Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.268.7.3 п.268.7 ст.268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Форма податкової декларації туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за №912/27357.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст.49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Згідно з пп.268.7.1 п.268.7 ст.268 ПКУ сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
 
Юридична особа – поручитель погашає кредит ФОП на загальній системі оподаткування: чи виникає об’єкт оподаткування у ФОП?
 
Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).
При цьому, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
 виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
 виручка в натуральній (негрошовій формі);
 суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно з ст.1054 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи те, що кредит, отриманий ФОП від банку на розрахунковий рахунок підлягає поверненню, то дана сума кредиту не включається до складу доходу.
Водночас, у разі, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Отже, якщо погашення кредиту здійснюється не ФОП, а юридичною особою – поручителем, то дохід, у сумі погашеного поручителем кредиту, включається до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та є об’єктом оподаткування ПДФО за правилами, встановленими ст. 177 ПКУ.
 
Визначення обсягу води, який входить до складу напоїв, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води
 
Відповідно до пп.255.11.10 п.255.11 ст.255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010  №457 зі змінами, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв, обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.