зручним, оскільки тут вас можуть підкинути аж до перевалу «Руська Путь». Дістатися до Либохори найлегше автівкою.

3. Підйом з с. Верхнє Гусне – один з найпопулярніших стартів маршруту на Пікуй. Щоб дістатися до Верхнього Гусного, потрібно в м. Турка сісти на рейсовий автобус до села.

Гора Великий Верх – 1598 м

Великий Верх розташований в Закарпатській області та входить в гірський масив Полонинського хребта Боржава. Ця гора не найвища у цілому масиві, проте краєвиди з вершини не залишать байдужим нікого. Також Великий Верх називають «чорничним раєм» через те, що вершина гори повністю вкрита кущами чорниць.

Переваги:

Наявність підйомника у с. Пилипець значно полегшить підйом на хребет.
13 км до водоспаду Шипіт.
2 джерела на маршруті.

Недоліки:

Постійні сильні вітри ускладнюють пошук місця для кемпінгу.
Труднощі з пошуком дрів, тому варто мати газовий балон та пальник.

Дорога: для підйому на Великий Врех необхідно дістатися до смт. Воловець Закарпатської області. Звідти можна вирушити автобусом в с. Пилипець до підйомника або почати шлях з Воловця за біло-жовтим маршрутом.

Гора Петрос – 2020 м

Петрос – одна з найвищих вершин гірського масиву Чорногора. Гору ще називають Перуновою, бо в хрест, котрий стоїть на горі, завжди влучають блискавки, його викручують вітри. Стрімкими схилами мандрівники виходять на «оглядовий майданчик», з якого видніється увесь Чорногірський хребет: від г. Піп Іван до Говерли. У погожий день з Петроса можна побачити Трансільванію.

Переваги:

Не велика кількість туристів у порівнянні з Говерлою.
Можна здійснити сходження за 1 день.
Петрос по-справжньому випробує ваші сили.

Недоліки:

Зазвичай, після обіду над Петросом збираються грозові хмари і починається негода.
Стрімкі підйоми.

Дорога: 1. Підйом з смт. Ясіня. Дістатися до точки старту можна потягом Львів-Рахів.

2. Підйом з с. Кваси. До Квасів найлегше добратися потягом Львів-Рахів.

Гора Піп Іван – 2028

Піп Іван Чорногірський – одна з найвищих гір українських Карпат. Для мандрівників похід на Піп Іван стане не лише прогулянкою горами, а й цікавою атракцією, оскільки на вершині ще у 30-х роках польський уряд звів кам’яну обсерваторію з 43-ма кімнатами і до якої підвели водогін. Зараз чорногірська обсерваторія закинута, проте вона трансформувалась у місце ночівлі для туристів.

Переваги:

Велика кількість джерел і струмків на маршруті.
Закинута обсерваторія.
Не складний і мальовничий шлях.

Недоліки:

В обсерваторії іноді залишають сміття.

Дорога: 1. Підйом з с. Дземброня (Івано-Франківська обл.). До села можна дістатись з смт. Верховина рейсовим автобусом або взяти таксі на велику компанію.

2.Підйом з КПП Шибене. У Шибене можна добратись з смт. Верховина автобусом.

Нехай мандри та підкорені вершини надихають вас на нові звершення!