Українська розвідка повідомила, що після того, як військові РФ біля Керченської протоки захопили українські катери, країна-агресор почала стягувати до кордону з Україною війська й озброєння, зокрема, авіацію.

Йдеться і про те, що Росія концентрує на всьому українсько-російському кордоні величезну армію, основна ударна потужність якої складається з авіації: близько 500 літаків і до 240 гелікоптерів. А в окупованому Криму агресор підвів військову групу для повної узурпації Чорного й Азовського морів. Про це повідомив на брифінгу представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скибицький. Зазначається, що Росія підтягнула близько 120 найновіших літаків. Так, наприклад, бойовий радіус нових Су-30 охоплює всю територію України. Крім цього, на окупованих територіях перебуває 35-тисячне військо, 480 танків, 860 панцерних бойових машин різного типу, 940 одиниць артилерії.

Раніше секретар РНБОУ Олександр Турчинов розповів, що ракетні комплекси на півострові можуть завдавати удари по наших позиціях у глибокому запіллі. А координатор групи “Інформаційний спротив” Дмитро Тимчук заявив, що Росія готує до перельоту на Донбас нові сили. За його словами, сформовані підрозділи вже переводять у Ростовську область, а потім і на схід України. Він зазначив, що в ці формування входять і вояки РФ, які мають прибути зі Сирії.

Про небезпеку з боку Російської Федерації Україну попередив і спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер, заявивши, що росіяни можуть спробувати розпочати морську операцію, щоби заблокувати українські порти.

То ж чи справді треба чекати «великої війни»? Про це ІА «Вголос» питав у військового експерта Олега Жданова, політтехнолога Ярослава Макітру та директора Українських студій стратегічних досліджень Юрія Сиротюка.

Запровадження воєнного стану якось вплине на наші стосунки з агресором?

Юрій Сиротюк:

Має бути розуміння, що воєнний стан вводять зі захисною метою, а є стан війни— з метою агресії та повномасштабного вторгнення. Воєнний стан має бути реальним, а не демонстративним. Бо складається враження, що влада запровадила щось дивне: з країною-агресором не розірвані дипломатичні стосунки, не введено візового режиму, не припинено торгівлю з окупантом, не заарештовані агенти Кремля в Україні.

 

Ярослав Макітра:

«Рішення про наступальні операції у Кремлі можуть прийняти зранку,  а вже ввечері почати реалізовувати»

Росію дуже складно прогнозувати, бо у них там є певна група людей, наближених до Путіна, котрі разом із російським президентом і вирішують, що робити далі. Путін і його режим — дуже мобільний. Рішення про наступальні операції у Кремлі можуть прийняти вранці, а вже ввечері почати його реалізовувати.

Уже зрозуміло, що Росія продовжуватиме агресивну політику щодо України. Агресор не має наміру демократичним шляхом повертати Україні анексовані території. У Кремлі начхали на міжнародні зобов’язання чи реакцію міжнародної спільноти.

Чи можливе повномасштабне вторгнення РФ в Україну?

Ярослав Макітра:

На жаль, останні роки ми дуже розслабились, почали забувати, що війна на Сході ніколи не припинялася. Україна має бути готовою до довгої війни з Російською Федерацією. Росіян не зупинять санкції чи інші обмеження. І ймовірність повномасштабного наступу завжди зберігається. У такій ситуації кожен українець має розуміти складність ситуації та бути готовим до найгіршого.

Юрій Сиротюк:

Росія готова на все, навіть на пряме вторгнення на територію України. І це відбуватиметься не обв’язково там, де триває конфлікт: у нас є Сумська область, яка має спільний кордон із РФ. Є кордон з Білоруссю, де сидить ФСБ. Є кордон із контрольованим РФ Придністров’ям. Росія — це як ведмідь із гранатою, її складно спрогнозувати, але треба готуватися навіть до повномасштабного вторгнення.

Олег Жданов:

У Росії зараз немає шансів розв’язати відкриту повномасштабну війну, бо їхніх дій не зрозуміють навіть дружні країни Європи, наприклад, Німеччина. На Заході не хочуть військового конфлікту на європейському континенті.

Якщо ж вторгнення відбудеться, то не варто забувати, що у нас війна з Росією триває з 2014 року і станом на сьогодні вже є розуміння того, звідки може наступати РФ і де перебувають війська супротивника. Ми розуміємо, якими темпами відбувається нарощення військ РФ у прикордонній зоні. Якщо Росія захоче напасти на Україну, наша розвідка про це знатиме. Також ситуацію на українсько-російському кордоні регулярно моніторять наші західні партнери.

Справді, зараз РФ накопичує групи військ біля українського кордону. Це можна порівняти з армією СРСР, яка колись стояла у Східній Німеччині, щоб протистояти НАТО. Нині у Краснодарському краї росіяни зосереджують велику кількість військової техніки, але, за попередньою інформацією, вони це роблять для перекидання її на Близький Схід. Як на мене, поки що зарано говорити, що Росія вже завтра може на нас напасти.

Є чіткі ознаки, коли країна планує військове вторгнення: накопичення людських ресурсів, матеріальних запасів, розгортання польових шпиталів. Таких прямих ознак наразі немає. Але, звісно, завжди потрібно бути напоготові.

До яких кроків може вдаватися Росія?

Юрій Сиротюк:

Триває війна на виснаження. У РФ вважають, що, постійно тримаючи нашу державу у стані напруги, їм вдасться знищити державність, підірвати політичний лад у нашій країні та привести до влади своїх ставлеників. Тому РФ і далі вестиме свою пропаганду. Її вони активно використали, коли в Україні вводили воєнний стан. Під час голосування за його запровадження, ми побачили: у Раді виявилося занадто багато людей, котрі відкрито працюють на інтереси Росії, та тих, хто дбають не про безпеку та цілісність держави, а про вибори та можливість прийти до «корита», що теж є вкрай небезпечно. Відтак у подальшому Росія може й надалі поширювати фейки, брехати, а потім у найнеочікуваніший момент просто напасти.

У Сирії РФ використала дуже небезпечну зброю — авіацію. В Україні цього поки ще не було. Але ми маємо розуміти, що може дійти і до того. Також у подальшому РФ може продовжити вчиняти терористичні акти, спрямовані проти мирного населення, можливі диверсії на військових об’єктах. Не виключаю ймовірність кібератак, щоб впливати на інформаційні системи, засоби зв’язку.  Наразі РФ продемонструвала, що вона почала абсолютну блокаду Азовського моря. На черзі — Чорне море.

Якщо РФ застосує авіацію, чим ми можемо відповісти?

Олег Жданов:

У Росії є не лише бойові літаки, а й гвинтокрили. В Україні з авіацією справи набагато гірші. У нас є старий, ще радянський невеликий парк літаків. Ми не проводили жодної їхньої модернізації, крім встановлення системи GPS. Загалом є лише кілька десятків літаків, які реально можуть літати. Прикро, що наш Головнокомандувач ставиться до цього байдуже. Так, 2015 року Запорізький завод відремонтував два Су-27 і Порошенко їх передав на озброєння, видавши це за неймовірний успіх. Хоча перемоги тут мало. У нас авіація, як і флот, перебувають у вкрай жахливому стані.

Крім того, ми нічого не можемо вдіяти зі старими літаками, бо їх більша частина потребує ремонту, а запчастини до них виготовляють лише у Росії.

«Канада хотіла безкоштовно передати Україні 20 винищувачів»

Звісно, що у нас був частковий вихід із ситуації: 2014 року Канада нам пропонувала 20 винищувачів F-18. Причому пропонувалось поставити їх цілком безкоштовно. Ми від них відмовились, мотивуючи дорогим обслуговуванням і тим, що наші пілоти не вміють на них літати. І це при тому, що канадці готові були відправити в Україну своїх пілотів, які б навчили наших керувати цими літаками. Це повний нонсенс.

У бюджеті на 2019 рік є достатньо коштів, аби хоч якось оновити озброєння?

Олег Жданов:

Військовий бюджет 2019 року нічим принципово не відрізняється від аналогічних документів за 2016-2018 роки. Сума, виділена на ЗСУ, — це той мінімум, який дозволяє нашій армії існувати. Так, порівняно з 2018 роком на 18 % збільшили фінансування, але воно піде на виплату зарплат українським військовослужбовцям і аж ніяк не на закупівлю нової військової техніки, яка нам вкрай потрібна у протистоянні з ворогом.

У разі активізації бойових дій Захід нам допомагатиме?

Юрій Сиротюк:

Після отруєння у Великій Британії родини Скрипалів, проти РФ були введені жорсткі санкції. Після того, як росіяни захопили наші катери з 23 військовослужбовцями, чуємо лише «стурбованість». Нам не варто очікувати реальної й адекватної допомоги Заходу: у Чорному морі за Україну не воюватимуть кораблі НАТО чи США. Зрештою, Захід можна зрозуміти: вони ж бачать, що в Україні наші політики не готові озброювати армію, виділяти на це достатньо коштів, натомість бачать корупцію і те, що Україна й досі торгує та співпрацює з РФ. Відповідно це може бути ще однією з причин їхньої пасивної поведінки.