Напередодні другого туру президентських виборів складається враження, що обидва кандидати у Президенти України намагаються уникати теми олігархів та розмов про те, що робити з цією масштабною проблемою. У передвиборчому штабі Президента навіть встигли відмахнутись: у програмі Порошенка немає пункту про деолігархізацію, бо, мовляв, «українці не розуміють, що ж означає це слово». Також там наголосили, що Президент не є олігархом, а навпаки – активний борець з олігархічними кланами. До Зеленського теж виникають питання через його ймовірний зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським.

Чому в Україні не ведеться боротьба з олігархічною моделлю економіки? Та чи можемо ми її очікувати від кандидатів у Президенти? Про це ІА «Вголос» запитав у екс-міністра економіки України Володимира Ланового, політологів Олеся Донія та Олександра Солонька.

У Порошенка вважають, що термін «деоліхархізація» важкий для розуміння простими українцями, а сам Порошенко – не олігарх. Що скажете?

Володимир Лановий:

Справа у тому, що Петро Порошенко – це класичний олігарх. Він володіє своїм бізнесом завдяки тому, що завжди знаходився при владі. Зараз олігархи повністю захопили політичну владу, а тому ми бачимо, що за даними поліції, відбуваються масштабні підкупи виборців кандидатом «П». Після виходу Порошенка у другий тур президентських виборів йому аплодували усі олігархи. Бо це відбулось попри масштабну міграцію, постійне зростання тарифів, маленькі пенсії та зарплати, розкрадання його другом та бізнес-партнером Гладковським ЗСУ. Президент показав, що українців можна мати за дурнів.

 Олесь Доній:

Олігарх – це людина, котра має величезні гроші та владу. Ці кошти накопичені через швидке збагачення на державному бюджеті. До правління Порошенка у нас було багато олігархів. За його керівництва, в Україні почала вибудовуватись така ж олігархічна модель, як і у Росії. Тобто створюються умови, коли є один олігарх – це керівник держави. Решту – це люди з величезними грішми, котрі домовляються з владою та отримують дозвіл заробляти на українцях.  От Ахметов раніше збагачувався за часів Януковича. Після перемоги Майдану, замість кримінальних справ, він багатіє і за Порошенка. В обмін Ахметов, коли потрібно, надає Порошенку всі свої медійні ресурси, зокрема і телеканал «Україна». Там і дружина Президента була ведучою, там за нього активно агітують.

Олександр Солонько

В українському суспільстві є запит на боротьбу з олігархами. Але для деяких політичних сил деолігархізація є непопулярним кроком.  Це все через те, що ми перебуваємо у ситуації, коли олігархи фінансують більшість політичних партій та ЗМІ. А тому зрозуміло, що ніхто не говоритиме про цю проблему. Лише одна політична партія – «Свобода», – задекларувала курс на деолігархізацію, зареєструвавши у Парламенті «Антиолігархічний пакет законів». Адже боротьба з олігархатом повинна бути комплексною, бо за один день позбутись впливу олігархів неможливо.

Натомість деякі політики, котрих фінансують ті ж олігархи, дуже часто маніпулюють цим питанням. Наприклад, Олег Ляшко, котрому, як свідчать ЗМІ,  Ахметов дає гроші та медіа.

Але соціологія показує, що люди розуміють –  олігархи є одним із найбільших джерел корупції. Вони через контроль над владою зароблять на державі, отримуючи держзамовлення за завищеними цінами, приватизовуючи за копійки державні підприємства тощо. У Петра Олексійовича лукавлять, кажучи, що люди не розуміють проблеми від олігархії.

Останні п’ять років була боротьба з олігархами?

 Олесь Доній:

Для влади деолігархізація означає самоліквідацію. Порошенко йшов на посаду, щоб збагачуватися. Ніякої боротьби не було, бо якщо населення України бідніє, президент та його наближені багатіють – це не деолігархізація, а навпаки.

«Петро Порошенко є  президентом-олігархом. Сам з собою він не боротиметься. Хоча ще у 2014 році боротьба з олігархами та деофшоризація були у його риториці»

 Олександр Солонько:

Олігархам, щоб мати вплив на економіку, потрібно контролювати політику. І поки на державному рівні немає законів про усунення великих фінансово-промислових груп від контролю над владою та економікою, ми не можемо очікувати на зміни.

Не варто забувати, що Петро Порошенко є  президентом-олігархом. Сам з собою він не боротиметься. Хоча ще у 2014 році боротьба з олігархами та деофшоризація були у його риториці.

Чи можлива боротьба з олігархами після обрання нового президента?

 Олександр Солонько:

Щодо іншого кандидата у Президенти Володимира Зеленського, то там поки нічого не відомо. Від його команди чути дуже мало інформації про боротьбу з олігархами. Його часто пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським, але чи правда це, чи ні, цього ми наразі не знаємо. Те, чи є Зеленський ставлеником олігархів, можна побачити лише після його перемоги.

Володимир Лановий:

Якщо нова влада не позбудеться олігархів – це ще 5 років стагнації. Олігарх при владі – це повна деградація України. Бо всі державні ресурси і далі йтимуть на користь певному колу осіб. Відповідно у інших коштів не буде. За такої моделі економіка не працює. Бо потрібні гроші, котрі б вкладалися  у розвиток української економіки, роблячи її конкурентною. Олігархи ж виводять кошти з України, не вкладаючи їх у модернізацію придбаних за копійки заводів. Наші гроші йдуть на офшорні рахунки. Зараз за такої моделі наша економіка взагалі не працює, бо вона не має джерел для свого розвитку. Натомість усе відбувається за рахунок громадян.

Є дані, що в середньому по Україні люди витрачають на поточні видатки більше, ніж заробляють. За таких умов люди не можуть накопичувати кошти, щоб потім їх у щось вкласти – наприклад, відкрити власну справу. Така країна стрімко деградує. Молодь уже почала масово виїжджати за кордон, бо в Україні олігархи платять своїм працівникам копійчані зарплати, не модернізуючи підприємства. У нас зараз розвивається лише сировинна галузь – агросектор. Це робить Україну «банановою республікою».