Завершився зимовий цикл українських свят. Можна вже спокійно проаналізувати деякі політичні події. Зрозуміло, що доцільно почати з перших осіб держави. Цікавими, для прикладу, були оцінки року що минув та висловлені перспективи на майбутнє у версіях  Віктора Януковича чи  Миколи Азарова.

На прикінці 2012 року, а саме 27 грудня відбулось засідання Ради регіонів під головуванням Януковича на якому  обговорили результати виконання стратегій розвитку – регіональних і Державної, а ще поговорити про завдання за рік 2013.

В загальному за підсумками минулого 2012 року Віктором Федоровичем, в тому числі беручи до уваги всю виборчу і передвиборчу кампанію до Верховнох Ради, зроблено підсумок: «У цілому 2012 рік засвідчив – ми вивели країну на траєкторію керованого, неконфліктного розвитку. Часи, коли політична боротьба визначально впливала на економіку та зовнішню політику, залишились в минулому». Можливо і так, але видається, що в декого існують і докорінно протилежні думки.

Згадали про світову кризу, що ніяк не закінчиться і турбулентні, відцентрові процеси. Досить цікаво прозвучала наступна теза: «На фоні загострення соціальних проблем та економічного песимізму все більш відчутним стає вплив старих ідеологічних кліше – націоналізму, націонал-соціалізму, авторитарних утопій з їх надією на одного, як кажуть, «вождя-рятівника»». От як хочеш так і розумій. Наскільки пригадується, Муссоліні, свій фашизм бачив, як державу з сильним соціально утворюючим фактором. Гітлер ж, внаслідок окупації Францією частини частини Німеччини та під дією окультних наук добавив в цю теорію національне питання. Так, по моєму ми і рухаємось до авторитаризму, «сильної руки», правда без будь-яких ідеологічних догм.

Не оминули увагою національні проекти і злощасні «Хундаї», є ж аналогічні не гірші вітчизняні розробки. Принаймні так було заявлено. Одночасно, Віктор Федорович наголосив – економічний націоналізм, збільшення, збереження домінуючої позиції національного капіталу, брендів вітчизняного виробника, те що потрібно усвідомити кожному з нас. Ось так, хто б міг подумати, майже фантастика.

Говорили ще про Національний план дій на 2013 рік і про саботування в центрі та на місцях Національного плану дій на 2012. Цікаво, в даному контексті, коли відзвітується львівська влада про виконання обласного плану дій, а коротше про стан з соціально-економічного поступу області.

То ж, наскільки зрозуміло, на 2013 рік визначились з цілим рядом напрямків:

1.    Розвиток реального сектору та внутрішнього ринку.

2.    Подальша реалізація політики соціальної справедливості, впровадження нового закону про зайнятість.

3.    Продовження політики дерегуляції, насамперед – здешевлення витрат бізнесу на дотримання обов’язкових регулятивних процедур.

4.    Реалізація нової регіональної політики (?), перехід регіонів та громад до системного освоєння власних ресурсів (?).

5.    Один з ключових напрямів – аграрний сектор.

6.    Реалізація політики в царині освіти, культури, науки.

7.    Серед пріоритетів – подальша реформа сектору безпеки. Реформи  в армії, правоохоронній сфері.

8.    Раціональне використання бюджетних коштів у 2013 році.

9.    Конституційна Асамблея, підготовка концепції та пропозицій щодо змін до Основного закону.

Показовим є той факт, що на засіданні Комітету з економічних реформ від 17 січня 2013 року пріоритети зазначено вже дещо інші, але це вже зовсім інша історія.