За даними спільного соцопитування центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка і соціологічної групи «Рейтинг» 5% бар’єр у Верховну Раду впевнено долає лише п’ять політичних сил, серед яких: партія «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і ВО «Батьківщина». А тому в українському політикумі, готуючись до майбутніх парламентських виборів, заговорили про зменшення прохідного бар’єру до Верховної Ради з 5 до 3%.

Чи можливо це і що це змінить? Про це ІА «Вголос» запитав у політологів Володимира Волі, Миколи Спиридонова, голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка та соціолога, директора фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірину Бекешкіну.

Чи потрібно зменшити прохідний бар’єр у Раду?

Володимир Фесенко:

Зменшення прохідного бар’єру у Верховну Раду – це один із компромісів, котрі обговорюються щодо ухвалення системи відкритих списків. Від 3 до 5% – це класичний прохідний бар’єр, баланс між занадто високим і занадто низьким рейтингом. Бо занадто низький прохідний бар’єр – це шлях до нестабільності. Буде важко створити коаліцію, вона буде різношерста. Занадто високий бар’єр призведе до ігнорування думки значної частини виборців. А тому 3% можна впроваджувати.

Микола Спиридонов:

«Високий бар’єр спотворює голосування виборців»

На мою думку, зменшення прохідного бар’єру – це правильне рішення. Бо високий бар’єр спотворює голосування виборців. Багато людей голосують за малі партії, проте високий прохідний бар’єр не дає їм можливості потрапити в Парламент та представляти інтереси цих людей. Відповідно, їхні голоси просто не враховуються.

Було б логічно взагалі не робити жодних бар’єрів: якщо партія набрала досить голосів для того, щоб у Верховній Раді був хоч один депутат – хай він отримує мандат. А тому 5% – це штучна цифра, котра дає змогу проходити у Раду тільки олігархічним політичним проектам.

 Яким партіям вигідне зменшення прохідного бар’єру?

Володимир Воля:

Поки не зрозуміло, які партії мають шанси не потрапити у Верховну Раду. Це стане очевидним ближче до виборів, які заплановані на осінь. А тому зменшення прохідного бар’єру вигідне багатьом політичним силам. Це – «Радикальна партія Ляшка», ВО «Свобода», «Самопоміч». Зменшення прохідного бар’єру в Раду вигідно також партії Володимира Гройсмана, створення якої вони анонсували. Крім того, після переформатування рейтинг у БПП може різко знизитись. А отже, для представників нинішньої влади виникає потреба перестрахуватись і зменшити прохідний відсоток.

Тобто зменшення прохідного бар’єру вигідне навіть найбільшим політичним силам у Верховній Раді. Це їм потрібно, щоб залишитись у політиці.

Ірина Бекешкіна:

Зменшення прохідного бар’єру вплине на політичну ситуацію в Україні. Це дасть можливість пройти у Раду таким політичним силам, як «Самопоміч», «Свобода» та «Радикальна партія Ляшка». Також це зменшення дає перспективу новим політичним силам. Наприклад, є думка серед активістів створити таку політичну силу, яка була б незалежною від фінансово-промислових груп і зменшення цього прохідного бар’єру може бути вигідним їм також.

Володимир Фесенко:

На мою думку, це суттєво не вплине на розклади у Верховній Раді. Так, це дасть можливість пройти у Верховну Раду декільком політичним силам: партії, але на позиції сильних гравців чи мажоритарників – це ніяк не вплине.

Зменшення прохідного бар’єру вплине на формування коаліції у Верховній Раді?

Володимир Воля:

Усе залежатиме від того, який рейтинг матиме партія Зеленського. Є така особливість, що рейтинг лідера і партії приблизно однакові, або лише дещо відрізняється. Якщо взяти результати президентських виборів, можна спробувати зрозуміти, а який рейтинг має Зеленський. Соціологи перед виборами давали Зеленському та його політичній силі 25% голосів. Вибори показали 30%, але, як показують дослідження групи «Рейтинг», 66% цих виборців голосували на знак протесту проти наявної ситуації. Тобто це можна назвати авансом довіри. А тому справжній рейтинг Володимира Зеленського може бути на рівні 10%. І, відповідно, рейтинг його партії десь на цьому рівні. За таких умов у новообраній Верховній Раді перша трійка переможців може виглядати так: «Слуга народу», «Батьківщина», партія Медведчука-Бойка та «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Далі буде – БПП, партія Ляшка, «Самопоміч», «Свобода», і можуть якось спробувати дотягнути «Народний фронт».

А тому тут є кілька сценаріїв. Перший – у разі зменшення прохідного бар’єру може скластись так, що нову коаліцію в Парламенті зареєструють так звані представники старої влади: БПП, «Радикальна партія Ляшка», партія Гройсмана та інші політичні сили правого спрямування. Може так скластись конфігурація, що у новому складі Парламенту ці політичні сили матимуть значний вплив. Завдяки співвідношенню цих невеликих політичних сил у Парламенті в Зеленського навіть із своєю партією може не бути впливу.

Є інший варіант, коли партії Зеленського доведеться домовлятись із партією Гройсмана, «Громадянською позицією» та «Батьківщиною».

Велика кількість партій у Парламенті вплине на його дієздатність?

 Микола Спиридонов:

Якщо зменшать прохідний бар’єр – нічого поганого не станеться і новообрана Верховна Рада буде не менш працездатна

Якщо зменшать прохідний бар’єр – нічого поганого не станеться і новообрана Верховна Рада буде не менш працездатна, ніж її сьогоднішнє скликання. Великі партії теж поділені на групи впливу, між якими навіть усередині однієї політичної сили є конфлікти.

Депутатам завжди важко домовлятись, жертвувати своїми інтересами. А тому велика кількість різних політичних сил ніяк не вплине на дієздатність Ради.

Ірина Бекешкіна:

Зменшення прохідного бар’єру та велика кількість політичних сил у Раді – це, безумовно, ознака демократичного розвитку суспільства.

Верховна Рада буде більш строкатою, буде важче утворювати коаліцію. А тому політичне життя у Верховній Раді буде складнішим. Ми вже зараз маємо досить непросту ситуацію, коли на останніх виборах дві великі партії утворили коаліцію, яка фактично розпалась. А якщо буде багато дрібних політичних сил – усе буде ще важче.

Володимир Воля:

Плюси і мінуси є за будь-якого прохідного бар’єру. Якщо його знизити, то збільшується представництво партій у Парламенті, що є демократією. З іншого боку – ми розуміємо, що відбувається «подрібнення політикуму». І через те, що деякі політичні сили вже не можуть подолати 5% бар’єр, виникає потреба в пониженні його, щоб змінити політичні розклади.

З одного боку тепер доведеться домовлятися ще більшій кількості людей. А з іншого боку, цього потрібно вчитись нашим політикам. Бо у Німеччині в Бундестаг пройшло шість партій, у парламентах Чехії та Словаччини може бути і 8-10 партій. І нічого, у них все добре.

Марія Бойко, «Вголос»