КСУ визнав неконституційним надання Міністерству фінансів права отримувати інформацію, що містить персональні дані.

Як повідомляє прес-служба Конституційного суду, ухвалили рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової щодо відповідності Конституції окремих положень Бюджетного кодексу.

“Цим рішенням Суд визнав невідповідними Конституції окремі положення Бюджетного кодексу про право Міністерства фінансів отримувати інформацію, що містить персональні дані”, — повідомляють у КСУ.

Зокрема, окремі положення кодексу, які визнані неконституційними: при здійсненні повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомоги, пільг, субсидій, інших соціальних виплат Мінфін має право на безкоштовне отримання інформації, що містить персональні дані, й на доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, власником (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а для отримання й опрацювання таких персональних даних Мінфін не вимагає отримання на це попередньої згоди індивідів.

“Конституційний суд України дійшов висновку, що втручання в конституційне право людини на приватне та сімейне життя може вважатися законним за наявності підстав у національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме конституційному принципу верховенства права”, — йдеться в рішенні суду.

Зокрема, суд вважає, що повноваження Мінфіну на безкоштовне отримання інформації, що містить персональні дані, є дискреційними, а тому вкрай необхідно, аби оспорювані положення кодексу, які є підставою для здійснення відповідних повноважень Мінфіном, узгоджувалися з конституційним принципом верховенства права.

“При цьому Конституційний суд України зазначає, що Мінфін може бути наділений повноваженнями щодо отримання та обробки інформації, що містить персональні дані, тільки для досягнення легітимної мети”, — йдеться в ухвалі суду.

Суд зазначає, що оспорюваними положеннями кодексу не передбачені критерії визначення змісту й обсягу інформації, що містить персональні дані, категорій осіб як суб’єктів персональних даних, проміжків часу, яких мають стосуватися персональні дані, термінів, порядку й умов їхнього зберігання, що унеможливлює настання відповідальності за можливі зловживання.

“Отже, наведене дає суду підстави стверджувати, що окремі положення кодексу про право Мінфіну отримувати інформацію, що містить персональні дані, суперечать частині першій статті 8, частини другої статті 32 Конституції України”, — йдеться в повідомленні.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.