і поляки також...

У Любліні протестували проти присвоєння Вікторові Ющенку звання почесного доктора університету

Відзначення 440 річниці підписання Люблінської Унії за участю Президента України супроводжувала акція протесту проти присвоєння Віктору Ющенку звання почесного доктора Люблінського Католицького Університету Іоана Павла ІІ. Організаторами виступили кресов'яни.

- Ганьба для Люблінського Католицького Університету! - кричав вчора перед головним приміщенням університету ксьондз Тадеуш Ісаковіч-Залєскі - відомий католицький публіцист, один з організаторів акції протесту та автор листа до керівництва Католицького Університету з вимогою відмови від надання звання почесного доктора Президенту України Віктору Ющенку. Під листом підписались понад 3 тис. осіб.

- Віктор Ющенко ославлює вбивць з ОУН-УПА і ставить пам’ятники вбивцям з СС "Галичина" - скандував кс. Ісаковіч-Залєскі, коли до приміщення університету входили учасники урочистості присвоєння почесних звань президентам Польщі Лєху Качинському, Литви - Вальдусу Адамкусу, України - Віктору Ющенку та Станіславу Шушкевичу - колишньому голові Верховної Ради Білорусі.

Надання найвищих відзнак авторитетного університету було символічним актом вшанування націй, які у 1569 році входили до складу Речі Посполитої двох народів.

Кільканадцятиособову групу протестуючих мовчи минув ректор Католицького Університету ксьонд професор Станіслав Вільк.

Проте, самі президенти не чули протестів: останньої миті було змінено план і гості увійшли на внутрішній двір університету не через центральний вхід, біля якого стояли журналісти та протестуючі, а через бічний вхід. "Втікають, як щурі" - коментував кс. Ісаковіч-Залєскі.

Самі урочистості в університеті пройшли спокійно. Спочатку президенти відкрили пам'ятну таблицю зі словами Іоанна Павла ІІ "Від Люблінської Унії до Європейської Унії ", потім пройшли до конференц-залу, де були відзначені найвищою нагородою Люблінського Католицького Університету Іоана Павла ІІ.

Про Волинську трагедію ніхто не говорив. Натомість, звучали нагадування про складну історію Польщі та України - Не варто нагадувати, що у нас була важка і складна історія. Зроблю усе, щоб взаємини з нашими братами-поляками зміцнювались - сказав Віктор Ющенко.

У свою чергу Президент Польщі Лєх Качинський також пригадав спільні заходи на рівні президентів Польщі та України щодо вшанування пам'яті вбитих поляків та українців у міжнаціональних конфліктах минулого століття.

Під час святкування підписання Люблінської Унії у центрі міста Ющенко зазначив: "Нехай кожен біль і кожна кривда знайдуть вибачення наших братів". Після цих слів Президента України ксьондз Залєскі викрикнув: "Ганьба Віктору Ющенку!". Присутні українці у відповідь почали скандувати ім'я Президента України, підносячи пальці у жесті "вікторія".

Здіслав Потканьскі, колишній депутат Європарламенту і керівник Організації "П'яст" вважає, що кресов'яни мають рацію, пригадуючи про зазнані шкоди та кривду. На його думку, Президент Ющенко на зайняв належної позиції у питанні винищення поляків на Поділлі та Волині - Вбивство є вбивство і замовчування цих подій це спроба замазування історичної правди - сказав Потканьскі в інтерв’ю для "Жечипосполітої".

У свою чергу, депутат сейму від "Закону і Справедливості" Ярослав Став'ярскі зазначив, що протягом кільканадцяти років взаємодія у питанні польсько-українського поєднання йде у доброму напрямку і цей процес важливіший від пікетів.

Довідка:

1 липня 1569 року в Любліні було підписано Люблінську Унію - міжнародний договір, що об'єднав Королівство Польське і Велике Князівство Литовське. На відміну від попередніх договорів між цими державами, які об'єднували країни лише особою володаря, це була реальна унія. З того часу спільними були: засідання сейму у Варшаві (120 депутатів польської корони та 48 литовських), валюта, закордонна та оборонна політика, герб.

Люблінська Унія зберігала автономність країн у фінансових справах, адміністрації та судівництві. Річпосполита двох народів стала європейською політичної та мілітарною силою. У другій за величиною країні Європи тоді проживало близько 8 млн. людей багатьох національностей та віросповідань. Проте, держава яка могла стати мостом між Сходом та Заходом, змагалась з внутрішніми національно-релігійними конфліктами.

Положення Люблінської Унії відмінила Конституція Польщі від 3 травня 1791 року.