Нещодавно заступник голови Одеської обласної ради Віталій Свічинський розповів на своїй Facebook-сторінці про те, що під час голосування за нового голову облради між собою домовились депутати партії «ЄС» та опозиційної платформи «За життя». «Вже відомо, що намічається політичний союз між “Солідарністю”, Опоблоком «За життя» та “Відродженням”…» – написав депутат. У результаті після кількох бійок і таємного голосування так і сталось: голова ради представляє партію «ЄС», а його перший заступник – «За життя». Інакше кажучи, депутати партії Петра Порошенка «подружились» із реваншистами, якими так лякав експрезидент під час передвиборчої гонки. Про що свідчить така конфігурація політичних сил, чи буде таке ж у Верховній Раді і чому «медведчуківці» більше не ворогують із «порошенківцями»? Про це ІА «Вголос» запитало у політолога Андрія Міщенка, директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна та політтехнолога Тараса Загороднього.

Про що свідчить така конфігурація сил під час голосування в одеській ОДА?

Андрій Міщенко:

Фактично в одеській облраді була боротьба за посаду голови ради і першого заступника. Це стало причиною таких об’єднань і голосування. Такі речі не є рідкістю на місцях. Тобто подібну ситуацію ми можемо спостерігати по всій Україні. Якщо з’являються певні дошкульні моменти, то депутати відразу ситуативно об’єднуються. У цьому випадку головою ОДА обрали депутата від «Європейської солідарності», а його перший заступник представляє опозиційну силу «За життя». Тому на місцевому рівні такі випадки не мають жодного політичного чи ідеологічного підтексту.

Олег Соскін:

Об’єднання проти Зеленського будуть відбуватись як на місцевому, так і на центральному рівнях

Ці партії зараз не будуть у різних таборах у будь-якому разі. На центральному рівні партії «Відродження» вже немає, а «ЄС» і «За життя» будуть об’єднуватися тому, що утворилась потужна сила, проти якої, на мою думку, всі інші партії будуть виступати. Усі вже розуміють, що зі «Слугою народу» і Володимиром Зеленським домовитись неможливо та що він проводить жорстку монополістичну лінію, яка часом має тоталітарний характер. Такі об’єднання проти команди Зеленського будуть відбуватись як на місцевому, так і на центральному рівнях.

Тарас Загородній:

Я не думаю, що на місцевому рівні грає роль належність до тієї чи іншої партії. Зазвичай люди використовують загальнополітичні бренди для того, щоб увійти до місцевих органів влади, а там вже «як карта ляже». Я також не вважаю, що цей випадок щось означає, це просто місцеві нюанси. Я думаю, що до Олександра Ройдбуда депутати мали якісь претензії тільки тому, що він представник влади Порошенка. Тому тут, найімовірніше, не грає роль якась політика, це швидше місцеві протистояння.

Наскільки можливий такий розподіл сил у Верховній Раді?

Андрій Міщенко:

«Європейська солідарність» і «За життя» ніколи не були ворогами

Партії «Європейська солідарність» і «За життя» ніколи не були ворогами і сьогодні вони теж не є чужі. Ті самі Віктор Медведчук і Петро Порошенко є вихідцями із однієї політичної сили. Я собі реально не уявляю, що “ЄС” буде блокувати трибуну заради того, щоб захищати цінності, які вони сповідували під час виборчої кампанії. Чи буде все робитись відкрито і незавуальовано? Ясна річ, що не буде. У такому разі партія Порошенка може втратити рейтинг на заході України. Але завжди треба дивитись, як депутати голосують. Одне питання заяви з місця чи з трибуни, а зовсім інше питання, хто як проголосував у тому чи іншому випадку. Українці, на жаль, не дивляться на результати голосувань політиків, а тільки слухають їхні заяви. Те, як депутати тиснуть кнопки, дуже часто є повністю протилежним від заяв із трибуни і розмахуванням рук перед телекамерами. На жаль, в Україні така поведінка є традиційною для багатьох політиків.

Олег Соскін:

Я думаю, що усі партії об’єднаються проти «Слуги народу». Це відбудеться не тому, що ідеології цих партій в чомусь однакові, а тому, що є одна загроза – диктатура. Причому диктатура повних невігласів. У цій партії є дуже багато депутатів без вищої освіти і, я не здивуюсь, якщо є і ті, які не закінчили середню школу.

Ми бачимо, що команда президента орієнтована на монополію. Оці доповідачі про харництво, так звана амністія капіталу, активізація «зеботів» у соцмережах – це все ознаки тоталітарного режиму, а Зеленського не для цього обирали. Тому я думаю, що всі партії об’єднаються не за щось, а проти депутатів Зеленського, оскільки усі інші політичні сили є маленькими у порівнянні.

Також я думаю, що сама партія «Слуга народу» теж розколеться. За партійним списком у них лише близько 130-ти депутатів, решта – мажоритарники, які вільні у своєму виборі. Частина з них навіть не є членами партії, тому вони спокійно можуть сформувати свої позафракційні групи.

Тарас Загородній:

У Верховній Раді ситуація зовсім інша. Тут все ж таки є та умовна більшість, і питання будуть виникати щодо цього. Хоча, з іншого боку, ситуативно можуть виникати певні позафракційні об’єднання. Та сама опозиційна платформа «За життя» вже говорила про готовність підтримувати рішення команди Зеленського. Також можливі нові конфігурації складу депутатів під час голосування, які залежатимуть від того, які групи олігархічного впливу будуть захищати власні інтереси.

Як розуміти те, що “ЄС” об’єдналась із реваншистами, якими так лякав Порошенко?

Андрій Міщенко:

Експрезидент ніколи не думав стратегічно

Тут не дуже є що коментувати. Петро Порошенко ставить собі за мету ті речі, які він не пропагував під час виборчої кампанії. Є стратегічне мислення, а є тактичне. Наш експрезидент ніколи не думав стратегічно, а завжди працював тактично. Якщо в певний момент йому вигідно по-одному, то він буде робити так. Якщо пізніше йому буде вигідно прийняти рішення, яке суперечить попереднім діям і заявам, він його прийме.

Олег Соскін:

Це об’єднання відбулось не тому, що вони єдині, а тому, що вони об’єднуються проти спільної загрози. Це не є ідеологічне, політичне чи світоглядне об’єднання, просто в Україні політики вже настільки навчені проти диктатури, що коли вони в меншості, вони завжди об’єднуються проти тих, хто утворює більшість. Це вже стало традицією у нашій політиці, і я вважаю, що це добре.

Тарас Загородній:

Я не думаю, що тут була якась партійна чи ідеологічна база. Повторю, що на місцевому рівні політики часто використовують всеукраїнський партійний бренд для того, аби пройти у Раду. Але я також вважаю, що у цьому випадку партії «Європейська солідарність» треба ставити запитання і дивитись, якою буде їхня реакція. Вони повинні бути у змозі впливати на свої місцеві осередки для того, щоб вони не вступали у певні сумнівні «альянси». Інакше Порошенко просто втратить рештки свого рейтингу.