Порошенко закликає Польщу переглянути зміні до законодавства про Інститут національної пам’яті

Президент Петро Порошенко розраховує на перегляд Польщею положення в законі про Інститут національної пам'яті, що стосується «українських націоналістів».

Про це він заявив у неділю в селі Сагринь у Польщі, де відкрив Меморіал пам’яті українців, які

Про це Глава держави сказав під час відкриття у селі Сагринь Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році, пише прес-служба АП.

«Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців», - сказав Петро Порошенко.

Глава Української держави підкреслив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу– ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».

Президент також підтвердив відданість української сторони політичним домовленостям, досягнутим на зустрічі з Президентом Польщі Анджеєм Дудою у Харкові у грудні минулого року, щодо розблокування проведення польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на території України. «Сподіваємось, що ближчим часом наші експерти розпочнуть відповідну роботу», - додав він.

«Високі принципи стратегічного партнерства між вільною Україною і вільною Польщею ми ще раз підтвердили з Президентом Польщі Анджеєм Дудою у спільній декларації 24 серпня 2016 року у день відзначення 25-ої річниці нашої незалежності, коли вперше поруч зі мною, Президентом України, на Майдані Незалежності стояв Президент Польщі – нашої братньої країни. І це є той символ, відносин України і Польщі, який я хочу бачити скрізь», - зазначив Петро Порошенко.

Він відзначив, що події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. «І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші  народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися і ми ніколи не дамо політизувати ці  сторінки нашої історії», - особливо підкреслив Президент.

Як писав «Вголос», конституційний суд Польщі припинив провадження щодо норм закону про Інститут національної пам’яті, які були з нього вилучені, однак розгляне положення, де загадані «українські націоналісти». Йдеться про скасовані 27 червня статті 55а та 55b закону про Інститут національної пам'яті, які передбачають кримінальну відповідальність за приписування польському народу відповідальності за злочини Третього рейху і поширення цієї відповідальності навіть на іноземців.

Нагадаємо, 26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам'яті. Законопроект складається з двох частин.

Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».

У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті». 

Тривалий час поляки боролися проти використання фраз на кшталт «польські табори смерті», які означають, що Польща, хоча б частково, відповідає за табори, де мільйони людей, здебільшого євреїв, були вбиті нацистською Німеччиною. Табори були побудовані та експлуатувалися нацистами після вторгнення до Польщі у 1939 році.

МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».

Натомість незгідний із цим законом Ізраїль спершу відправив посла до прем'єра Польщі із вимогою змінити закон про «історичну правду». Пізніше з'явилася інформація про відкликання ізраїльського дипломата з РП.

Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.

Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.

Згодом, Анджей Дуда підписав поправки до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. У вилучених статтях йдеться лише про «публічне приписування польському народу відповідальності за злочини Третього рейху». Згадка про «злочини українських націоналістів» лишається, як і відповідальність за це.

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram