Безпека руху - це життя!

РУХ

14 лютого Львівська обласна організація НРУ отримає нового лідера. Точніше, на Львівщині з’явиться оновлений Рух пост-кендзьорської доби. Які перспективи чекають на нього і чи потрібна ця партія сьогодні українському суспільству, передусім Львівщині?

Ще не так давно здавалося, що РУХ на Львівщині відійде у небуття. Політичне банкрутство – закономірна розплата за деструктивну діяльність його регіональних лідерів, які заради власних політичних амбіцій забули про ідейні засади націонал-демократії, які мав би сповідувати РУХ, і почали торгувати брендом своєї партії в обмін на місця у виборчих списках і чиновницькі кабінети різних рівнів влади. За останні п’ять років РУХ розчинився, його бренд призабувся, кадровий потенціал розбігся, рейтинг упав. Але після поразки Віктора Ющенка на президентських виборах ситуація змінилася й оновлений НРУ, здається, отримав черговий шанс повернути собі довіру виборців Західної України, передусім, Львівщини. 

На сьогодні правий спектр львівської політики окупований лише однією «ідеологічною» партією – ВО «Свобода», радикалізм якої, проте, неприйнятний для великої кількості поміркованих патріотів Львівщини. До сьогодні, вони схилялися до проющенківських політичних проектів, а більш активніші спробували пов’язати своє політичне майбутнє з Арсенієм Яценюком. Але у даний час ці політики не мають чіткої ідеологічної визначеності, тому намагаються вибудувати організаційну вертикаль за феодальними принципами сюзеренітету і васалітету, де винагорода за вірність васала – місце у списку. Проте кожен партійний список, його прохідна частина, – це обмежена величина. А що робити іншим?

Саме тому багато поміркованих націонал-патріотів шукають альтернативні варіанти. І саме тому оновлений кадрово та організаційно, але вірний своїм ідеологічним принципам і демократичним засадам НРУ має всі шанси стати цією альтернативою. Залишилося найменше – не припускатися старих помилок і не торгувати місцями у списках.

Тим більше, що НРУ має непогані шанси провести своїх представників у місцеві ради самостійно. І найважливіше, у НРУ Львівщини все-ще є особи, які можуть очолити партійний список. Не випадково активізувався Василь Куйбіда. Садовий та йому подібні навмисно досить вузько трактують нову місію Куйбіди, заявляючи, що він втретє спробує свої шанси обратися на посаду міського голови Львова. Сьогодні Куйбіда і його 13–15-відсотковий рейтинг у Львові виглядає найпривабливіше, як локомотив рухівських списків обласної та міської ради. У такому випадку, для НРУ та Куйбіди боротьба за крісло мера є важливою, але не визначальною. Вона лише підсилюватиме і так непогані шанси на проходження рухівців до місцевих рад.

Але поки ми не побачимо реальне нове обличчя львівського руху, все викладене вище – лише фантазії.

Юрій Кужелюк:
Василь Куйбіда ще не заявив про те, що збирається йти на вибори міського голови. Він сказав тільки, що збирається брати участь у місцевих виборах. Можливо, він братиме участь у виборах до обласної ради, можливо до міської. Якщо він піде в мери, я би не радив йому цього робити через одну причину: він вже є міністром, у Львові його час вже минув, не можна двічі чи тричі вступити в одну і ту ж саму річку. Він пройшов цей рівень, можливо, піде на інший, можливо, у нього є наміри обласного масштабу. Я думаю, що в нього є якісь інші амбіції, він же не уточняв про місто. Він говорив про місцеві вибори. Щоб говорити про його шанси, треба дочекатися всіх, хто буде висуватися на посаду міського голови. Через місяць стартує виборча кампанія. Я думаю, у нас тут буде повний бедлам із виборами. Мерів у нас буде як мінімум зо три десятки, їхніх іменних блоків не менше. А люди у нас розумні, і вибори це показують.

Петро Адамик:
Я думаю, що Куйбіді програти третій раз буде неприємно. Він, звичайно, важковаговик в українській політиці, але на сьогоднішній день для нього це не той рівень. Я думаю, що він спробує реалізувати себе на вищих посадах державного рівня. Можливо, його участь у місцевих виборах обмежиться іменним блоком Куйбіди, окремим рухом, але в те, що він сам піде на мера – я в це слабо вірю.

Василь Павлюк:
Я ставлюся до цього абсолютно позитивно. Чому ні? Будь-який громадянин України може претендувати на посаду міського голови Львова. Шанси його залежать від того, як він попрацює. За той період, що він був міністром будівництва та регіонального розвитку, про нього у Львові забули. Тому треба працювати. Потрібно, щоб його команда, якщо в нього така є, більше рекламувала його дії, позитивні вчинки щодо Львова, коли він працював в Уряді. Треба тим вже займатися. Але шанси має будь-хто.

Юрій Гудима:
На мою думку, чим більше відомих львів’ян, професіоналів своєї справи будуть претендувати на посаду міського голови, тим більшою у львів’ян буде можливість вибрати кращого мера, який буде намагатися проводити у Львові стратегічні реформи в економіці, у житлово-комунальному господарстві. Мені важко сказати, які у Куйбіди будуть шанси. Він знана у Львові людина. Я думаю, що львів’яни будуть підтримувати того кандидата, який буде спроможний представити свою програму без політиканства і пафосу, а економічно обґрунтовано, своє бачення розвитку Львова хоча б на 5-10 років, який буде відстоювати місцеве самоврядування, реформування законодавства у цій галузі – те, що відстоює прем’єр-міністр, щоб більше коштів лишалося у містах тощо.

Олег Бас:
Це особистий вибір Куйбіди. Якщо він бачить у цьому доцільність і можливість себе реалізувати на цій посаді, то хай балотується. Тоді він буде одним з реальним конкурентів Садовому, тому що сьогодні не вимальовуються якісь дійсно потужні особистості, які могли би протистояти Андрію Івановичу на майбутніх виборах міського голови Львова.