До цього на різного роду офіційних зустрічах президент часто був як мінімум без краватки, що дуже резонує порівняно із попередніми президентами України. Частину людей це обурило, судячи із коментарів у соцмережах, проте інша частина вказує на «простоту» нашого гаранта і «близькість до народу». ІА «Вголос» запитало у політичного експерта Олександра Мусієнка, директора центру суспільно-інформаційних технологій Валерія Димова, політтехнолога Андрія Золотарьова, у чому причина ігнорування Зеленським дрес-коду і які наслідки на міжнародній арені це може мати для України.

У чому причина того, що Володимир Зеленський часто дозволяє собі одягатись у неофіційному стилі?

Олександр Мусієнко:

Для будь-якого політика, а тим більше для глави держави, є певний дрес-код, який передбачений правилами етикету і якого дотримуються політики будь-яких цивілізованих країн. У країнах Європи та США дотримання таких правил одягання є просто обов’язковим для усіх політиків: їх не зрозуміють ні колеги, ні журналісти, якщо вони зайдуть в урядову будівлю у шортах чи щось подібне. У вільний від роботи час (відпочинок, відпустка чи барбекю на дачі) вдягайся, як собі хочеш і у що тобі зручно, але коли ти виконуєш офіційні посадові обов’язки, будучи держслужбовцем, тим більше найвищого рангу, ти мусиш одягатись, як того вимагає дрес-код.

Якщо говорити про європейців, то вони переважно всі дотримуються правил одягання. Іноді вони собі дозволяють певну екстравагантність через такі аксесуари як шарфики чи шкарпетки, але при цьому, звісно, одягають ділові костюми, які мають вишуканий вигляд. Звісно, костюм у жодному разі не пафосний і не такий, який би дуже вирізнявся і не від провідних брендів одягу, як полюбляють наші політики.

Я думаю, що те, що наш президент інколи ігнорує такі писані чи неписані правила, є не зовсім правильним. Все-таки якщо ти йдеш в політику і стаєш главою держави, ти повинен прийняти певний стиль і певні правила, які тобі диктує цей статус. Я вважаю, що офіційного стилю слід дотримуватись на нарадах, на офіційних зустрічах, під час будь-яких офіційних поїздок і виконання своїх обов’язків.

Андрій Золотарьов:

Володимиру Зеленському просто зручно так одягатись

Найімовірніше, Володимиру Зеленському просто зручно так одягатись. Він, будучи заможною людиною, здатен придбати собі будь-який костюм, будь то Kiton чи Brioni, марки, які так полюбляє наша політична еліта. Президент України в одязі орієнтується на більш демократичний стиль, у якому йому явно зручніше. Без краватки, у джинсах, кросівки – це його стиль і, як я спостерігаю впродовж останнього місяця, Володимир Зеленський не має бажання його змінювати.

Це не є демонстрація будь-чого, саме так, як він одягався до своєї політичної кар’єри, так він продовжує одягатись і зараз.

Валерій Димов:

Президент Зеленський позиціонує себе як несистемного політика

Я думаю, що Зеленському так зручно, бо якби це було демонстративно і незручно, то він би того не витримав. Але, з іншого боку, це політично вигідно, тому це і демонстративно теж. Тобто президент Зеленський позиціонує себе як несистемного політика, який не належить до політикуму. Зверніть увагу на його риторику і те, що він хоче підібрати прем’єр-міністра, який фактично не був пов’язаний із політикою.

Зрозуміло, що тут іде «нанизування» образу старого політика, який є схожим на бізнесмена, але замість заробляти гроші, він їх присвоює. Тому костюми, краватки і модельне взуття – це те, з чим хоче порвати Зеленський, намагаючись відмежовуватись від такого роду політиків навіть у одязі.

Як така манера одягатись впливає на міжнародні відносини України?

Олександр Мусієнко:

Я бачу, що якщо справа стосується міжнародних відносин і переговорів, то президент все-таки дотримується офіційного дрес-коду. Він одягає краватку і офіційний діловий костюм. Звичайно, для міжнародних політиків, будь то представники Євросоюзу чи інших цивілізованих країн, виглядало б дивним, якби Володимир Зеленський з’являвся не в костюмі, а в чомусь іншому. Такі речі впливають на відносини тому, що у міжнародній дипломатії діє протокол і він передбачає певні речі. Є речі, які стосуються зустрічей у краватках, тобто офіційні, а є зустрічі без краваток. У другому випадку політики зустрічаються у неофіційній обстановці, не вдягають краваток, але навіть на ці зустрічі вони вдягають сорочки і костюми.

Андрій Золотарьов:

Треба орієнтуватися у конкретних ситуаціях та місцях

Є певні країни, де до таких речей ставляться дуже уважно. Наприклад, у Великобританії я б не рекомендував демонструвати оригінальність в одязі. Там все ж таки необхідний дрес-код, оскільки британці більш консервативно до цього ставляться. Схожа ситуація, до прикладу, в Ірані, де політики теж не граються із власним зовнішнім виглядом.

Натомість є країни, де політичні лідери простіше підходять до подібних питань. Наприклад, Польща, Румунія, Ізраїль і, я гадаю, що й Ердоган не дуже за цим стежать. Також у деяких країнах не часто можна побачити політиків у краватках через певні кліматичні умови.

Саме тому треба орієнтуватися у конкретних ситуаціях та місцях. Якщо ситуація вимагає дрес-коду, то треба його дотримуватись, а якщо ні, то можна собі дозволити вільніший одяг.

Валерій Димов:

Я думаю, що в цьому випадку одяг Зеленського не має жодного впливу, оскільки магічні цифри 73 і 254, стадіон, ламання форматів – це все грає йому на руку. Зараз це тренд. Я нагадаю шкарпетки Трюдо, які були різними на різних ногах. Також можна пригадати не аристократичний, а швидше карикатурний вигляд Бориса Джонсона, який є світовим професійним політиком. Тобто така неохайність – це той стиль, який дозволяють собі ці політики. Це все ніби говорить «ми не такі, нам не потрібні «лімузини», нам не потрібні дорогі речі», але це на рівні риторики, стилю і дизайну.

Я нагадаю, що у Верховній Раді позаминулого скликання були охоронці, бандити і олігархи, які замість бейсбольних бит взяли в руки мандати, а замість спортивних костюмів одягли Brioni та Armani. От зараз на зміну їм приходять політики, які демонструють, зокрема в одязі, намагання стати «своїм». Зеленський небезпідставно вважає себе «своїм» навіть на окупованих територіях. Тому якщо говорити про міжнародні відносини, то я не думаю, що насправді це заважає, але водночас у чужий монастир зі своїм статутом не ходять. На зустрічі із духовними особами Володимир Зеленський не приходить у шортах. Який би одяг президент не вважав зручним, він повинен підпорядковуватись правилам зустрічі, у якій він бере участь.

Які є схожі міжнародні приклади і як таке «працює» за кордоном?

Олександр Мусієнко:

Винятки, звісно ж, є. Найперший із них – це колишній прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас, який не носив краватку, мотивуючи це тим, що він її одягне лише тоді, коли Греція розрахується із боргами або отримає сприятливі прогнози від кредиторів. Проте сорочку і костюм він носив завжди.

Можна також навести приклад прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, який любить вирізнятись своїми шкарпетками. Але водночас він майже ніколи не відступає від ділового стилю.

Серед європейських політиків популярним явищем є підкреслювання екстравагантності свого образу через шалики, які можна по-різному зав’язати, або капелюшкам серед жінок. Чоловіки можуть це робити якоюсь хустинкою у кишені.

Загалом, політики усіх держав намагаються дотримуватись офіційного одягу, окрім країн Африки і Океанії, у яких є своєрідне бачення дрес-коду, зумовлене, зокрема, і погодними умовами.

Андрій Золотарьов:

За кордоном є лідери, які були іконами моди і демонстрували надзвичайно дорогі зразки мистецтва у своєму одязі. В Ізраїлі, до прикладу, більш пуританське і демократичне ставлення до зовнішнього вигляду лідера держави. Взагалі, у цій країні люди не дуже дбають про те, скільки коштує одяг і так немає гонитви за дорогими речами.

Валерій Димов:

Такі речі можуть працювати лише тоді, коли є тренд

Можу нагадати Домініка Стросс-Кана, який очолював Міжнародний валютний фонд. Коли його звинуватили у сексуальних домаганнях до покоївки в готелі, він відволік увагу тим, що на зустрічі в Туреччині, коли він заходив до мечеті і роззувся, усі побачили його діряві шкарпетки. Це ніби показувало, що ця людина не переймається ні шкарпетками, ні одягом загалом. Це відволікало увагу, яка була сфокусована на його статках, готелях і сексуальних скандалах.

Також можна говорити про приклад раннього Путіна. На фоні Єльцина, який став чинником дискредитації російської влади, а вона у Росії завжди має бути сакралізована, Путін роздягався до пояса, також показуючи себе ближчим до громадян. Це також працювало, якщо голий торс теж називати одягом.

Такі речі можуть працювати лише тоді, коли є тренд. Якщо найближчим часом у моді буде консерватизм, то навряд чи такого роду витівки будуть заохочуватись громадянами і, відповідно, стимулюватися політиками. Коли нам говорять про беззастережність і безпосередність у виборі одягу, то насправді це все є чітко виміряним і той же Зеленський не вдягає «перше, що знайде». Ці речі є абсолютно технологічні і вони повинні відповідати очікуванням більше, ніж формувати їх.

Чи можуть виникати проблеми через неофіційний одяг нашого президента?

Олександр Мусієнко:

Політик повинен виглядати серйозно і авторитетно

Я думаю, що політик повинен виглядати серйозно і авторитетно. Звичайно, офіційного стилю одягу і дрес-коду необхідно дотримуватись. Будь-які відхилення від протоколу можуть бути не сприйнятими нашими партнерами із Європи, США чи інших провідних країн світу.

Андрій Золотарьов:

Я гадаю, що Володимир Зеленський досить розумна людина і в його оточенні досить людей, які розуміють, що  у різних ситуаціях потрібно мати різний одяг. Тому я вважаю, що якихось ляпів, пов’язаних із зовнішнім виглядом нашого президента, не буде.

Валерій Димов:

Я абсолютно переконаний, що на міжнародній арені президент Зеленський буде одягатись відповідно до формату зустрічі. Якщо ця зустріч має характер «black tie», то він одягне цю «чорну краватку», а його дружина буде у сукні «до підлоги». Якщо ця зустріч буде з Варфоломієм у Константинополі, то він одягнеться відповідно до традицій і формату зустрічі. Але якщо Зеленський вважатиме, що неофіційний стиль може позитивно спрацювати на його рейтинг і це може бути посланням, то він обов’язково так одягнеться. Можна використати неформат під час зустрічі, але тільки якщо він буде виважений і позиціонуватиме нашого президента позитивно. Наразі він не підбирає «першу-ліпшу» футболку, а це все є вивіреною технологією, тому очікувати якихось «проколів» не варто. Проте Зеленський не лише буде слідувати своєму стилю НЕФОРМАТНОГО політика, а й неформатного ПОЛІТИКА.

Роман Гурський, ІА «Вголос»