Минуло 30 днів. А що ж вдалося президенту за цей час? Про це ІА «Вголос» запитало експертів.

Петро Олещук, політолог:

Зеленський на посаді президента України ще не проявив себе. А тому складно аналізувати його ефективність. Усім запам’яталось те, що початок своєї діяльності він розпочав із протистояння з Верховною Радою. Він оголосив про її розпуск, а у відповідь депутати почали ігнорувати всі законодавчі ініціативи президента. Вони не розглядають і подання про звільнення посадовців часів Порошенка та про нові кадрові призначення Зеленського. А тому вся діяльність Зеленського звелася до формування своєї кадрової політики в Адміністрації президента, призначень у силових органах – СБУ та Генеральному штабі, проведення міжнародних зустрічей.

«Поки що усі апокаліптичні прогнози прихильників Петра Порошенка щодо розвороту у бік Росії не справдилися»

Поки що усі апокаліптичні прогнози прихильників Петра Порошенка щодо розвороту у бік Росії не справдилися. Зеленський демонструє збереження геополітичного вектора на євроатлантичну орієнтацію. Але знову ж таки Зеленський не демонструє жодної конкретики. Хто такий Зеленський і якою буде його політика, ми зможемо сказати лише після парламентських виборів. Тоді він покаже своє істинне обличчя.

Тарас Загородній, політолог:

Зараз Зеленський у зовнішній політиці продовжує курс попередньої влади. Те саме стосується і економічної політики, а це – співпраця з МВФ. Тут змін взагалі поки не варто очікувати, бо у нас і досі при владі старий уряд та Верховна Рада. Країна живе за інерцією після президентства Петра Порошенка. Поки не відбудуться вибори у Верховну Раду нам не варто очікувати якихось кардинальних змін.

Зеленський зараз фактично продовжує свою передвиборчу кампанію: не говорить ніяких конкретних речей. Це все для того, щоб не втратити рейтинг. І ця тактика успішна.

Перші візити Зеленського до іноземних країн за п’ятибальною шкалою я б оцінив на чотири з мінусом. Поки що Зеленський таки виглядає недосвідченим. І наші європейські партнери це відчувають та намагаються вирішувати питання війни та анексії наших територій за наш же рахунок. Яскравий приклад того, це як Макрон двічі повторив, що Зеленський готовий до переговорів з сепаратистами. А ця фраза невипадкова: європейці, як акули відчувають слабкість та намагаються цим скористатись, щоб зняти санкції з РФ. Але Зеленський на пресконференції показав, що він теж вміє огризатись, що у нього є «червоні лінії», за які він не може перейти.

Також можна помітити, що риторика Зеленського нічим не відрізняється від риторики Порошенка. Єдине, що в експрезидента були контакти, зв’язки та хитрість. Цьому президенту це не властиве. А тому в країні наразі все дійсно працює за інерцією.

Сергій Таран, політолог:

У внутрішній політиці за ці 30 днів особливих зрушень не відбулось. Президент Зеленський лише розпустив Верховну Раду.

Щодо кадрової політики, вона показує, що до прозорості Зеленському ще дуже далеко. Призначення керівників силових відомств, працівників Адміністрації Президента не відбувалось за якимись інноваційними методами, про що говорила його команда. Зеленському бракує фахівців, котрі готові відстоювати інтереси України.

Загалом Зеленський ще не зробив нічого такого надзвичайного, за що його можна критикувати чи хвалити.

Володимир Фесенко, керівник центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

Загалом я позитивно оцінюю діяльність Зеленського, хоча у мене є критичні зауваження до його роботи. Це стосується його політики стосовно окупованого Донбасу. Але, як на мене, оцінку його політики тут поки зарано робити.

У Зеленського принципово інший стиль поведінки, ніж у Порошенка. Він більш демократичний, близький до народу. Зеленський не поводиться зарозуміло та пафосно. Можливо, тут є елемент гри. Навіть зовнішній вигляд Зеленського відрізняється від його попередників. Він намагається вдягатись у вільному стилі, ходити не у костюмах та краватці.

І він, і його адміністрація діють дуже рішуче. Це незвично для української політики. Це стосується його рішення про розпуск Верховної Ради, котре було стрімко ухвалено та реалізовано. Указ, звісно, був юридично недосконалий. Але рішучість Зеленського викликала підтримку у населення. На мій погляд, це стало однією із причин зростання підтримки у нового президента.

У Зеленського є проблеми із взаємодією з Парламентом. Ми бачимо, що Верховна Рада ігнорує ініціативи президента. І це йде на користь його політичній партії «Слуга народу».

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій:

«Зеленський і далі грає роль простого хлопця з Кривого Рогу»

Ці 30 днів були оригінальними. Так, Зеленський тільки-но отримує владу –  розпускає Парламент. Незрозуміло, чого він хоче і від Кабінету міністрів. Разом з тим, ми маємо розуміти, що у президента без своєї фракції у Верховній Раді, без лояльного уряду не так вже і багато можливостей. Усе, що він міг, то зробив.

Зараз у Зеленського діють за логікою передвиборчої кампанії. Я б навіть сказав, що дострокові парламентські вибори – це для президента третій тур президентських виборів. І Зеленський намагається не робити ніяких різких рухів, він не висловлюється з приводу гострих питань. Він просто бігає по фонтанах та їсть шаурму. Зеленський і далі грає роль простого хлопця з Кривого Рогу. Поки це людям подобається. Як тільки пройдуть парламентські вибори – поведінка Зеленського докорінно зміниться. І ставлення виборців до нього теж різко поміняється.