Як повідомили в Міністерстві освіти і науки,  22-га експедиція не тільки успішно забезпечила продовження проведення усіх попередніх досліджень, але й започаткувала принципово нові, інноваційні дослідження.  

Зокрема, українські полярники розпочали вивчення структури та будови антарктичних льодовиків за допомогою георадарів – мікропроцесорних геофізичних приладів для отримання розрізів ґрунту без буріння або розкопок. Прилад «просвічує» ґрунт на глибину до 20-30 метрів.

Окрім того, полярники презентували результати своїх досліджень тваринного та рослинного світу Антарктики. Зокрема, біолог-зимувальник Віталій Смаголь прослідкував зв'язок між переміщенням пінгвінів та глобальним потеплінням. За його словами, через те, що максимальна температура на льодовому континенті підвищилась на 4,5 градуси, «холодолюбний» пінгвін Аделі почав відкочовувати на більш холодні широти, і його місце зайняв більш «теплолюбний» Віслюковий пінгвін.

«Навколо нашої станції Академік Вернадський пінгвіни створили величезну колонію. Під вікнами нашої станції зараз живе близько 800 різноманітних пар пінгвінів. Щороку ця колонія зростає», – пояснив Смаголь.

Разом з 22-ю експедицією повернувся сезонний загін 23-ї експедиції, який вперше застосував для дослідження екосистем Антарктики методи метагеноміки та виділення ДНК із довкілля.