Про податок на прибуток нерезидентів

У приміщенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулась зустріч з представниками бізнесу щодо питання заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво за участі в.о. першого заступника начальника Галицької ОДПІ Андрія Кобільника.
Андрій Кобільник роз’яснив, що Державною фіскальною службою України у листі від 15.11.2016 №36604/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС №36604) надані роз’яснення щодо заповнення розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, на доповнення до листа ДФС від 02.09.2016 №29468/7/99-99-15-02-01-17.
Нагадав, що 29.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №923/29053.
З метою дотримання вимог Податкового кодексу України у рядку 16 Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (далі – Розрахунок 2), обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку 2, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).
У рядку 16 таблиці 1 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).
У рядку 05 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5%.
У рядку 08 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17-19, 21-23, 25-27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5%.
У рядку 05 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання окремого балансу фінансово - господарської діяльності (далі – Розрахунок 1) сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5%.
У рядку 06 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку 1 обчислюється пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України, яка переноситься до рядка 24 Розрахунку 1.
У рядку 08 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18-20, 22-24, 26-28 Розрахунку 1 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5%.
 
Новації податкового законодавства
 
Днями заступник  начальника -  начальник Сихівського відділення Галицької ОДПІ Ігор Лазорко провів зустріч з бізнесом, основною тематикою якої було питання: протягом якого строку платник податків може виправити помилки, допущені у раніше поданій ним податковій декларації.
Під час зустрічі Ігор Лазорко розповів платникам, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ – 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
 
Зміни до порядку реєстрації реєстраторів розрахункових операцій
 
У Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулася зустріч за участі виконуючого обов’язки першого заступника начальника податкової інспекції Андрія Кобільника та суб’єктів господарювання району. А.Кобільник зазначив, що 04.11.2016 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2016 №837 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.10.2016 за №1323/29453, яким передбачено:
- можливість реєстрації (перереєстрації) наявних у суб’єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) за формами, встановленими у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України
19.09.2013 за №1618/24150, та використання таких книг ОРО до скасування їх реєстрації;
- внесення змін до форм книг ОРО і до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі – продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.
Звернув увагу , що у зв’язку з цим вважати таким, що втратив чинність, лист Державної фіскальної служби України від 05.08.2016 №26665/7/99-99-08-01-03-17 «Про нові форми книг ОРО на РРО та книг ОРО на ГО», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/69301.html
Звернув увагу суб’єктів господарювання на дотримання встановлених порядків реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг ОРО.
 
Зміни у частині благодійних телекомунікаційних повідомлень
 
У Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулася зустріч виконуючого обов’язки першого заступника начальника податкової інспекції Кобільника Андрія Степановича з платниками податків на тему: «Зміни до Податкового кодексу України у частині благодійних телекомунікаційних повідомлень».
Під час зустріч Андрій Кобільник розповів, що 06.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1665-VIII «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень» (далі – Закон №1665).
Цей Закон спрямований на реформування діючого законодавства для створення сприятливих умов із впровадження та розвитку благодійності шляхом надсилання телекомунікаційних повідомлень, що забезпечить перерахування на благодійність всієї заявленої абонентом суми.
Законом №1665 пункт 192.2 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно особливостей визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) доповнено абзацом наступного змісту:
«Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника – оператора телекомунікацій у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг, дозволяється при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента».
Також статтю 197 ПКУ доповнено новим пунктом 197.24, відповідно до якого звільняються від оподаткування ПДВ операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі.              
Закон №1665 опубліковано у газеті «Голос України» від 05.11.2016 №211.
 
Про зміни законодавства обговорили в Сихівському відділенні Галицької ОДПІ
 
Днями в приміщенні Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулась зустріч з представниками бізнесу щодо право на податковий кредит зберігається протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної за участі заступника  начальника -начальника Сихівського відділення Галицької ОДПІ Ігоря Лазорка.
На зустрічі Ігор Лазорко зауважив, що Державна фіскальна служба України у листі від 30.11.2016 №25826/6/99-95-42-01- 15 (далі – лист ДФС №25826) щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної у податковій накладній, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але помилково не включена до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ повідомила наступне.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Водночас пунктом 50.1 статті 50 ПКУ визначено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, сума ПДВ по своєчасно зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, яка не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну складено (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ).
Якщо протягом 365 календарних днів до складу податкового кредиту не включена сума ПДВ по податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН з порушенням термінів, то така сума також може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ).
-

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 0 +

КОМЕНТУВАТИ


Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram