Одразу після старту цього проекту багато батьків і вчителів напряму заявили, що ці зміни — лише красива картинка. Насправді ж рівень знань українських школярів є вкрай низьким і з цим потрібно щось робити. Так, 2018 року ЗНО з української мови «завалили» 14 % випускників, з історії України — 15 %, а з математики — 19 %.

Результати ЗНО за 2014 рік були ще гіршими, ніж 2018-го

Нова школа зі старими традиціями: на все потрібно здавати гроші

Виправити ситуацію з низьким рівнем знань українських школярів мала б «Нова українська школа». Як ідеться на офіційному сайті «Нової школи», ця реформа передбачає, що після закінчення навчання учні володітимуть державною мовою, добре знатимуть математику, природничі науки, зможуть відстоювати рівність і права людини та навіть здобудуть фінансову грамотність. Проте це — тільки слова. Кореспондент «Вголосу» на умовах анонімності поспілкувався з батьками й учителями з усієї України, котрі починають випробувати на собі цю реформу.

Більшість батьків, чиї діти навчаються у молодших класах, зауважує, що попри те, що з екранів телевізорів їм кажуть, що школи усім необхідним забезпечили, вони і досі змушені більшість шкільних витрат брати на себе.

Батько учня молодших класів із Рівного розповів, що вони й досі на різноманітні шкільні фонди здають по 50 гривень на місяць. Куди йдуть ці гроші — невідомо.

«Совок» із голови не витягнеш. Матеріально-технічна база є, бо батьки все купують. Складається враження, що за наші кошти роблять ремонти у школах, та як згодом з’ясовується, що гроші і так виділила держава. Питання, куди йдуть ці кошти?», — зазначив співрозмовник «Вголосу».

А мати першокласника з Івано-Франківської області розповіла, що у їхній школі, попри те, що вже жовтень, й досі немає нових підручників.

«От тобі і НУШ: дали «Буквар» буквально недавно, а решту книжок ще до сьогодні немає. Зате нам дали килим, нові одномісні парти і різні ігри», — зазначила жінка.

Ще гірші справи — у Тернополі. Одна мати першокласника стверджує, що вони за свої кошти купували навіть обіцяні килим і підручники:

«Тільки-но закінчився вересень, а ми вже здали на школу 1 700 гривень»

«Тільки-но закінчився вересень, а ми вже здали на школу 1 700 гривень. Буквально усе — за свої гроші: книги, спеціальні зошити, килимки та розвиваючі ігри. Поки ще очікуємо на одномісні парти й інтерактивну дошку. Якщо не дадуть, мабуть, також доведеться за власний кошт купляти. Тож, ось така у нас «реформа», — розповіла жінка.

Є й зауваження до нової програми у початковій школі. Зокрема, мати учня третього класу з міста Луцьк розповіла, що її сину знизили оцінку через те, що він не розфарбував ілюстрації, які нібито діти мають виконувати «за бажанням».

«На домашнє завдання в третьому класі постійно задають малювати ілюстрації, робити проекти, реферати тощо. Реально дітям це заважко, а тому все це готують батьки, витрачаючи на це багато свого часу і нервів. Дається завдання «за бажанням», але коли син не намалював ілюстрацію до казки, то йому знизили оцінку з читання, хоча читає він дуже добре», — скаржиться вона.

Батько першокласника зауважує, що у Львові взагалі підручники дали лише 8 жовтня.

«Син уперше приніс підручники 8 жовтня»

«Син уперше приніс підручники 8 жовтня. Переглянув «Буквар», його автор — Л. Шевчук. Там — жах. Діти вчать першу приголосну букву «М» (голосні вивчили вже). А там — текст із усіма літерами. Діти шоковані: плачуть, що вони ще не знають всіх букв і не можуть читати такі тексти. Питання: якщо я свою дитину навчу вдома читати, писати, то навіщо давати її на навчання? Де цей ігровий момент, щоб дитина була дитиною, бавилася, щоб у неї був інтерес до навчання? На мою думку, тексти повинні бути короткі, з малюнками, жартівливі. А ці тексти, що помістили у «Букварі» — це серйозне додаткове навантаження. Додам, що текст написаний на жовтуватих аркушах», — зазначає батько.

Проблема з підручниками — не лише у Львові. Вчителька початкових класів із Франківщини зауважує, що вона змушена самостійно роздруковувати на принтері підручники для початкових класів.

«Я вчителька. Підручників немає, то я купила принтер і роздруковую дітям удома на своєму ж папері матеріали до уроків. І що маю казати?», — бідкається жінка.

У середній школі – без змін

Батьки, чиї діти навчаються у середній школі, зауважують, що реформа їх узагалі оминула: у дітей — складна навчальна програма, підручники написані незрозумілими термінами, які часто просто викликають сміх. Також декотрі батьки б’ють на сполох: їхні діти у старших класах, буває, не знають навіть абетки. У МОН же зауважують, що реформу середньої школи мають намір розпочати 2022 року!

Мати семикласника зі Львова, зокрема, розповіла, що часто підручники для старших класів — це «витяги з чиїхось недолугих кандидатських робіт».

«Це не підручники, а витяги з чиїхось безталанних кандидатських»

«Основні проблеми зосереджені не в молодшій школі (і ніколи їх аж настільки багато там не було), а в середній і старшій. Молодшу школу лихоманить уже кілька років, а до середньої ніхто й не береться. Підручники написані жахливо. Наприклад, «Біологія» для 6-7 класу — це не підручник, а витяги з чиїхось безталанних кандидатських. Уроків української й англійської мов та української літератури — замало. Натомість, математики достатньо, але кожен урок — нова тема. І нікого не цікавить, чи засвоїли діти будь-яке математичне поняття. Йде гонитва невідомо за чим. Предмети «Основи здоров’я» і «Друга іноземна мова» — це профанація чогось, нікому невідомо чого саме. Позитиву насправді мало. Лише кілька талановитих і добрих учителів витягують ситуацію своїм професіоналізмом», — розповідає мати семикласника.

А мати шестикласника з міста Бурштин Івано-Франківської області ж розповіла, що теперішня система освіти — вкрай недосконала, дітей у школах нічого не навчають, через це батьки часто змушені шукати їм репетиторів.

«Коли мій син навчався у початкових класах, було все добре. Вчителька його усього навчала. Натомість у нас почалися проблеми, коли дитина пішла навчатися у п’ятий клас. Зараз син навчається у шостому класі: там половина дітей із усіх предметів має по 5…6 балів, що вкрай погано. Вражає, що вчителі цим ніяк не переймаються. Без дорогих репетиторів тут не обійдешся. От коли я вчилась, то вчителі чомусь переймались успішністю своїх учнів. У нашому класі на 30 учнів було три «двійочники». І з цим щось робили: на зборах класний керівник брала журнал, робила аналіз успішності, залишала після уроків, якщо потрібно було. Батько і мати не повинні вчити дітей удома самостійно, бо для того є школа. Батьки можуть хіба допомогти».

«Ви всі дебіли», — у старших класах вчителі ображають дітей»

Мати двох дітей, які навчаються у Львові, розповіла кореспонденту «Вголосу», що якість освіти та матеріально-технічна база у школах — на низькому рівні.

«Мій син раніше вчився в доволі елітній у Львові школі, проте одного разу прийшов до мене і попросив його звідти забрати. Це при тому, що він відмінник, старанний. Коли я взялася з’ясовувати, що сталося, виявилося, що багато вчителів старших класів дозволяє собі обзивати дітей. Вони кричать до учнів: «ви дибіли», «ви неповносправні», «вас батьки погано виховали», «закрийте морди», «якщо сперечатимешся, ніколи не поставлю високу оцінку» тощо. Різні діти по-різному це сприймають. Переводила дитину посеред року до іншої школи, якою зараз дуже задоволена. Хоч і там держава не виділяє грошей на належні ремонти, але педагогічний колектив — дуже професійний. Моя ж донька таки закінчила цю школу, з якої я перевела сина. ЗНО довелося кладати за допомогою репетиторів: англійську мову й історію виявилося дуже складно самостійно вивчити. Одне заняття з англійської коштує десять доларів, історії й української мови — 250 гривень, що не дешево. У мене є друзі серед фахових репетиторів, тож мені вдалося заплатити менше».

У коментарі кореспонденту «Вголосу» вчитель із 20-річним досвідом роботи розповіла, що шкільна програма, яку готують в Міністерстві для старших класів, — занадто важка. У дітей велике навантаження через предмети, які по-суті в житті їм ніяк не знадобляться.

«В школі стало значно важче навчатися, ніж це навіть було в пострадянський час. Жахлива шкільна програма, завелике навантаження. От, до прикладу, предмет «Основи здоров’я» — це просто переливання з пустого в порожнє. Щороку діти просто вчать одне і те ж. Зарплата вчителя також є невисокою. От я вчитель першої категорії, у мене стаж — 20 років. Зараз отримую з відрахуванням усіх податків 7,5 тис. грн на місяць. З них за комунальні платежі взимку доведеться половину віддати».