У межах урочистей до 100-ї річниці утворення ЗУНР у сесійній залі Львівської обласної ради відбулася церемонія нагородження Почесною відзнакою Львівської обласної ради «100-річчя від дня проголошення Західно-Української Народної Республіки».
Про це повідомляє прес-служба облради.

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин у вітальному слові зауважив, що славне 100-річчя відновлення української незалежної держави Західно-Української Народної Республіки ми відзначаємо 2018-го. «Листопадовий чин» зробив нас, українську націю, сильнішою 1918 року, а приклад ЗУНР надихає нас і сьогодні», — наголосив він.

Як розповів Олександр Ганущин, готуючись до святкувань, Львівська обласна рада заснувала окрему відзнаку. «Завдання відібрати кращих із кращих, котрі зараз у цій залі, було дуже складним, проте, гадаю, ми з ним упоралися гідно.

Загалом виготовили 100 відзнак, і відразу домовилися, що більше їх не буде. П’ять вручили на святкуванні в Оперному театрі, дві отримали чемпіони «Ігор нескорених» із Львівщини, по п’ять ми передали Донецькій, Луганській, Івано-Франківській і Тернопільській областям для вручення відзнак на цих територіях», П’ять поінформував очільник облради.

Крім того, Олександр Ганущин подякував за появу відзнаки до 100-річчя ЗУНР першому заступнику голови облради Андрію Білоусу та художнику Івану Турецькому.

Після цього голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин і голова Львівської ОДА Олег Синютка за п’ятьма напрямками нагородили видатних діячів, котрі своєю працею утверджують та розбудовують незалежну Україну:

  • за утвердження та розбудову незалежної України;
  • за вагомий особистий внесок у збереження історичної пам’яті;
  • за значну громадську діяльність;
  • за вагомий особистий внесок у розвиток і збереження мистецьких традицій;
  • за письменницьку, публіцистичну та видавничу діяльність, спрямовану на популяризацію історії Галичини.

Також присутні насолодилися тематичною мистецькою програмою, в якій взяли участь: заслужена академічна капела України «Трембіта», відомі співачки Оксана Муха та Софія Федина, соліст Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Петро Радейко й інші.

Зауважимо, що відповідно до положення про нагороду Почесною відзнакою нагороджують учасників національно-визвольної боротьби українського народу, а також державних, політичних, громадських діячів, науковців, іноземних громадян й активних учасників українського державотворення, котрі своєю працею утверджують і розбудовують незалежну Україну.

До слова, ювілейну відзнаку виготовляють із латуні. В основі — «Галицький хрест» із вишневою прозорою емаллю. Другий рівень — щит зі зображенням герба ЗУНР. Обидва елементи — позолочені. На реверсі текст «100-річчя ЗУНР, 1918-2018», а також шляхом лазерного гравірування наноситься порядковий номер відзнаки. Відзнака через кільце кріпиться до орденської стрічки. На стрічку замонтована позолочена лаврова галузка з латуні.

Нагадаємо, 18 вересня Львівська обласна рада підтримала проект рішення «Про Почесну відзнаку Львівської обласної ради «100-річчя від дня проголошення ЗУНР», заснувавши своїм рішенням цю нагороду.

Отже, Почесними відзнаками Львівської обласної ради «100-річчя від дня проголошення Західно-Української Народної Республіки» нагороджено:

1. За утвердження та розбудову незалежної України:

  • Парубія Андрія Володимировича, голову Верховної Ради України, народного депутата України;
  • генерал-лейтенанта Ткачука Павла Петровича, начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, доктора історичних наук, професора;
  • Васюника Івана Васильовича, українського політичного і державного діяча, народного депутата України ІV скликання.

2. За вагомий особистий внесок у збереження історичної пам’яті:

  • Мариновича Мирослава Франковича, українського правозахисника, публіциста, засновника Української Гельсінської групи, проректора з питань призначення та місії Українського католицького університету;
  • В’ятровича Володимира Михайловича, українського науковця-історика, публіциста, дослідника історії визвольного руху, доктора філософії, кандидата історичних наук, голову Українського інституту національної пам’яті;
  • Шеремету Святослава Петровича, директора комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій „Доля”, громадського діяча;
  • Козака Остапа Миколайовича, громадського діяча, члена ГО „Українські меморіали”;
  • Горбача Любомира Богдановича, голову Товариства пошуку жертв війни „Пам’ять”, громадського діяча;
  • Гунду Романа Миколайовича, голову ГО „Львівська обласна організація Всеукраїнської правозахисної організації „Меморіал” імені Василя Стуса”, громадського діяча;
  • Чернигевича Ігоря Дарієвича, громадського діяча, члена ГО „Львівська обласна організація Всеукраїнської правозахисної організації „Меморіал” імені Василя Стуса”;
  • Любіва Богуслава, директора Львівської галереї (музею) українського військового однострою, заслуженого працівника культури України;
  • Правосудова Володимира В’ячеславовича, голову ГО „Резерв Галицького братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії „Галичина” Української національної армії”;
  • Тищика Бориса Йосиповича, професора кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата юридичних наук;
  • Павлишина Олега Йосиповича, доцента кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата історичних наук;
  • Литвина Миколу Романовича, директора Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, доктора історичних наук;
  • Чорновола Ігоря Павловича, керівника Центру регіональної історії Галичини Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, доктора історичних наук;
  • Слободянюка Михайла Васильовича, завідувача музею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;
  • Дєдика Олександра Георгійовича, наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства, заступника головного редактора Львівського мілітарного альманаху „Цитаделя”;
  • Чмелика Романа Петровича, історика, директора комунального закладу Львівської обласної ради „Львівський історичний музей”;
  • Дядинчук Ольгу Павлівну, завідувача Музею-садиби родини Антоничів (Бортятинської філії Львівського музею історії релігії);
  • Іваніва Бориса Івановича,художника-реставратора, завідувача відділу реставрації Львівського коледжу декоративного й ужиткового мистецтва імені Івана Труша;
  • Коретчука Ярослава Володаровича, історика, директора Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери;
  • Тимківа Василя Васильовича, історика, директора комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій і репресій тоталітарних режимів „Пам’ять”;
  • Колянчука Олександра, відомого українського діяча в Республіці Польща, автора історичних досліджень, віце-президента Південно-східного наукового інституту в Перемишлі;
  • Гука Богдана, відомого українського діяча в Республіці Польща, автора історичних досліджень.

