Український «Щедрик» став символом американського Різдва із 1921 року

Щороку напередодні Різдва вона лунає на американському радіо, її використовують у рекламі та кінофільмах, виконують видатні співаки, кожен хор має її у своєму репертуарі – українська мелодія «Щедрик» давно стала невід’ємною складовою американської різдвяної традиції.

«Колядка дзвонів» – так її називають американці, пише Голос Америки.

Англомовний текст кардинально відрізняється від оригіналу, однак древня українська мелодія, оброблена Миколою Леонтовичем, заворожує американців вже понад вісімдесят років. Без українського «Щедрика», як ялинки й подарунків, американці не уявляють собі Різдва.

«Коли я співаю її, уявляю, як падає сніг, як дзвенять церковні дзвони. Цікаво, як це закарбувалось в американській уяві», – розповідає президент хору Capitol Hill Chorale Кейт Гіббс.

Диригент хоу Фредерік Бінкголдер каже: «Пісня заворожує своїм повторюваним мотивом…. Її легко розпізнати і зрозуміти. Я обожнюю її.»

Текст оригінального «Щедрика» українською – народний, і походить із часів язичництва. Тоді Новий рік святкували навесні, тому й ідеться про приліт ластівки. А от над музикою до цих слів Микола Леонтович працював довгі роки й випустив п’ять редакцій. На американську землю «Щедрик» потрапив у 1921 році.​

«У «Карнегі-Гол» був знаменитий концерт хору Кошиця, який приїхав вперше в Америку пропагувати українську музику. І на цьому концерті вперше було виконано «Щедрик», – розповідає історію музикант Соломія Горохівська.

Тоді у залі був Пітер Вільховський, американець українського походження, диригент, композитор, співак і музикант. Він і переклав «Щедрика» англійською. Його версія – Carol of the Bells – Колядка Дзвонів – і стала символом Різдва у США.

«Я чую її постійно – по радіо, щороку, існує стільки версій. Мені подобається класична, бо вона найбільш автентична й ніколи не змінюється», – ділиться скрипалька-цчениця Саманта Волкер.

Мати Саманти Александра Волкер розповідає: «Дідусь мого батька приїхав з дружиною з України, вони там побрались і приїхали в Америку, вони з Одеси. Це дуже особливе, я сподіваюсь, український дух десь у неї всередині, і отримує вихід із музикою.»

У контрасті до мінорної мелодії щедрівки – текст англійської версії пронизаний радістю, сміхом й веселощами свята, що наближається. Ці почуття універсальні – і однаково близькі усім американцям незалежно від віри чи етнічного походження. ​

«5-6 поколінь тому мої предки приїхали з Київщини, вони євреї…. Тому для мене незвично виконувати колядки. Але я з дитинства в хорах і співаю їх. Щедрик мені найбільше імпонує через те, що пісня не особливо релігійна», - розповідає хористка Capitol Hill Chorale Гебріел Ліві.

Співак хору Пол Селкер каже: «Одна з причин популярності колядки у США – вона добре підходить для всіх вікових груп. У ній, принаймні в англомовному тексті, небагато релігійного тексту, вона нікого не образить. А ще там мало слів, а це підходить для комерційного використання.»

Мелодія «Щедрика» технічно не складна, а тому відкриває діапазон для музичних експериментів. Рок, поп, кантрі – здається, немає стилю, в якому «Щедрика» ще не виконували. А це – одна з десятків джазових версій.​

«Кажуть, що найпростіша музика – її найважче виконувати, тому що вона настільки проста, що ти повинен зробити її цікавою. І тому, через те, що цей мотив такий своєрідний, він дозволяє багато таких гармонічних накладень, які роблять її автентичною й унікальною», – каже музикант Соломія Горохівська.

«Цей лейтмотив, що повторюється й інтенсивно зростає протягом усієї мелодії. А ще пісня заряджена внутрішньою енергією», – заявив диригент хору Фредерік Бінкголдер.

Пітер Вільховський запатентував права на англійський текст Щедрика, тож аби записати пісню з комерційного метою необхідно придбати дозвіл. Однак, мелодія не запатентована і знаходиться у вільному доступі, а отже інструментальну версію Щедрика можна записувати з будь якою метою.​

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram