Президент Федерації біатлону України: Ситуація у жіночій збірній України, відверто кажучи, погана

Володимир Бринзак підбив підсумки виступу збірної на Іграх-2018, а також не залишив без уваги низку скандальних «новин», які з'явилися навколо команди в останні дні.

Результати українських біатлоністів на Олімпійських Іграх в Пхьончхані викликали чимало критики як з боку ЗМІ, так і уболівальників. Що ж сталося в Кореї? Глибокий аналіз всього проведеного за чотири роки олімпійського циклу буде здійснено після закінчення сезону. Сьогодні ж – перша спроба таких відповідей від президента федерації біатлону України Володимира Бринзака, який також не залишив без уваги низку скандальних «новин», які з'явилися навколо команди в останні дні.

Про підсумки виступу збірної України на Олімпіаді

«Я б почав з того, що проаналізував, з чим ми підходили до цієї Олімпіади, починаючи з кінцівки минулого сезону. Просто за прізвищами.

Олена Підгрушна. Пропустила три етапи в березні, хворіла, навесні зробили три операції, внаслідок чого вся річна підготовка пройшла зім'ятою. Та й в минулому сезоні особливих досягнень, крім естафети чемпіонату світу, не було. Було незрозуміло, як організм буде поводитись далі, тому в особистих гонках на її медалі я не розраховував спочатку. На жаль, так і вийшло: хвороби в цьому сезоні продовжилися, і Олена на Олімпіаді не виступила взагалі.

Віта Семеренко в минулому сезоні не змагалася, і прийшла в команду фактично за вісім місяців до Олімпіади. Перспективи з приводу підготовки, навантажень і можливості боротися за нагороди були туманними. При цьому мотивація у неї була величезна, бажання повернутися – багато, так само, як і у Олени, коли вона поверталася. Перші етапи вийшли, але потім все пішло на спад, тому що без базової підготовки та багаторічної пропущеної змагальної практики організм, природно, почав просідати. Можливо, в її випадку треба було запланувати менше змагань під час сезону, дати можливість «відкатати» і готуватися до Олімпіади. А так, потенціал в Кореї знизився. Хоча все одно влучне попадання в спринті – і Ігри для Віти могли скластися зовсім по-іншому. Вона намагалася виступити на максимумі, все для цього робила, але, знову ж таки, проблеми з деякими хворобами. Під час сезону вона сама їздила до реабілітолога, ми також залучали фахівця, але показати свою кращу форму все-таки не вдалося.

Минулий сезон для Валі Семеренко теж проходив під акомпанемент хвороб. На тому ж передолімпійському тижні в минулому році вона виглядала гірше інших дівчат. Знову ж - постійна реабілітація в процесі підготовки до сезону, потім - уже на початку січня літала з Обергофа до Києва до фізіотерапевта ... Одним словом, цілеспрямованої і ефективної підготовки до головного старту, як хотілося б, не вийшло. Тому і у випадку з Валею розраховувати на особисті медалі було складно. Так само, як і на особисті медалі Варвинець і Меркушиної, які поки не на тому рівні, щоб боротися за медалі Олімпіади.

Тому спочатку вся надія на боротьбу в кожній гонці і на особисті успіхи у мене була на Юлію Джиму. Ми з нею ще до початку сезону говорили, що якщо вона буде в такому ж стані, як в минулому році, плюс за літо стабілізує стрільбу, як вона це може робити, то зможе боротися в кожній гонці. Але трапилася хвороба в січні, яка вибила її з колії. Я думаю - це була помилка, що Юля поїхала на Різдвяну гонку. Спочатку ми домовлялися, що не будемо брати в ній участь, але за кілька днів до старту я отримав повідомлення від Уроша про те, що Юля поїде в Гельзенкірхен і виступить з Яковом Факом, перериваючи підготовку в горах. Для мене це було дивне і не узгоджене з нами рішення. Після цього ще одне не зовсім логічне рішення - поставити її в мас-старт етапу Кубка світу в Антгольц, хоча вона ще одужала. Там вона в горах ледве добігла до фінішу - і це теж, напевно, було великою помилкою. Ну і в такому хворобливому стані її не можна було селити в горах в Антгольці, тому Юля жила внизу. І замість запланованих 18-ти гірських днів (дев'ять в Антгольці і дев'ять в Казахстані), вийшли дев'ять днів внизу в Італії, потім підйом в гори в Казахстані. Я тоді просив Уроша, щоб в такому випадку і на заключному зборі її поселили внизу, але старший тренер вважав, що нічого страшного, різниця в висотах не дуже велика і все буде добре. По приїзду в Казахстан морози не дозволили провести швидкісну роботу, яка повинна була пройти в той час. А враховуючи, що Юля після хвороб знаходить кондиції традиційно довго, то тільки під кінець Олімпіади ми побачили ту Джиму, яку повинні були бачити.

