«Тебе підірвуть»: емоційно агресивне відео депутатки від партії Порошенка Софії Федини та волонтерки Марусі Звіробій, на якому вони пригрозили президенту Зеленському фізичною розправою, миттєво сколихнуло всю громадськість та політикум.

У президентській політсилі не змовчали: віцеспікер Парламенту Стефанчук взагалі назвав цей виступ «дичиною». Інші «слуги народу» теж вирішили не сидіти, склавши руки: під час сесії заблокували трибуну Ради, вимагаючи покарати депутатку та почали збирати серед нардепів підписи щодо засудження її висловлювання. А нардеп Качура навіть звернувся у Генпрокуратуру та ДБР.

Відтак про те, як взагалі сприймати такі заяви депутатки та волонтерки і як мала б на них реагувати влада, «Вголос» поцікавився у політтехнолога Андрія Золотарьова, політологів Владислава Дзівідзінського, Олександра Мусієнка та політичного експерта Валерія Гончарука.

Як сприймати таку поведінку депутатки Порошенка?

Владислав Дзівідзінський:

Варто зауважити, що в Україні існують дві великі гри: перша – на слабкість, друга – на виклики. Щодо першої – команда Зеленського, отримавши на стільки швидко і багато влади, автоматично отримує докори чи навіть звинувачення в узурпації. Тому, аби їх нівелювати, вони намагаються сказати, що не є репресивними та авторитарними чи тоталітарними. І для того, аби не давати своїм опонентам або скептикам і критикам козирі в руки, уникають звинувачень, в тому числі – у політичному тискові. Проявляється це в тому, що влада не достатньо жорстко, як вимагали їхні виборці, проявляє свою позицію щодо судових розглядів і звинувачень всіх колишніх політиків.

Через це їхні опоненти, зокрема політсила «ЄС», Петро Порошенко намагаються спровокувати та якомога більше продемонструвати слабкість влади і цим самим переламати хід подій для того, аби всі решта учасники великої української політики побачили, що нинішня влада слабка. Мовляв, дивіться: ми можемо їм що завгодно казати – вони ж все одно недолугі, або, словами президента, вони все одно «лохи». Тому і бачимо багато провокативних моментів.

І тут вже починається гра на виклики. Звичайно, щодо того, що такі заяви депутата від «ЄС», можливо, були партійно санкціоновані – ніхто не зізнається. А все могли зробити задля того, аби спровокувати владу і побачити, яким чином вона реагуватиме. Порошенко ж цю владу втратив. І зараз, коли пік протестних настроїв вже пройдений, коли радикальні настрої проти  Зеленського стихають, потрібна нова історія, яка спровокує загострення незадоволення нинішньою владою. І цим загостренням цілком може бути розіграна карта, коли зараз влада почне реагувати на це відеозвернення Федини.

Також щодо ситуації із Яною Зінкевич – її відверто використали, аби прикриватися. Причому ще коли формували списки задля «оновлення» «ЄС», в якій були Березенко, Кононенко, Грановський. А Порошенко та його команда просто зловживають підтримкою патріотично налаштованих громадян та АТОвців і включили у партію людей-символів, аби за них проголосували – і депутат-символ на інвалідному візку дуже гарно виглядала для того, аби спокусити виборців.

Як можна, коли у Парламенті сидять з великими животами, посміхаючись, Порошенко, Геращенко, Парубій, Герасимов, просити озвучити заяву фракції дівчину-інваліда!?

Тому її й надалі використовують для того, аби прикриватися. Бо як можна, коли у Парламенті сидять з великими животами, посміхаючись, Порошенко, Геращенко, Парубій, Герасимов, просити озвучити заяву фракції дівчину-інваліда!? Це як мінімум неетично. Будь-яка людина, яка має розум, освіту і виховання, розуміє, що це ницо. І лише порохоботи можуть кричати, що засвистали бідну дівчину-інваліда. Чому вона має відповідати за заяви своєї колеги?

Андрій Золотарьов:

Я вважаю, що це було провокаційне звернення. У партії Порошенка очікували, що Зеленський просто зірветься і буде порушена кримінальна справа. І вони далі вже заявлятимуть про політичне переслідування ще й з висловлюваннями: «Дивіться, патріотів б’ють!». При цьому тут варто розуміти: це лише початок, такі речі витворятимуть і надалі, тому потрібна жорстка реакція.

Олександр Мусієнко:

Недоцільно взагалі чи відкрито, чи завуальовано погрожувати президентові, главі держави. Треба поважати інститут президентства, хто б очільником країни не був. Тому, хоча Федина і Звіробій  і мають право на висловлювання та свою позицію, навіть і гостру і критичну до влади, але від певних висловлювань, як-от про гранати, і взагалі від прямих погроз треба було утриматися.

Як мала би реагувати на такі заяви влада?

Андрій Золотарьов:

Зеленському треба було б зреагувати, але не так, як його депутати, котрі  блокують трибуну у залі ВР, а зробити попередження. Дати зрозуміти: якщо наступного разу отак його «братимуть», таких битимуть всією міццю закону.

Тим більше – у нас часто згадують про Європу та США, але у Штатах, до прикладу, через кілька годин після такого звернення секретна служба президента США вже надягла б на обох кайданки.

Владислав Дзівідзінський:

Думаю, влада зараз зайняла правильну позицію: немає істерики ні від Зеленського, ні від Арахамії та інших. Також, що варто зазначити, у цьому випадку влада не бездіяльна: вони згуртувалися на всіх рівнях  – і лідер фракції, і лідери думок у самій «Слузі народу», і Офіс президента – всі засудили такі прояви. Тобто виявляють конструктивну позицію.

Як мінімум, комітет ВРУ з питань етики мав би дати оцінку таким заявам. І, на мою думку, вона мала би бути негативною. Після цього таку заяву вже можуть передати у профільні правоохоронні органи і ті зроблять свої висновки, на скільки це порушення законодавства. Та я думаю, у кінцевому підсумку, навряд чи дійде до кримінального провадження, а от про зняття депутатської недоторканності чи про позбавлення депутатського мандату говорити можна. І я вважаю, влада саме так і діятиме, зважаючи на перші її кроки – спокійну та адекватну реакцію на те, що відбувається.

Валерій Гончарук:

Якщо слова Федини супроводжувались реальними діями з підготовки замаху на президента, то їм потрібно давати належну правову оцінку, як зокрема було із справою Савченко.

Як влада, зокрема Президент реагуватиме?

Владислав Дзівідзінський:

Тут варто пам’ятати: як тільки влада почне реагувати, а особливо, якщо жорстко (і на мою думку, це було би правильно), то її опоненти, починаючи від Петра Порошенка і «ЄС», подаватимуть це як політичні репресії і цим вкотре загострюватимуть настрої радикально налаштованих громадян, зокрема волонтерів та військових. При цьому одні це подаватимуть, як «образи їхнього», інші, як «наступ на свободу слова», треті, як «тиск на народного депутата», ще інші, як «політичні переслідування», або і «зловживання владою та прояви авторитаризму і боротьбу з опонентами».

Андрій Золотарьов:

Бо ж на це і розраховували, що Зеленський відреагує емоційно і залежно від того, яким чином діятиме, розкручуватимуть ситуацію. Все ж певні межі та червоні лінії були перейдені. Я ж вважаю, що одного разу вибачити можна. Але якщо такі люди побачать, що владу можна таким чином дотискати, то так і робитимуть.

Олександр Мусієнко:

Якщо оцінювати психологічний портрет Зеленського, то він надзвичайно вразливий до таких речей, дуже гостро сприймає критику. І, думаю, коли Зеленський побачив це відео – його реакція була вкрай негативною і обурливою. Але все ж він вирішив не реагувати, тому я вважаю, що на цьому все і закінчиться. Тим більше, що реагують депутати з його фракції. Поговорять – і через тиждень будуть обговорювати зовсім інші скандали.

Валерій Гончарук:

Дискусія між владою та опозицією, як і комунікація як така, – відсутні. Але найгірше в цій ситуації, що Федина висловила думки певної частини українського суспільства, яка не сприймає політики чинної влади щодо врегулювання російсько- українського воєнного конфлікту, переведення його в формат внутрішнього протистояння. А отже й надалі варто очікувати у взаємовідносинах між президентом та опозицією інформаційного кілерства та демонізації сторін. Все лише починається.

Марія Волошин, «Вголос»