На своїй сторінці у Facebook жінка опублікувала гнівний пост, проте замість співчуття і підтримки, її розкритикували. 

За словами Шмельової, атмосфера в закладі була дивною від самого початку. Відвідувачі або дивилися гру мовчки, або відкрито підтримували Хорватію. А коли вони з сім'єю піднялися під час виконання гімну Росії, їх, узагалі, сприйняли як божевільних.

«Деякі вболівали за хорватів – це нормально, але більшість просто мовчала. Люди всіляко робили вигляд, що матч їм не цікавий. Деякі просто ходили «повз» сотні разів, ніби ненароком поглядаючи на екрани і, в крайньому разі, відпускаючи сухі коментарі: 1:0, 1:1 тощо. Очевидно, відкрито можна було вболівати лише за Хорватію. При цьому це було дивне вболівання, вибудуване не «за», а «проти» однієї з команд, в стилі «так їм і треба». Я ніколи не вставала під час виконання гімну до цього. Але тут захотілося. Люди дивилися на нас із цікавістю і здається, співчуттям, як на божевільних. Було настільки некомфортно, що після закінчення основного часу ми бігли додому і додивлялися матч на кухн» – написала Шмельова.

Водночас публіцист зізналася, що реакція Одеси її налякала.

«Мене скував страх. Повна тиша, не було радості від перемоги Хорватії або поразки Росії, просто мовчання – в суботній вечір у центрі курортного міста. Іноді, щоправда, з рідкісними вигуками, російською, типу: їб*ти Росію, їб*ти… А коли Саша скачав і увімкнув на повну гучність заборонену тут трансляцію російського телебачення і вболівав за російську збірну, я подумала, що зараз прийдуть сусіди і нас прикінчать», – пише вона.

Шмельова додала, що у неї виникло бажання купити квитки в Росію, де права людини не порушуються і «можна вболівати за будь-яку країну».

«Я все розумію, крім кровної ворожнечі і шовінізму, поділу на групи «ми і вони», виключення індивідуальності і водночас – універсальності. Мене завжди дивувала, наприклад, ненависть «росіян» до «кавказців», які, можливо, найбільше потерпали за вільну Росію, але їх представництво – чеченська війна і Рамзан Кадиров», – підсумувала росіянка.

Пост жінки викликав бурхливе обговорення серед підписників. Характерно, що навіть її співгромадяни наголосили, що Росія анексувала Крим і розв'язала війну на Донбасі, і саме через РФ в Україні загинули кілька тисяч людей.

«Дивний пост. Хіба можна було чекати чогось іншого в країні, де через дії Росії гинуть люди?»,  – тицьнула Шмельову носом Ірина Мальцева.

«Ця війна, дорога Світлано. Не забувайте, що у «вільній» Москві або десь поруч скоро ось-ось помре ув'язнений Сенцов. Нічому дивуватися не можна. Але треба дотримуватися єдності стилю: якщо ви їдете в Україну, не треба вставати під російський гімн. А якщо хочеться вставати під цей гімн, то краще не їздити туди, де він тепер надовго асоційований із образом ворога», – написав Василь Жарков.

«Росія вбила їхніх дітей і близьких. А ви скаржитеся, що вболівати некомфортно…»,  – додала Марія Снігова.

«У російських містах не те що повболівати за Україну не вдалося б. В нас у Єкатеринбурзі за прапор України поліція намагається заарештовувати», – пише Анатолій Свечніков.

«Не думаю, що якби на Росію напала, наприклад, Монголія і відтяпала чверть країни, за них можна було б монголам спокійно вболівати у Сочі», – заявив Олег Литвин.

«Я думаю, в Одесі багато шанувальників футболу, яким хотілося б подивитися матч. Але це зрозумілий громадянський акт, що викликає повагу. Без гучних слів і метання гівна. Просто вимкнути телевізор. На їхньому місці я б, напевно, вчинила так само. А як громадянка Росії матч дивилася, ретельно намагаючись відокремити гру від політики», – написала Наташа Ісакова.