На тлі повернення Росії права голосу у ПАРЄ та відновлення співпраці між РФ та Європою ІА «Вголос» запитало у політолога Дениса Богуша, політичного аналітика Ярослава Макітри та політичного експерта Петра Олещука, як вони оцінюють перспективу утворення Балто-Чорноморського союзу та участі у ньому України.

Наскільки актуальною зараз є тема Балто-Чорноморського союзу?

Денис Богуш:

Для України піднімати тему Балто-Чорноморського союзу актуально завжди, не лише зараз. Це дуже вигідна історія тому, що всі країни, які мають спільні кордони з Росією, розуміють ті проблеми, які Москва створює своїм сусідам. Об’єднання країн у таку спілку було б дуже органічним, логічним і доцільним. У політичному та геополітичному аспектах це дуже виграшна ситуація для України, особливо якщо наша держава буде ініціатором різного роду процесів у Балто-Чорноморському союзі.

Ярослав Макітра:

Звичайно, що проєкт Балто-Чорноморського союзу наразі є дуже актуальним, оскільки загроза з боку Росії стосується, перш за все, саме країн цього регіону. Цій групі держав необхідно сформувати свою власну позицію у різного роду протистояннях з РФ, зокрема й військовому. Зараз це є основна причина для формування цього союзу, і тема російської агресії повинна бути головною в обговореннях між цими країнами. Залишається лише питання самого формату співпраці у рамках союзу.

Про актуальність цієї теми також свідчить не лише голосування у ПАРЄ, а й ціла низка європейських держав, які продовжують контактувати та співпрацювати із Росією. Ці держави більше зацікавлені у власній вигоді, тоді коли країни цього регіону піддаються регулярній агресії з боку РФ. На першому місці стоїть безпека, а вже потім можливі співпраця і розвиток. Чим більше буде таких організацій та майданчиків, тим голосніше ми зможемо доносити свою думку до Європи.

Петро Олещук:

Україна може претендувати на керівні ролі у Балто-Чорноморському союзі

Ця тема є дуже актуальною через такі причини: по-перше, у Європейському Союзі зараз триває криза. Там спостерігаються певні відцентрові тенденції і вже перезріває протистояння старих та нових членів ЄС, різних підходів та багатьох позицій. Також Європа слабко реагує на зростання тенденцій російського імперіалізму. Це все робить так, що об’єднання Балто-Чорноморського регіону у певні структури виглядає логічно.

Водночас із цим я вважаю, що ці країни ще до такого об’єднання не дозріли, а ЄС продовжує існувати і виникає питання, як можуть об’єднуватись країни, які входять до ЄС із країнами, які не входять.

Враховуючи те, що Україна є найбільшою за територіями і однією з найбільших за населенням серед цих держав, ми можемо претендувати на керівні ролі у Балто-Чорноморському союзі. Тому цей напрямок є дуже важливим і перспективним, але я все одно не думаю, що БЧС утвориться сьогодні, завтра чи найближчим часом. Цьому передуватимуть довгі процеси різних переговорів, консультацій та обговорень.

Чи може цей союз розглядатись як альтернатива НАТО та ЄС?

Денис Богуш:

Ця організація не може бути альтернативою ні ЄС, ні НАТО, і на це є ряд причин. «Фішка» Європейського Союзу полягає у «Європі без кордонів», а Балто-Чорноморський союз не зможе нам такого забезпечити. У ЄС діють ринки Франції, Німеччини, Іспанії, Великобританії та усіх інших держав, які входять у цю спільноту.

НАТО теж не можна замінити нічим іншим, адже НАТО – це міжнародний військово-політичний союз. Якщо порівнювати, то, наприклад, на озброєнні Латвії зараз перебуває чотири танки. Інші балтійські країни теж не мають потужної армії, одна Польща тут реально відрізняється. Ця організація не може ніяк замінити НАТО, де країни мають сильний військовий потенціал, новітнє озброєння та ядерну зброю.

Проте Балто-Чорноморський союз може бути альтернативою у вирішенні геополітичних питань, і ця сторона є дуже вигідною для України.

Ярослав Макітра:

Очевидно, що ні, адже ця установа є зовсім іншою за своєю структурою та функціями. Єдине, про що ми тут можемо говорити – це організована і чітка протидія Росії. Це ключова тема, яка може об’єднувати країни. Балто-Чорноморський союз може існувати як співпраця з розвиненими європейськими країнами або допоміжним чинником для інтеграції України до ЄС, але замінити ці дві потужні структури цей проєкт не зможе.

Петро Олещук:

Це питання наразі не є актуальним, оскільки НАТО існує, ЄС існує, а про БЧС ми говоримо лише в теорії. Я думаю, що зараз нам слід розглядати Балто-Чорноморський союз як додатковий механізм. Проте ми повинні мати цей варіант як запасний у разі кризових процесів Євросоюзу і НАТО. Триває Brexit, США ставить питання про доцільність власної участі у НАТО, а країни Східної Європи на цьому фоні прагнуть самостійно вибудовувати стосунки із НАТО, як, наприклад, Польща.

Тобто не виключено, що саме у БЧС буде майбутнє України, а не у Євросоюзі, проте зараз про таке говорити рано. Спільні інтереси, які мають країни Балто-Чорноморського регіону, є набагато кращим механізмом об’єднання, ніж ті формальні причини об’єднання, які зараз є у ЄС і НАТО.

Чи може Балто-Чорноморський союз стати захистом для Європи від російської експансії?

Денис Богуш:

Союз ситуативно утворився під час голосування у ПАРЄ.