Тому була надія на Джиму, і на естафетну гонку. Про Юлю я сказав, а естафета ... В таких погодних умовах і при тій психологічній атмосфері, яка утворилася в команді на тлі невдач в особистих стартах, все це призвело до того, що гонка не склалася з самого початку. Якщо коротко резюмувати, то в невдачах на Олімпіаді є комбінація з помилок і об'єктивних причин. Ну і є, на жаль, момент, пов'язаний зі зміною поколінь. Я прекрасно розумію дівчат, яким складно це усвідомлювати. Йти зі спорту завжди важко, а якщо є ім'я - титули олімпійських чемпіонів і чемпіонів світу - особливо. І здається, що на цьому тлі можна бігати ще дуже довго. Але є реалії - організм показує, що він вже не справляється з тими навантаженнями, які вимагає сучасний біатлон, тренуватися на тому ж високому рівні важко. В результаті постійно доводиться підлаштовуватися - нам під спортсменок, їм самим - під власний стан. На жаль, в Пхьончхані це не спрацювало. А молодь, в свою чергу, ще не підтяглася до рівня претензій на вищі місця. Чотири роки тому ми бачили схожу ситуацію в німецькій збірній, на цих Олімпійських Іграх в болісний процес зміни поколінь потрапили ми. Хоча при вдалих обставинах шанси на нагороди у нас були», - зазначив Бринзак.

Про конфлікт Валі Семеренко з тренерським штабом

«Ситуація, відверто кажучи, погана. Всі дівчата у нас - зірки, спортсменки з іменами, і коли у однієї щось виходить, з іншого боку йдуть моменти заздрості ... Плюс дуже впливає те, що весь цей час вони проводять разом за кордоном - по чотири місяці поспіль, не заїжджаючи в Україну. Одні і ті ж особи, протягом багатьох років, тим більше, в жіночому складі. Тому між ними відносини не найкращі, і це позначилося в найвідповідальніший момент. Я думаю, нам доведеться дуже серйозно подумати навесні, що робити далі, тому що зараз я не бачу взаєморозуміння, командного духу, який завжди був притаманний нашій збірній», - зауважив президент ФБУ.

Про скандальну інформацію щодо неформальних відносин Юлії Джими з головним тренером збірної

«Я не можу давати стовідсоткових гарантій, але виходячи з того, що я знаю - зі слів Велепеца, і зі слів Джими - у них склалися тісні робочі відносини. Юля - така спортсменка, яка прагне глибоко аналізувати весь тренувальний процес, будь-які нюанси в техніці бігу, стрільби, психології .. І з нею треба багато розмовляти, переконувати. Сестри Семеренко в цьому відношенні більше працювали з Григорій Шамраєм, Меркушина - з батьком, а Джима - з Велепецем. Ну а кому-то на цьому тлі було вигідно зробити сенсацію», - розповів Бринзак.

Про майбутнє Велепеца на посаді головного тренера жіночої збірної України

«Зараз в першу чергу треба закінчити сезон, а потім будемо думати. У мене, звичайно, вже є певні думки, намітки на цей рахунок, але говорити про це до завершення стартів в Кубку світу поки передчасно. Багато що ще буде залежати від того, в якому вигляді нам вдасться зберегти команду, або нас будуть розривати», - зауважив він.

За матеріалами прес-служби Федерації біатлону України

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram