На якому етапі зараз перебувають справи за участю топ-корупціонерів? Чи вдасться покарати винних із так званої еліти? Про це в експрес-інтерв’ю «Вголосу» розповів Назар Холодницький, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України.

Про Насірова

Обвинувальний акт цього «підсудного» складає 774 сторінки дрібним шрифтом — дуже гарний хід Насірова. Мої прокурори вже рік приходять в суд і тренуються в читанні. Суддя не має права сказати «Насіров, читай сам», і дуже шкода, що так не можна зробити. У цей період зрозуміло, що суди переглядають запобіжні заходи, браслет знімають, ще можуть сказати повернути назовсім… Сподіваємося, що такого не станеться. Але факт є фактом, справа затягується і дуже вміло.

 

«Коли вони дочитають 773 сторінку, когось раптово треба буде замінити і почати читати справу з початку»

 

У одного із суддів Насірова зараз підходить пенсія, тобто, коли вони дочитають 773 сторінку, когось раптово треба буде замінити та почати читати справу з початку.  Не хочу, щоб особа, котру підозрюють у корупційних злочинах, де мільярдні збитки, через процесуальні моменти виходила сухою з води. Моя позиція щодо цієї справи — проста: краще хай довго і якісно, ніж швидко й абияк.

 

«Роттердам+»

Ця справа — одна з двох найрезонансніших, які я хочу довести до логічного завершення. Друга — це ПриватБанк. У чому, як на мене, головна схема? Вугілля, яке закуповують в Україні з непідконтрольних територій, продається нам так, наче його привозять із Роттердаму ще й магічним способом.

Медійно ми усі знаємо, хто на цьому заробляє. Своїм головним завданням я вважаю довести це ще й юридично. Якщо ця схема справді незаконна і тарифи повинні бути меншими, це відчує кожен із нас. Коли мої колеги, замість того, щоб розв’язувати корупційні схеми, закладають кабелі в САП до прокурорів, які цю справу процесували, в мене виникає багато запитань, перше з яких: «Чого насправді хочуть прокурори: досягти істини чи скомпрометувати когось?»

 

«Рюкзаки Авакова»

Знати і довести — дві різні речі. У чому інкримінувався злочин? Чи є так посада, як «син міністра»? Справа почалася з того, що на YouTube з’явилося відео, на якому певні особи обговорювали цікаві речі. Потрібно було довести, що воно справжнє, і діалог відбувався саме між тими людьми. Яким ж було моє здивування, коли після року розслідування експертиза надала висновок, що формат зйомки не підходить, відео має елементи нарізок і не можна стверджувати, що ця розмова — справжня.

 

«Звукозаписуючий пристрій, за моїми даними, вони знищили»

 

Ключова особа, заступник міністра оборони, після того, як дав одні свідчення, різко їх змінив, сказавши, що не може підтвердити свої слова. Крім того, провели дві експертизи, які показали різні збитки за цією схемою. А 5 млн і 14 млн гривень — це таки велика різниця. Тож коли справа вже мала йти до суду, прокурори виявили, що в них скомпрометована експертиза вартості, відсутність показів ключових свідків і доказів, що запис в YouTube є законним джерелом. Звукозаписуючий пристрій, за моїми даними, вони знищили. Тому ось що я скажу: нема чого «дітей» залучати до якихось сумнівних перемовин.

 

Бурштинові схеми

Щоб побороти бурштинову злочинність, треба прийняти закон і зробити прозорими правила гри. У нас зараз цей камінь видобувають на повну, і, головне, ті ж, хто цим займаються, кричать, що їх обкрадають. Цю галузь треба легалізувати, але комусь явно не хочеться, аби щось змінилося.

 

«Якби я не був упевнений, що Розенблат — злочинець, то не підписував би підозри»

 

Щодо Розенблата, якби я не був впевнений, що він злочинець, то не підписував би підозри. У нас був пілотний проект, завдяки якому ми все виявили. Працювали агенти під прикриттям. Зараз на руках маємо відео, щодо якого вже є ухвала суду. Звісно, сторона захисту ховалася від отримання обвинувального акту як малі діти, і навіть прогнозую, що надалі на нас ще чекають довгі слухання, перерви, неявки адвокатів і таке інше. Проте варто пам’ятати: якщо людині сто разів скажеш, що вона свиня, на сто перший вона захрюкає. Якщо свині скажеш, що вона людина — нічого не зміниться. Це якраз про цю справу.

Моїм завданням як заступника Генпрокурора і керівника САП  є показати, що в Україні закон присутній. Не я рибок годував, не я кабель тягнув, але готовий працювати. Не вважаю себе “бентлі”, щоб всім подобатися, і  не хочу подобатися тим, проти кого ми маємо починати провадження, кого повинні вести до суду.