Визначені підстави для реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, 31.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі – Постанова №190).
Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) Постановою №190 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі – комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник ПДВ має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ;
- ненадання платником ПДВ копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ;
- надання платником ПКУ копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу ДФС за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.
Постанова №190 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61.
О.Парубій ззначила, що пункт 201.16 статті 216 ПКУ, відповідно до якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, установлених згідно з п.74.2 ПКУ, набирає чинності з 01.04.2017.
 
Затверджено порядок інформаційної взаємодії державних органів у процесі формування Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ
 
01.04.2017р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2017 за №376/30244) (далі – Наказ №326), яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до статті 200 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями і Порядку ведення Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.
Зазначений Порядок визначає механізм надання інформації Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) та Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) для її оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та інформаційної взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством у процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Наказ №326 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.03.2017 №25.
 
Деякі особливості реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
 
01.04.2017 набрали чинності підпункти 4 та 5 пункту 94 розділу I Закону України від 20.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) щодо змін до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та щодо доповнення пунктом 201.16 статті 201 ПКУ відповідно.
Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПКУ.
О.Парубій нагадала, що на виконання вимог підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПКУ 31.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі – Постанова).
Разом з цим відповідно до пункту 57 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
 
Змінено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу
 
31.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №192 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1244» (далі – Постанова №192), якою внесено зміни до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України».
О.Парубій нагадала, що статтею 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) регламентується продаж майна, що перебуває у податковій заставі.
Постанова №192 прийнята на виконання вимог Закону України 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797).
Змінами, внесеними Законом №1797, зокрема, до статті 95 ПКУ, встановлено, що у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. При цьому, такий податковий борг повинен перевищувати 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.  Постанова №192 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61.
 
Про роботу електронного реєстру відшкодування ПДВ
 
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) на офіційному веб-порталі повідомило про запуск 01.04.2017 електронного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Реєстр).
У повідомленні на офіційному веб-порталі щодо стану запуску Реєстру станом на 04.04.2017 Мінфін зазначив, що Реєстр працює. Платники можуть в онлайн-режимі моніторити інформацію щодо своїх заявок на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Також повідомлено, що зараз тривають роботи по виявленню технічних помилок та їх усуненню.
О.Парубій нагадала, що Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі – Постанова №26), набрав чинності з 01.04.2017.
Постановою №26, з урахуванням норм Податкового кодексу України, передбачено:
- формування та ведення одного Реєстру на підставі баз даних ДФС та Казначейства;
- визначення чітких даних, які відносяться до такого Реєстру;
- автоматичне внесення заяв до Реєстру, що здійснюється протягом операційного дня у хронологічному порядку їх надходження;
- щоденне оприлюднення Реєстру на офіційному веб-сайті Мінфіну, крім інформації про реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування. Оновлення даних Реєстру не здійснюється у вихідні, святкові та неробочі дні.
 
Затверджено порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності для цілей трансфертного ціноутворення
 
31.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №191 (далі – Постанова №191), якою відповідно до п.п.39.3.2.8 п.п.39.3.2 п.39.3 ст.39 Податкового кодексу України затверджено Порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи для цілей трансфертного ціноутворення.
Це дозволить забезпечити реалізацію законодавчої новації, запровадженої Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким вдосконалено норми, що регулюють питання податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Так, з 01.01.2017 року для цілей трансфертного ціноутворення запроваджено використання у певних випадках фінансової інформації зіставних юридичних осіб. При цьому, якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб обов’язково використовується діапазон цін (рентабельності).
Під час визначення діапазону рентабельності використовується, зокрема, інформація про зіставних юридичних осіб за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснена контрольована операція, або за декілька таких періодів. У разі використання декількох періодів розраховується середньозважене значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи. Постанова №191 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61.
 
Визначено порядок відшкодування сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ
 
Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, 01.04.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №189 «Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість» (далі – Постанова №189).
 
Відповідно до статті 200, пунктів 55 і 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) Кабінет Міністрів України Постановою №189 установив, що відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Тимчасовий реєстр), поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми ПДВ не відшкодовані з бюджету, здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ у межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Місячний обсяг такого бюджетного відшкодування не може перевищувати 2,8% загальної суми бюджетного відшкодування з державного бюджету за попередній календарний місяць за Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Внесення даних та ведення Тимчасового реєстру здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 ПКУ та постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 «Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість».
Постанова №189 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61.

 

 

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm