Президент Литви Даля Грібаускайте, нещодавно прилетівши до Києва рейсовим літаком, привіталася словами: «Слава Україні!». Саме Литва після захоплення РФ українських військових і кораблів, перша в Європейському Союзі запровадила санкції проти держави-агресора та закликала зробити це й інші цивілізовані країни Європи.

Й уже 10 грудня Сейм Литви ухвалив резолюцію, в якій закликав змінити стратегію Заходу щодо стримування російської агресії, перейшовши від реагування на випади Росії до конкретних дій. На тому ж засіданні литовські парламентарі висловили підтримку Україні щодо нашого вступу у НАТО й ЄС.

А в цей час українські олігархи та влада і далі радо торгують із агресором, депутати ВР із усіх сил протестують проти введення у воюючій країні воєнного стану, про який влада чомусь згадала на четвертому році війни, та задля показного «патріотизму» у Порошенка розривають договори про дружбу з Московією, термін дії яких і так закінчується за кілька місяців.

Чому так сталося, що литовці більше вболівають за Україну, аніж наша влада? Про це «Вголос» питав у міжнародного експерта Володимира Волі, дипломата Олександра Хари та політолога Олеся Донія.

Чому Литва так активно підтримує Україну?

 Олександр Хара:

Ця країна допомагає Україні у політичному плані: вони роблять дуже багато, щоб наша країна ввійшла до ЄС. Литва підтримує Україну не лише тому, що ми їм дуже подобаємось, а й через те, що вони, як і ми, протистоять Росії. Тобто це і дружня підтримка, і намагання допомогти нам, аби наступними вони не були.

Зрештою, Даля Грібаускайте є одним із жорстких критиків Путіна, вона є тією людиною, котра намагається відстоювати антиросійські підходи. Саме вона всюди говорить про необхідність покарання Путіна та різко засуджує його діяльність

 Володимир Воля:

«Раніше Польщу називали «адвокатом України» у Європі, однак саме Литва значно  більше нам допомагає у політичному плані»

Україна для Литви є елементом її антиросійської риторики, оскільки ця країна завжди різко протистояла політиці Кремля. Водночас, Литва у Європейському Союзі та НАТО є тією державою, яка безапеляційно в усіх ситуаціях виступає на українській стороні. Оцінюючи війну між Росією й Україною, саме ця країна завжди робить жорсткі антиросійські заяви. Раніше Польщу називали «адвокатом України» в Європі, однак саме Литва значно  більше нам допомагає у політичному плані.

Наскільки впливовою є Литва в ЄС?

 Олександр Хара:

Литва в ЄС порівняно з Німеччиною чи Францією, не є настільки потужною. Але у старій Європі Литва є подразником, який постійно нагадує про війну Росії з Україною, бо та ж Німеччина вже давно хотіла б про це забути та продовжувати торгувати з РФ.

Володимир Воля:

Проукраїнська позиція Литви є вкрай важливою для нас. Проте потрібно визнати, що Литва не має кардинального впливу на позицію Євросоюзу та НАТО, бо у цих міжнародних спільнотах рішення приймають консенсусом.

Але ця держава багато робить для нас не лише словом, а й ділом. Так, на початку війни з РФ, Литва передала Україні частину своїх радянських озброєнь і свого часу це нам допомогло.

Чого Україні варто повчитись у Литви?

Олександр Хара:

Серед міжнародної спільноти саме Литва озвучує ті антиросійські тези, які повинні озвучувати український президент чи міністр Клімкін. Вражає, коли позиція Литви під час протистояння Росії з Україною є агресивнішою за українську.

У Литви Україні є чого повчитись. Перше — це національна єдність, яка дає можливість маленькій країні протистояти Кремлю. Балтійські держави з початку відновлення своєї незалежності противляться Росії. І варто пригадати, що Литві, Латвії й Естонії Кремль свого часу перекривав енергоносії. Там також був потужний вплив російської пропаганди та Церкви, РФ постійно під прикриттям підтримки росіян і російськомовних намагалася тиснути на Литву. Проте там за допомогою законів усе ж зуміли обмежити вплив РФ. У них громадянами, котрі можуть обирати владу, є лише люди, котрі знають свою мову й історію. Також вони користуються американським зрідженим газом, що позбавило їх енергетичної залежності від РФ. Литовці цінують свій суверенітет і державу. Заради національних інтересів вони готові терпіти тимчасові незручності, щоб потім мати незалежну економіку та державу. І саме цього українцям у них варто повчитися.

 Олесь Доній:

У наших політиків відсутня державницька стратегія, тоді, як у тій же Литві вона є. У нас усе робиться перед виборами задля перемоги конкретної людини, тоді як у Литві патріотизм і національні інтереси — понад усе. Вони й Україну підтримують, бо це відповідає їхній антиросійській політиці. В Україні, на жаль, цього немає.

«У Литві державні інтереси не використовується задля політичної кар’єри окремих політиків»

У нас політика щодо агресора лише перед виборами стала жорсткішою, у Литві ж вона була впродовж усього часу незалежності незмінною. Наша влада почала брати на озброєння ті тези, які політики, громадські активісти, патріоти озвучували ще чотири з половиною роки тому. Проте на той момент влада їх категорично заперечувала, прирівнюючи патріотів до «руки Кремля».

Лише зараз Порошенко почав робити дуже багато правильних кроків, проте вже невчасних.

Бо воєнний стан мав бути введений ще на початку російської агресії. Про заборону в’їзду громадянам РФ також йшлося ще 2014 року. Чому цього не було зроблено — невідомо. Договір про «дружбу», який зараз припиняють, діяв, коли був Іловайський котел і коли росіяни захоплювали наші землі. Тоді Президент розповідав, що цей договір нам потрібен, бо він нібито гарантує нашу територіальну цілісність. На жаль, дуже багато позитивних тез, які були потрібні 2014-го, у нас почали використовуватися саме перед виборами. І це свідчить про те, що Порошенко на патріотичній риториці просто хоче вдруге зайняти президентське крісло. Тоді, як у Литві державні інтереси ніколи не використовувалися задля політичної кар’єри окремих політиків. І українцям цього варто було б повчитися у них.