Це об’єднання країн не лише може стати захистом Європи від Росії, а й повинне постійно нагадувати і заявляти, що воно є «поясом безпеки» для країн Центральної та Західної Європи. У нас наразі немає такого союзу, проте він, грубо кажучи, ситуативно утворився під час голосування у ПАРЄ. Усі країни, які проголосували проти надання Росії права голосу, а більшість із них складають Балто-Чорноморський союз, розуміють усю небезпеку, яку несе Росія. До того ж вони ментально більш-менш близькі між собою. До прикладу, Балтика, Польща та частина України свого часу входили до складу Речі Посполитої. Населення цих країн поєднує велика кількість історичних подій та фігур.

Ярослав Макітра:

Потрібно, щоб і сама Європа захищалась від російської експансії. Є питання щодо відчуття країнами ЄС цієї загрози. Балто-Чорноморський союз може стати своєрідним плацдармом для розроблення механізмів запобігання російської агресії.

Кожна країна насамперед захищає себе та свої кордони. На певному етапі інтереси різних країн можуть збігатися, на іншому – ні, але країни, які увійдуть до Балто-Чорноморського союзу, не зможуть захищати усю Європу від Росії, якщо сама Європа не хотітиме захищатись.

Петро Олещук:

Знову ж таки – нам дуже важко говорити про структури, які наразі не існують. Росія, звісно, буде намагатись активно протидіяти цьому, і у них є досить інструментів для отримання відповідного зовнішньополітичного впливу.

Треба розуміти, які цілі собі будуть ставити учасники БЧС і наскільки серйозно вони будуть підходити до досягнення цих цілей. Для того, щоб зупинити російську експансію, необхідно насамперед забезпечити відповідну збройну відповідь і об’єднати військовий контингент. Другим кроком повинна бути взаємна економічна підтримка для протистояння економічному впливу Москви.

Який може бути інтерес США у такому об’єднанні?

Денис Богуш:

Україні можуть надати статус головного союзника Америки

США вже багато років веде гру на послаблення Росії. Балто-Чорноморський союз може стати прекрасним інструментом для політичного та військового послаблення РФ і зменшення економічного впливу Москви на континенті. Тут інтереси США та України збігаються.

Я не думаю, що цей союз значно вплине на стосунки інших країн із США, проте для України це більш можливо. Нещодавно представники конгресменів зареєстрували законопроєкт, згідно з яким Україні можуть надати статус головного союзника Америки. Зараз таким союзником є Південна Корея. США розмістили на території цієї країни власні військові бази, і ніхто не хоче починати війну проти Сеулу, тому такий варіант розвитку подій теж є прекрасним для України. Я не розумію, чому ні президент, ні інші органи влади в Україні не реагують на це, особливо, якщо США тут самі виступають як ініціатор.

Ярослав Макітра:

Інтерес США взагалі дуже великий, якщо йдеться про вплив на країни Європи, як приклад може служити Польща. США найперше може мати економічний інтерес. Це і боротьба за ринки, і поширення власного впливу у світі. Також БЧС може стати інструментом Америки для впливу на політику країн ЄС. США – це велика країна, яка веде десятки воєн та намагається по-різному впливати на політику та економіку у світі, тому їм вигідні партнери серед країн ЄС.

Петро Олещук:

США зараз конфліктує із країнами традиційної Західної Європи щодо подій навколо “Північного потоку”. Німеччина, Франція, Італія та інші лідери ЄС все одно тяжіють до співпраці із Росією. Водночас Сполучені Штати останнім часом недвозначно дають зрозуміти, що розглядають Москву швидше як стратегічного супротивника, ніж як союзника. Для США зараз є цілком логічно підтримувати країни Східної Європи як щит проти експансії РФ. Але для такої підтримки Сполученим Штатам необхідно відчувати, що ці країни є надійними партнерами. Тому якщо Балто-Чорноморський альянс якимось чином утвориться, то США будуть зацікавлені у його підтримці.

Чим Балто-Чорноморський союз може бути корисним для України?

Денис Богуш:

Для нас така організація може бути дуже корисною у дуже багатьох аспектах. Це і поглиблення співпраці із країнами-членами союзу, і покращення відносин із європейськими державами. Також Балто-Чорноморський союз нам відкриває нове поле для торгівлі та експорту.

До того ж, я вважаю, що за умови утворення союзу Україна разом із іншими державами зможе краще координуватись у сфері безпеки та міжнародній співпраці. Україна зможе краще відстоювати свої інтереси на міжнародному рівні. Геополітично Балто-Чорноморський союз може вирости у значно потужнішу організацію, яка буде узгоджувати питання безпеки.

Ярослав Макітра:

У середньостроковій перспективі для України БЧС є вигідним з погляду формування єдиної позиції щодо агресії Росії та донесення її до світової спільноти, перш за все, прозахідного світу. У членів цього об’єднання є дуже схожі інтереси та загрози.

Якщо говорити про більш довготривалу перспективу, то це могло б сприяти розвитку країн-учасників в економічному плані. Балто-Чорноморський союз може спокійно перерости у тісніші зв’язки, торгівлю та різного роду співпрацю.

Петро Олещук:

Насамперед, для України це дасть ринки збуту. По-друге, збройну військово-політичну підтримку і, відповідно, більш надійні позиції, бо зрозуміло, що велика кількість країн може ефективніше забезпечувати спільну оборону від Росії, аніж одна Україна. Ну і, звичайно, простір, в якому можна розвиватись, налагоджувати співпрацю і в результаті почуватись більш впевнено. Ба більше, як я вже казав, Україна може реально претендувати на лідерський статус у цьому просторі.