3. За значну громадську діяльність:

  • Франка Петра Миколайовича, голову Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, багатолітнього політв’язня, громадського діяча;
  • Гуменюка Олеся-Дмитра Миколайовича, голову Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби, громадського діяча;
  • Шейхета Мейлаха Гершовича, директора Наукового центру юдаїки й єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової, громадського діяча;
  • отця-доктора Богдана Праха, ректора Українського католицького університету;
  • отця Михайла Греділя, військового капелана, священнослужителя УККЦ, голову громадської організації „Апостольська чота”;
  • отця Андрія Дуду, військового капелана, священнослужителя УПЦ КП, волонтера;
  • Отто Яуса,генерального секретаря „Австрійської меморіальної організації “Чорний Хрест”;
  • Туцьку Марію, голову Перемишльського відділу Об’єднання українців у Польщі;
  • Купріяновича Григорія, історика, голову Українського товариства у Любліні;
  • Панкевича Богдана Романовича, громадського діяча, публіциста, дипломата;
  • Олійника Ігоря Мирославовича, громадського діяча, голову Івано-Франківської обласної ради у 20062010 рр.;
  • Христинич Марію Іванівну, активну громадську діячку, депутата Львівської обласної ради ІV та V скликань;
  • Назарука Юрія Миколайовича, автора проекту „Авіація Галичини”;
  • Турецького Володимира Васильовича, директора ТзОВ „РАМАР”;
  • Федину Софію Романівну, активну громадську діячку, голову Світової федерації українських лемківських об’єднань, співачку, телеведучу, кандидата політичних наук;
  • Мамчур-Калинець Звениславу Ігорівну, громадську діячку, доцента Львівського національного університету імені Івана Франка;
  • Недільського Анатолія Васильовича, засновника Краєзнавчої бібліотеки, журналіста, директора книгарні “Рідкісна книга”;
  • Котика Юрія Ігоровича, голову правління Міжнародної громадської організації „Культурно-дослідницький центр України та Китаю LanHua”;
  • Пилата Володимира Степановича, президента Міжнародної федерації бойового гопака, громадського діяча;
  • Романишина Миколу Стефановича, громадського діяча, голову Сколівської районної ради;
  • Нетяжука Михайла Володимировича, Фастівського міського голову, кандидата економічних наук, громадського діяча;
  • Чолія Тараса Богдановича, директора музею „Територія Терору”, засновника проекту „Локальна історія”, громадського діяча;
  • Криничанку Наталію Федорівну, голову ГО „Етра-громадське об’єднання Наталки Криничанки”, голову ГО „Рутенія-нова”, громадську діячку.

4. За вагомий особистий внесок у розвиток і збереження мистецьких традицій:

  • Цісарика Володимира Орестовича, відомого скульптора-монументаліста;
  • Турецького Івана Васильовича, художника, члена Національної спілки художників України, співзасновника Українського геральдичного товариства;
  • Сивохіпа Володимира Степановича, генерального директора Львівської національної філармонії, заслуженого діяча мистецтв України;
  • Муху Оксану Володимирівну, відому співачку і скрипальку, лауреата Гран-прі першого Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик;
  • Мазур Ірину Володимирівну, керівника балету „Життя”, режисера-хореографа, народну артистку України;
  • Береговську Христину Олександрівну, мистецтвознавця.

5. За письменницьку, публіцистичну та видавничу діяльність, спрямовану на популяризацію історії Галичини:

  • Андруховича Юрія Ігоровича, письменника, кандидата філологічних наук;
  • Прохаська Тараса Богдановича, письменника, журналіста;
  • Друля Ореста Романовича, журналіста, публіциста, головного редактора Інтернет-газети „Збруч”, громадського діяча;
  • Кіпіані Вахтанга Теймуразовича, журналіста, історика, головного редактора Інтернет-видання „Історична правда”;
  • Винничука Юрія Павловича, журналіста, письменника;
  • Фешовця Олега Васильовича, військового історика, видавця, кандидата філософських наук, директора видавництва „Астролябія”, головного редактора Львівського мілітарного альманаху „Цитаделя”;
  • Цепенду Ігоря Євгеновича, доктора політичних наук, професора, ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
  • Павлишина Андрія Степановича, журналіста, історика, перекладача, громадського діяча, дослідника українсько-польських стосунків;
  • Возняка Тараса Степановича, культуролога, політолога, головного редактора і засновника Незалежного культурологічного журналу „Ї”, генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького;
  • Каляндрука Тараса Богдановича, кіносценариста, режисера, журналіста, члена Національної спілки журналістів України;
  • Дяка Олександра Михайловича, письменника, поета-пісняра, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки журналістів України;
  • Різника Левка Йосиповича, письменника, поета-пісняра, члена Національної спілки письменників України, громадського діяча;
  • Коритка Романа Федоровича, письменника, члена Національної спілки письменників України;
  • Проць Любов Іванівну, поетесу.