Про визнання осіб пов’язаними

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що пов’язаність осіб визначається відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Пов'язаними особами визнаються юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв зокрема, для юридичних осіб одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків.
Наприклад, якщо фізична особа володіє корпоративними правами в одній юридичній особі у розмірі 90 відсотків статутного капіталу, а в іншій юридичній особі у розмірі 100 відсотків статутного капіталу, то ці юридичні особи між собою вважаються пов’язаними.
(Лист ДФС України від 06.10.2016 №21689/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70029.html) .
 
Щодо отримання довідки про підтвердження резидентського статусу
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п.162.1 ст.162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до вимог Кодексу статус резидента визначається з метою оподаткування. Так, поняття «резидент та/або нерезидент» визначені ст.14 Кодексу.
Разом з тим слід зазначити, що, відповідно до п.3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування юридичних та фізичних осіб України, які отримують доходи за межами України та підпадають під дію міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, контролюючий орган за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) видає довідку про підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка), форму якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2002 №173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України».
Також, слід зауважити, що чинним законодавством України не передбачено надання фізичній особі довідки – підтвердження того, що вона не є податковим резидентом України.
Лист ДФС України від 03.10.2016 №10415/Л/99-99-13-01-03-14 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/69908.html .
 
Стосовно прощення боргу: питання оподаткування ПДФО
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державною фіскальною службою України у листі від 18.10.2016 №10940/Ч/99-99-13- 02-03-14 надана податкова консультація щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Законом України від 09.04.2015 №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань», який набрав чинності 07.05.2015, були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.
У листі №10940 зазначено, що оскільки кредитором (банком) у 2015 році було здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу.
Лист №10940 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/70063.html
 
Про порядок відображення операцій зі збільшення статутного капіталу підприємства
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій,  Державна фіскальна служба України у листі від 19.09.2016 №20301/6/99-99-15-02- 02-15 щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку операцій зі збільшення статутного капіталу підприємства повідомила наступне.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 ст.6 Закону №996).
Щодо оподаткування податком на прибуток операцій із внесення майна та майнових прав до статутного капіталу підприємства, то згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями із внесення майна та майнових прав до статутного капіталу підприємства, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Лист №20301 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69881.html
 
Про договір довічного утримання
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державна фіскальна служба України у листі від 23.09.2016 №10027/З/99-99-13-02-03-14 надала податкову консультацію стосовно оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу, отриманого фізичною особою за договором довічного утримання.
Статтею 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно зі ст.748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання, відповідно до ст.334 ЦКУ.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта ст.334 ЦКУ).
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні і для цілей оподаткування ПДФО розглядається як продаж такого майна.
Крім того, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення (частина перша ст.749 ЦКУ).
Фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є платником ПДФО (п.162.1 ст.162 ПКУ). Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.172 ПКУ (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ);
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється ст.172 ПКУ, відповідно до пункту 172.8 якої для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Згідно з п.172.1 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Разом з цим дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п.172.1 ст.172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, тобто 5% (п.172.2 ст.172 ПКУ).
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (абзац перший п.172.3 ст.172 ПКУ).
Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що, зокрема, продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (довічного утримання) (п.п.«а» п.172.5 ст.172 ПКУ).
У разі, якщо за договором довічного утримання відчужувач отримує дохід у вигляді матеріального забезпечення (грошової компенсації) такий дохід на підставі п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відчужувача як інші доходи та оподатковується за ставкою 18%, встановленою п.167.1 ст.167 ПКУ.
Лист №10027 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/69835.html
 
Про базу оподаткування ПДВ при постачанні автоперевізником квитків
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державна фіскальна служба України у листі від 29.09.2016 №21112/6/99-99-15- 03-02-15 повідомила, що базою оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) в автостанції – платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). При цьому у разі, якщо автостанції – платнику ПДВ, при здійсненні нею постачання (продажу) квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу, сплачується лише автостанційний збір, то база оподаткування ПДВ буде визначатися виключно із суми автостанційного збору.
Лист №21112 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69997.html
 
Щодо оподаткування ПДВ операцій з відступлення аграрної розписки
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державною фіскальною службою України у листі від 06.10.2016 №32818/7/99-99-15-03-02-15 «Про особливості оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних з обігом аграрних розписок» надано роз’яснення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій платників податку, пов’язаних з обігом аграрних розписок. Зокрема, у листі зазначено, що операції з обігу (видачі, передачі, відступлення, повернення з відміткою про виконання і тощо) аграрних розписок не є об’єктом оподаткування ПДВ. Також розглянуто: - загальні правила оподаткування операцій з постачання товарів/послуг під забезпечення боргових зобов’язань покупця аграрною розпискою;
- порядок оподаткування послуг кредитора за аграрною розпискою по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції;
- особливості оподаткування ПДВ операцій з відступлення аграрної розписки.
Лист №32818 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/69924.html
 
Про коригування податкових зобов’язань з ПДВ покупця у разі повернення покупцем неякісного товару
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державною фіскальною службою України у листі від 05.09.2016 №19168/6/99-99-16-03- 02-15 надана податкова консультація щодо коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) покупця у разі повернення покупцем неякісного товару.
Якщо постачальником товарів – платником ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір, то продавець – платник ПДВ за датою, визначеною пунктом 187.1 ст.187 Кодексу, має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (п.192.1 ст.192 Кодексу).
Враховуючи зазначене, у випадку повернення покупцем неякісних товарів розрахунок коригування складається у день їх повернення на підставі первинного документа, який засвідчує такий факт повернення. Такий первинний документ повинен бути складений з урахуванням вимог ст.9 Закону №996 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Лист №19168 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69839.html
 
Щодо сплати фізичною особою транспортного податку, якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років
 
Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Кодексу є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Кодексу).
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п.14.1.251 п.14.1 ст.14 Кодексу).
Згідно з п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст.267 Кодексу передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п 267.8.1 п. 267.8 ст.267 Кодексу).
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7  п. 267.6 ст.267 Кодексу).
 
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум сплачених суб’єктом господарювання за навчання фізичної особи - найманого працівника одним платежем в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.
Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.
Законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.
Якщо суб’єкт господарювання сплатив за навчання фізичної особи - найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, така сума, з урахуванням розміру, визначеного пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, оподаткуванню не підлягає.
При цьому, якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або трьох років після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу, то сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.
 
Щодо визначення юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи доходу при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг)
 
Відповідно до п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Кодексу.
Зокрема, згідно з п.292.3 ст.292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 Кодексу).
Слід зазначити, що відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З огляду на зазначене, до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено п.п. 14.1.71 п.14.1 ст.14 Кодексу, з урахуванням особливостей, обумовлених ст.39 Кодексу.
 
Щодо нарахування бюджетними установами - орендодавцями податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальні послуги, енергоносії
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державною фіскальною службою України листом від 23.09.2016р. №31390/7/99-99-12- 02-01-17 надано роз’яснення щодо застосування пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) у частині нарахування бюджетними установами - орендодавцями податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальні послуги, енергоносії.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Законом України від 10 квітня 1992 року № 2269-ХП «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 2269).
Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю у частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то в договорі оренди обов'язково має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).
Відшкодування орендарем витрат орендодавця на оплату спожитої електричної енергії розглядається як оплата за отримані послуги.
Також Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, визначено, що орендодавець виступає у ролі основного споживача електроенергії, а орендар - субспоживача.
Якщо орендодавцем не надано орендарю повноважень щодо укладення останнім відповідних договорів з постачальником електричної енергії, то за передану та поставлену орендарю електричну енергію має розраховуватись орендодавець як безпосередній власник електроустановок, які здаються в оренду.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).
Отже, якщо орендодавцем виступає бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та спожитої електричної енергії, не включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця.
 
Щодо розрахунку пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податковго кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно з п.31.1 ст.31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до пп.14.1.162 п. 14.1 ст.14 Кодексу пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пп."а" пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу пеня нараховується при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом.
Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Кодексу).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 Кодексу).
Лист ДФС України від 05.09.2016р. № 19175/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69704.html.
 
Щодо оподаткування доходу, виплаченого фізичній особі - підприємцю, отриманого від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до п.177.6 ст.177 розд. IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку - фізичних осіб.
 
Так, при виплаті доходу податковий агент відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.
 
Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору відображається у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за ф. 1ДФ) під ознакою доходу «102».
 
Разом з тим, відповідно до п.177.8 ст.177 розд. IV Кодексу, під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують податок на доходи у джерела виплати.
 
При цьому, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб - підприємців, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «157». Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
 
Таким чином, сума оподатковуваного доходу, виплачена фізичній особі - підприємцю, отримана від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «157».
 
Лист ДФС України від 15.09.2016 №20119/6/99-95-42-02-16 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69667.html.
 
Щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з пунктом 100.1 статті 100 Кодексу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.
Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
Лист ДФС України від 21.09.2016 №20548/6/99-99-17-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69773.html.

 

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 0 +

КОМЕНТУВАТИ


волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram