На тлі рекордного зміцнення національної валюти в Україні, зниження ціни на газ та обіцянок прем’єра Гончарука про зменшення оплати за централізоване теплопостачання на 30%, економісти застерігають: хоча у дечому зростання є, але до прориву ще далеко.

Попри це, як стверджують економісти, темпи зростання української промисловості в 2019 році впали на 3,3% порівняно з аналогічним показником у 2018. Інвестиції також не стали опорою економічного зростання країни. Причому українців дивує те, що попри зміцнення гривні, ціни продовжують рости.

То ж що чекає Україну наступного року у сфері економіки?

Прогнозом економічної ситуації у країні на 2020 рік з «Вголосом» поділилися екс-міністр економіки України Володимир Лановий та економічні експерти Олег Пендзин та Тарас Козак.

Бюджет

Володимир Лановий:

Варто зауважити, що у цьому році бюджет виконували тільки за рахунок додаткових запозичень. І більш, ніж на 100 млрд грн взяли запозичень під високі відсотки на короткі терміни (півроку, 4 місяці). При цьому ми спостерігаємо: промисловість падає, сільське господарство зростає, торгівля падає, будівництво зростає. Загалом же бюджет у цьому році не виконується; нові податківці кажуть, що борються з тіньовою економікою, а насправді заганять економіку у ще більшу тінь. У результаті бюджетна ситуація виглядає дуже тривожно.

Отже, ми зараз і на початку 2020 року матимемо ще гіршу ситуацію з бюджетом, бо запозичення треба віддавати і платити за них відсотки. Тому бюджет буде ще більш дефіцитним, адже дохідна його частина не забезпечує ні покриття поточних витрат, ні повернення боргів. А якщо бюджет нестабільний, то знову можемо спостерігати великі запозичення. Можливо, Нацбанк буде додатково друкувати гроші – і тоді інфляція зросте – десь навіть до 12-13%.

Зарплати, пенсії

Володимир Лановий:

Пенсії де-факто заморожені і, враховуючи те, що ситуація із надходженнями у бюджет погіршується, то відрахування у Пенсійний фонд не зростатимуть. А сьогодні 10-15 грн підвищення мінімальної пенсії – це все, на що здатні нові керівники.

Відтік кадрів за кордон створює умови, коли власники підприємств можуть  збільшити зарплату працівникам, аби ті не їхали за кордон. Тому, власне,  нестача трудових ресурсів на внутрішньому ринку і посприяє збільшенню зарплат. А от номінальну зарплату можуть збільшити лише після того, як збільшать розмір прожиткового мінімуму. Але це підвищення, якщо й буде, то незначне.

При цьому з 1 січня ще й перестануть діяти норми щодо підвищення зарплати вчителям і медикам, тобто «ріжуть» зарплати тим категоріям, які отримують гроші з бюджету. Окрім, звичайно,чиновників і правоохоронців, які про себе подбали. Загалом, я думаю, фінансова ситуація буде вкрай поганою.

Олег Пендзин:

Роботодавці вимушені піднімати зарплати людям, бо в іншому випадку вони просто втечуть за кордон. І це в основному спеціалісти, відтік яких зараз створює величезну проблему для нашого ринку праці. При цьому свого часу держава вклала у них величезні гроші на підготовку кваліфікації. І з одного боку в країні безробіття, а з іншого – величезна кількість вакансій.

Тарас Козак:

Пенсії майже усіх пенсіонерів зростуть близько на 10% з березня. Це середній показник між інфляцією за 2019 рік та між зростанням середньої зарплати.

Ціни

Володимир Лановий:

У ціні зростуть продовольчі товари. Бо й зараз бачимо, що ціни на продукцію тваринницького походження і так зростають: на яловичину, на кролятину тощо. Тому, думаю, сектор м’ясної та рибної продукції зросте ще на 20-30%. Овочева продукція і продукти садівництва – на 5-10%, це ті, що найбільш вживані. Лікарські засоби також зростуть у ціні.

Олег Пендзин:

На мою думку, ціни у 2020 році рости практично не будуть. Адже сьогоднішня ціна в Україні є вищою, ніж ціна у наших європейських сусідів. Тому, як тільки українська ціна на продукти харчування почне хоч трохи збільшуватися, сюди прийде масований європейський імпорт. Приклад – картопля з Білорусії, яку завезли сюди у розпал її збору в Україні. Цього року так і сталося, бо в нас європейська ціна.

До того ж варто зауважити, що європейська сім’я витрачає на продукти харчування 12-18% свого сімейного бюджету, а українська – 50%. Бо в нас доходи українські, а ціни європейські.

Тарас Козак:

Інфляція, за нашими прогнозами, зросте на 4,8%. На такий відсоток зростуть і в середньому ціни, принаймні вартість споживчого кошика. Така інфляція, в принципі, не загрозлива для бізнесу та населення. І в Нацбанку є всі інструменти, аби такий рівень утримувати за умови, якщо керівництво не змінять.

Курс долара

Володимир Лановий:

Падіння курсу долара є тимчасовим – якщо він втримається на рівні 27-28 гривень у 2020 році, це вже буде позитивом

Падіння курсу долара є тимчасовим, бо матеріальної основи для такого укріплення гривні немає, є тільки додаткові надходження валюти. Така ситуація може протриматися у країні ще десь 2-4 місяці. Потім Уряд ще й захоче знизити процентні ставки по облігаціях, через які немає грошей у бюджеті. І тоді іноземці, які вкладали гроші у ці облігації, можуть їх забрати і відправити в інші країни. Що важливо – надійного джерела наповнення валютою української економіки немає. А надійне джерело – це прямі іноземні інвестиції та доходи від експорту, який перевищує імпорт. А в нас імпорт вищий, ніж експорт, а прямих іноземних інвестицій майже немає – всі гроші йдуть в облігації. При цьому всьому Нацбанк не розкриває своєї концепції щодо врегулювання ситуації. Тому, якщо курс долара втримається на рівні 27-28 гривень наступного року, це вже буде позитивом.

Олег Пендзин:

Важко спрогнозувати курс гривні щодо долара, зважаючи що валютна ситуація на сьогодні є неприродною. Зараз, до прикладу, з  економічної точки зору, курс мав би бути 28, а він – 23. При цьому кожен долар імпорту, який надходить у країну, не додає до держбюджету 6 грн. А курс  укріпився завдяки тому, що Уряд дав дозвіл Мінфіну (у зв’язку із тим, що у бюджеті немає грошей і аби погасити заборгованості навіть по захищених статтях (зарплаті)), запозичити 10 млрд грн через державні облігації за рахунок бюджету-2020. Тобто, ми ще навіть нічого не заробили, а вже запозичили у цьому році за рахунок бюджету року наступного. Уряд виставив на продаж – іноземні спекулянти купили. Тому я  боюся, аби курс просто не покотився до 35-40 грн за долар. Бо у бюджет 2020 закладено курс на рівні 27 грн за долар.

Тарас Козак:

За нашими оцінками, середньорічний курс наступного року становитиме 25,5 грн за долар, а під кінець року – 26,2. Сподіваємось, що інтерес іноземців до українських паперів буде недостатнім, тобто не буде такого великого зростання обсягу іноземних інвестицій в ОВДП, як цього року (цього року обсяг іноземних інвестицій в ОВДП зріс на 100 млрд грн). Наступного року такого ми не очікуємо.

Комуналка, субсидії

Володимир Лановий:

Враховуючи те, що олігархи хочуть і далі виймати з нас останні гроші,  можливо зросте інфляція в частині житлово-комунальних послуг у кінці року.

При цьому Уряд скорочує видатки на субсидії, а в той же час зростають тарифи. З 1 травня також варто очікувати на зростання. Тим більше, у той час, поки у Європі ціна на газ знижується, в Україні – зростає. Це просто нонсенс.

Тарас Козак:

Загалом сума субсидій у бюджеті на наступний рік зменшиться, бо зростає зарплата. А якщо зростає зарплата, то і на комуналку українці мали би витрачати меншу частку своєї зарплати.

ВВП

Тарас Козак:

Зростання ВВП прогнозують на рівні 4,5% на наступний рік. Тобто економіка зростатиме швидше, ніж раніше, але повільніше, ніж нам потрібно, аби наздогнати європейські країни. І це за рахунок того, що українці витрачатимуть достатню кількість коштів на товари і послуги.

Олег Пендзин

Загалом прогноз песимістичний – і ґрунтується на останніх цифрах Держкомстату і тих тенденціях, які почались у нас з моменту закінчення виборів. Якщо у квітні ріст української економіки демонстрував 5%+, то, за даними Держстату, за листопад, якщо порівнювати з аналогічним місяцем минулого року, обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 7,5%  Триває процес нарощування відставання української промисловості.

Ще одна цифра, яка викликає тривогу: на кожних 5 робочих місць, які сьогодні закривають, створюють лише 6. На сьогодні рівень безробіття становить 9%, але я думаю, що з такими темпами ми досягнемо двозначної цифри дуже швидко. Людей фізично виштовхують за кордон на заробітки. Бо будь-які дії, які на сьогодні хоче зробити  влада, спираються на нерозуміння того, що треба робити.

Також є ідея влади запровадити диференційований податок на доходи фізичних осіб, де встановити, що чим більшу людина отримує зарплату, тим більше вона платить з неї податків. Ми ж розуміємо, що це призведе до того, що людей, які мають великі доходи, просто «заганятимуть в тінь». При цьому протягом останнього часу збільшилась кількість ФОПів, а це також сприятиме тому фактору, що бізнес «тікатиме в тінь». Тому всі ці вищенаведені факти не сприятимуть розвитку української економіки в легальній її частині.

І на тлі оцих всіх явищ відбувається неприродне зміцнення гривні через фінансову піраміду, що вибудовує Нацбанк з Мінфіном. Бо зміцнення національної одиниці має бути пропорційне росту національної економіки.

До того ж у нас зараз тримається фантастична ставка рефінансування Нацбанку, яка робить неможливим розвиток економіки – 13,5%. А ставка рефінансування будь-якого банку має бути нижчою, ніж рівень інфляції для того, щоб стимулювати дешеві кредити. От в ЄС зараз рівень інфляції 1,5%, а ставка Євроцентробанку – -0,02%. А у нас інфляція 5,5%, а ставка рефінансування Нацбанку – 13,5% – у 2,5 рази вища, ніж рівень інфляції. Таким чином ми провокуємо прихід сюди іноземного фінансового спекулянта, який приходить сюди зі своєю валютою і купує українські облігації під фантастичний відсоток, провокуючи і далі посилення курсу гривні. Але це посилення відбувається не природнім шляхом, а через надмірну позицію валюти фінансових спекулянтів на ринку. А ці люди приходять сюди давати в борг і після цього до держави приходять «колектори»  і вона починає продавати останнє, що у неї є. А у нас – це українська земля. І ці всі вищенаведені чинники свідчать проте, що влада не розуміє, які інструменти у неї є в руках і як ними розпоряджатися.

Тарас Козак:

Попри все, я вважаю, усі ці чинники навряд чи дестабілізують суттєво ситуацію – жодних криз до літа не очікується: ні економічних, ні фінансових. А якщо ще й договір про транзит російського газу підпишуть, то і ситуація із газом в Україні буде прийнятною.

Марія Волошин, ІА «Вголос»