Європейська комісія вимагає, щоб соціальні мережі-гіганти перед виборами до Європейського парламенту наступного року заблокували російських тролів. Про це у п’ятницю, 7 грудня, пише інформаційна агенція Onet.

Європейська комісія вважає, що Facebook, Twitter і Google повинні робити більше, щоб зупинити російських «тролів», які втручатимуться в європейські вибори в травні 2019-го.

«Ми бачимо, що з’являються все кращі способи виявлення та розкриття дезінформації, — заявив Джуліан Кінг, комісар ЄС із питань безпеки, журналістам у Брюсселі. — Однак ми повинні ще бачити, що й соціальні мережі працюють краще».

Комісія представила «План дій щодо дезінформації» — ряд заходів щодо захисту європейських виборів від фейкових новин. Але аналітики вважають, що навряд чи ці зусилля призведуть до припинення іноземних впливів, які спотворюють результати вибори.

«Зважаючи на рівні загроз, наявність іноземного впливу в Європі, а також нові технології, такі як штучний інтелект, такої операції, безумовно, не достатньо, щоб вирішити цю проблему, — вважає Фабріс Потьє, радник у Трансатлантичному комітеті цілісності виборів.

Комісія також звернулася до влади країн ЄС з прохання відстежувати дезінформацію і ділитися своїми результатами з іншими столицями ЄС за допомогою «системи швидкого оповіщення», яка буде реалізована в березні 2019 року, а також застерегти країни та засоби масової інформації, перш ніж їх затопить хвиля неправдивих новин.

«Ми не просимо когось вирішувати, є інформація правдивою чи фальшивою, — пояснює Кінг. — Ми лише просимо вказувати, звідки надходить ця інформація».

Експерти ж вважають, що для блокування фальшивих новин цих заходів буде не достатньо.

Уряди недостатньо залучені до цієї проблеми, а соціальні мережі неохоче діляться своїми даними з людьми, котрі самостійно перевіряють факти, чи спостерігачами за виборами.

Боротьба з фальшивими новинами також ускладнюється через важкість розпізнавання навмисно підроблених інформаційних повідомлень із правдивими, хоча й хибними.

«Дехто розповсюджує неправдиву інформацію за гроші, але є й ті, хто просто вважає, що те, що вони пишуть — правда», — зазначає Якуб Каленський, аналітик аналітичного центру Атлантичної ради.

Впровадження плану ЄК залежить від згоди національних урядів на фінансування боротьби з дезінформацією. Стратегічний офіс ЄС, який вивчає зовнішню діяльність, постійно не дофінансовують. Цього року він працював із бюджетом 1,9 млн євро, і Комісія не отримала згоди держав-членів збільшити річний бюджет до 5 млн євро. Для порівняння, згідно з оцінками Комісії, цього року Росія планує витратити на дезінформацію більше мільярда євро.