Економічного дива не сталось: ні зниження тарифів, ні різкого підвищення зарплат та пенсій у 2020 році в новому проекті Державного бюджету не передбачено. Навпаки – ми і далі на всьому економитимемо, адже кожна третя гривня із державного кошторису піде на повернення боргів.

Попри те, за словами представників уряду Гончарука, цьогоріч на оборону передбачено рекордну суму – 5,4 % від ВВП.

Чи є позитивні моменти у новому проекті Держбюджету-2020 та чого варто очікувати українцям? Про це ІА «Вголос» запитало у голови Комітету економістів України Андрія Новака, екс-міністра економіки України Володимира Ланового, експерта із соціальної політики Андрія Нікончука та військового експерта Олега Жданова.

Як ви оціните проект бюджету на 2020 рік?

Володимир Лановий:

Структура бюджету, що за Гройсмана, що за Гончарука – однакова. Новий уряд нічого не змінив. Наразі кожна третя гривня з цього бюджету йде на погашення державного боргу.

Податкові позиції залишились такими, як і були. Фермери будуть позбавлені значної частини дотацій. Щоправда, влада декларує, що нічого не дістанеться саме латифундистам. Проте останні все ж виживуть, а малі фермери – навряд. У цьому проекті бюджету я не бачу позитивів.

Основні показники Бюджету-2020

Категорія Було у 2019 Стало у 2020
Видатки Держбюджету 1,112 трлн грн 1, 18 трлн грн
Доходи 1,026 трлн грн. 1, 094 трлн грн.
Інфляція 7,4% 6,4%
Ріст ВВП 3% 3,7%
Курс долара 28,2 27
Мінімальна зарплата 4173 грн 4723 грн
Прожитковий мінімум 2123 грн 2123 грн

Андрій Новак:

Проект Державного бюджету на 2020 рік можна охарактеризувати кількома словами – ксерокопія минулорічного бюджету. І це не дивно, бо він побудований на бюджетній резолюції, котру прийняв уряд Гройсмана навесні 2019 року. І так, як у нас залишилась та сама міністр фінансів, суть справ не могла ніяким чином змінитись. Структура дохідної та витратної частини бюджетів на 2019 та 2020 роки – практично однакові.

Цей бюджет сформували дуже простим шляхом. Взяли документ за 2019 рік, додали до нього показник інфляції: для якоїсь галузі більше, для якоїсь менше і отримали те, що маємо.

Але з’явились нові статті доходу, як-от легалізація азартних ігор, видобутку бурштину.

 Андрій Новак: 

З приводу нових статей доходу, я б на місці уряду на них не розраховував, оскільки важко сформулювати, наскільки вони будуть ефективними. А тому я б їх заніс радше до резервної частини Державного бюджету.

Володимир Лановий:

Нові дохідні частини бюджету, а це – ринок землі, легалізація проституції та азартних ігор не гарантують зростання економіки.

У новому бюджеті курс долара закладений на рівні 27 грн. Про що це свідчить?

 Андрій Новак:

У первинному проекті бюджету курс долара був закладений на рівні 28, 2 грн, зараз уже 27. А тому можна очікувати, що до третього читання можуть бути зміни. Мене насторожує, що Кабмін та НБУ в новому бюджеті закладають подальшу девальвацію гривні від 12 до 15%.   І це при тому, що ніяких передумов до цього наразі немає. Наше негативне сальдо по торгівлі перекривають прямі валютні надходження, котрі йдуть від наших заробітчан та те, що нерезиденти продають валюту, щоб купити внутрішні боргові облігації України, за якими наша держава виплачує непогані відсотки. А тому наразі є усі можливості для забезпечення стабільності курсу валют. Бо якщо у бюджеті закладена девальвація – це означає, що немає ніякого економічного росту.

Чи зміниться стан справ у соціальній сфері?

 Володимир Лановий:

Не відбулось ніяких змін у соціальній сфері, навпаки – у цьому бюджеті передбачено ще менше коштів на обслуговування субсидії за комунальні послуги. Ця сфера взагалі заморожена. Прикро за рівень оплати праці медиків та вчителів. Ці сфери у нас деградують. Відповідно, молоді люди через низькі зарплати не йдуть туди працювати, бо касиру в супермаркеті платять більше, ніж вчителю. Дуже неправильно вчинили із пенсіонерами. Їм не передбачили взагалі ніяких доплат. Все залишилось, як і було.

Андрій Нікончук:

 «Бюджет на 2020 рік – це наслідок діяльності попередньої влади»

Людям, котрі є соціальновразливими, нічого хорошого від цього бюджету для себе не варто очікувати. Подивіться на цифри: ніде немає суттєвого росту. Кошти, котрі виділяються на медицину та освіту – смішні. У нас немає інвестицій в людину та її розвиток.

Але справа тут навіть не у новому уряді, а у тому, що бюджет на 2020 рік – це наслідок діяльності попередньої влади. Завдяки їй більше, ніж 35% наших доходів ми повинні віддавати по зовнішніх запозиченнях. І навіть якщо ми показуватимемо темпи розвитку, у нас ще більше забиратимуть. Держбюджет-2020 – це бюджет країни-боржника, котра змушена віддавати борги, які були незрозуміло на що витрачені. Нас не чекає шалений ріст економіки. А тому я прогнозую, що у подальшому українці і далі масово тікатимуть з України у пошуках кращого життя.

Бюджет-2020 основні видатки:

Категорія Було у 2019 Стало у 2020
Медицина 98,2 млрд. грн 113,3 млрд. грн.
Освіта 128,7 млрд. грн. 145,1 млрд. грн.
Культура 12,3 млрд. грн 15,1 млрд. грн.
Субсидії 56 млрд. грн. 48 млрд. грн.
Пенсійний фонд 167 млрд. грн. 173 млрд. грн.
Інфраструктура 54 млрд. грн. 73, 7 млрд. грн.
МВС 82,3 млрд. грн. 83,8 млрд. грн.
Армія 101,4 млрд. грн. 102,5 млрд. грн.

 

На оборону пообіцяли 5,4% від ВВП. Цього достатньо?

 Володимир Лановий:

Заяви про те, що фінансування армії та оборони збільшать – ні про що не говорять. Ми маємо знати, які проекти та структури фінансуватимуть для розвитку ЗСУ. А ці всі закриті проекти нам ні про що не кажуть.

Олег Жданов:

Насправді бюджет на оборону не зростає, він скорочується. І це погано. У нас 5% на оборону завжди було закладено у бюджеті, починаючи від 2014 року. А тому нова влада, не гірше, ніж стара, маніпулює свідомістю громадян. Але ми маємо розуміти, що у ці 5% входили видатки на усі силові структури: ЗСУ, МВС, РНБО, СБУ та інші. Доля ЗСУ у бюджеті на 2020 рік збільшилася хіба на 1 млрд. грн. Проте не варто забувати, що у нас на все виросли ціни. Тобто те, що можна було купити за 1 гривню у 2019 році, у 2020 – коштуватиме уже дорожче. Міністр оборони це намагався пояснити, мовляв навіть із таким бюджетом можна розвивати ЗСУ. Але я йому скажу, що – ні, не можна. І практика показує, що в останні 5 років наша армія не розвивалась, а просто існувала. Бюджет ЗСУ можна назвати «бюджетом проїдання».

Наразі точної суми, яка нам потрібна на розвиток ЗСУ, ніхто не назве. Бо для цього потрібно дати відповідь на питання, а яку армію ми будуємо? У нас досі немає воєнної реформи. А коли ми відповімо на питання, якою має бути наша армія, у якому складі і як технологічно оснащеною, тобто яке нам покоління озброєння потрібне, – тільки тоді ми матимемо відповідь, скільки нам грошей потрібно на ЗСУ.

МВС на сьогоднішній день у 4-5 разів більше за Міністерство оборони. Зараз уже приємно звучить те, що бюджет Міністерства оборони став більшим за бюджет МВС. Бо раніше і цього не було.

Кожна третя гривня йде на погашення наших боргів. Наскільки це погано?

 Андрій Новак:

Це дуже погано, що велика частка українського бюджету йде на погашення державного боргу. Бо якби вона була меншою, це дало б нам змогу витрачати більші кошти на соціальні статті та розвиток нашої країни.

Але попри те уряд анонсує ріст ВВП.

 Володимир Лановий:

В Україні немає ніякого реального зростання економіки та ВВП. Цими цифрами постійно маніпулює влада, показуючи, що в Україні ріст інфляції на рівні 7%. Хоча насправді рівень інфляції в Україні десь в середньому – 20%. Якщо висока інфляція – рівень ВВП нижчий. Наша економіка наразі перебуває у стані стагнації.

З цього є якийсь вихід?

 Андрій Нікончук:

Вибір у нового уряду невеликий: або те, що ми маємо зараз, або оголошення дефолту. Буде дефолт – нам потрібно на 5 років забути про інвестиції. Якщо ні – нам потрібно і далі віддавати борги, котрі ми брали останні 10 років. Образно кажучи, Україна – це смертельно хворий наркоман, котрий сидить на «голці» запозичень. Чим більше нам дають, тим більше потрібно. А тому в цих умовах, ймовірно, дефолт – це єдиний шлях для оздоровлення економіки. Це – можливість досягнути дна і відштовхнутися від нього.